Віра Нільссон
| Віра Нільссон | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | швед. Vera Amalia Märta Nilsson |
| Народилася |
1 червня 1888[2][1][…] Jönköpings Sofia church parishd, Швеція[2][1] |
| Померла |
13 травня 1979[1] (90 років) Maria Magdalena parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2][1] |
| Країна |
 Швеція[4] |
| Діяльність | мисткиня, рисувальниця |
| Галузь | експресіонізм |
| Alma mater | Konstfackd, Школа образотворчого мистецтва Valandd, Gerlesborg School of Fine Artd і Академія де Ля Палетd |
| Вчителі | Carl Christensend[2] і Анрі Ле Фоконьєd[2] |
| Відомі учні | Thore Wahlgrend |
| Знання мов | шведська[5] |
| Жанр | пейзаж[2] |
| Діти | Catharina Nilsson-Gehlind |
| Нагороди |
 |
Віра Амалія Мерта Нільссон (1 червня 1888, Jönköpings Sofia church parishd — 13 травня 1979, Maria Magdalena parishd, лен Стокгольм) — шведська художниця та активістка за мир. Одна з найвидатніших шведських експресіоністів, відома своїми картинами із зображенням портретів дітей, у тому числі її доньки Гінги, а також своїми пейзажами. Антивоєнні настрої яскраво виражені в Penning conta liv, написаному під час громадянської війни в Іспанії 1939 року. У 1960-х роках писала роботи, де показано протест проти ядерної війни. Роботи представлені в музеях і галереях Швеції та за кордоном, включаючи Nationalmuseet і Moderna Museet в Стокгольмі.[6][7][8]
Ранній життєпис та навчання[ред. | ред. код]
Віра Амалія Марта Нільссон народилася в Єнчепінгу 1 червня 1888 року і була дочкою судового пристава Карла Альберта Нільссона та його дружини Анни Доротеї Амалії (Ади), уродженої Шегрен. Вона була наймолодшою з чотирьох дітей родини. Батько, вихований у заможній сім'ї, влаштував їй приватні уроки малювання, коли вона навчалася в школі. В результаті з 1906 по 1909 рік Віра змогла відвідувати програму вчителів малювання в Стокгольмській технічній школі. Після того, як Віра Нільссон отримала диплом викладача, її батько погодився, що замість роботи вчителем, донька могла б вивчати мистецтво в Гетеборзькій художній школі Валанда (1909—1910), де її викладачем був Карл Вільгельмсон. 1910 року навчалася в Парижі у кубіста Анрі Ле Фоконьє в Académie de La Palette і в російських художніх училищах міста. 1912 року під час відвідування виставки Сондербуда в Кельні 1912 року захопилася картинами Вінсента Ван Гога в стилі експресіонізму.[6][8]
Творчість[ред. | ред. код]
Під час Першої світової війни разом з іншими шведами Віра Нільссон переїхала до Копенгагена, де умови були кращими, але повернулася до Еланда на літо. Там вона намалювала вулиці та парки Копенгагена, а також портрети, у тому числі одну зі своїх подруг і вчительку мистецтва Астрід Гольм. Разом зі шведкою Моллі Фаустман у 1917 році представила свої роботи у стилі кубізму на виставці в Овенліссалі, отримавши обнадійливу підтримку критиків. 1918 року вона вперше представила свої роботи в Швеції на виставці молодих шведських художників у стокгольмській галереї Лільєвальх. Її пейзажі Еланда з їх яскравими кольорами та формами викликали значний інтерес з боку критиків, які вітали її експресіоністський хист.[6][9]
Під час візиту в Іспанію в 1919 році Віра Нільссон була вражена роботами Ель Греко в Толедо. У Малазі намалювала різні версії Gata i Málaga із зображенням бідних дівчат, які танцюють на вулиці. Під впливом громадянської війни в Іспанії в 1938 році вона намалювала монументальну картину Penning contra liv (Гроші проти життя), розкриваючи свої антивоєнні почуття.[6] Наступного року полотно виставили в Королівській академії мистецтв і в Гетеборзі.[9]
Після народження дочки Катарини (Гінґа) в 1922 році Віра Нільссон узялася за довшу серію картин із зображенням своєї дитини, від її народження до підліткового віку. Завдяки стипендії в 1927 році відвідала Італію, де в її роботах På terrassen і Såpbubblor була зображена її дочка. На багатьох її картинах були діти, деякі критикували їх за потворність. У 1930-х роках малювала багато яскраво кольорових літніх пейзажів у Вермланді . У 1940-х роках оселилася в постійному житлі в районі Седермальма у Стокгольмі, де створила кілька робіт під назвою Gubbhuset, що зображують сцени з її вікна. Вона відвідала Сенегал у 1949 році, малювала ескізи та малювала пастеллю.[6]
Перебуваючи в Парижі після Другої світової війни, Нільссон активно брала участь в антивоєнному русі, продаючи на вулицях Citoyen du monde. У 1960-х роках вона створила кілька картин, натхнених загрозою ядерної війни, тоді як одна під назвою Tröst (Комфорт) була більш надією. Її робота 1979 року Fredskortet (Картка миру) показувала жінок з розпростертими руками, які закликали припинити гонку озброєнь. Це була остання робота Віри Нільссон.[6]
Віра Нільссон померла в Стокгольмі 13 травня 1979 року[6]
Нагороди[ред. | ред. код]
У 1948 році Віра Нільссон була нагороджений медаллю принца Євгена за видатні мистецькі досягнення.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Sveriges dödbok
- ↑ а б в г д е Vera M A Nilsson — 1917.
- ↑ RKDartists
- ↑ artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ а б в г д е ж и Flensburg, Birgitta (8 березня 2018). Vera Amalia Märta Nilsson. Svenskt kvinnobiografiskt lexikon. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Vera Nilsson (Swedish) . Konstnärslexikonett Amanda. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ а б Silfverstolpe, Göran M. (16 квітня 2018). Vera M A Nilsson (Swedish) . Svenskt biografiskt lexikon. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ а б Silverstolpe, Göran M. (2001). Vera Nilsson in the Age of Aberration: Biography. Moderna Museet. Архів оригіналу за 22 березня 2020. Процитовано 29 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Віра Нільссон [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.] на сайті Svenskt kvinnobiografiskt lexikon
Посилання[ред. | ред. код]
- Penning contra liv від Artnet [Архівовано 29 квітня 2022 у Wayback Machine.]
|
