Толедо
Толедо Toledo |
|||
---|---|---|---|
— Муніципалітет — | |||
![]() |
|||
|
|||
Координати: 39°51′24″ пн. ш. 4°1′28″ зх. д. / 39.85667° пн. ш. 4.02444° зх. д. | |||
Країна | Іспанія | ||
Автономна спільнота | Кастилія-Ла-Манча | ||
Провінція | Толедо | ||
Комарка | Толедо | ||
Населене | ~ 7 ст. до н.е. | ||
Площа | |||
- Повна | 232,1 км² | ||
Висота над р.м. | 529 м | ||
Населення (2009) INE | |||
- Усього | 82 291 | ||
- Густота | 354,5/км² | ||
Поштові коди | 45001-45009 | ||
Телефонний код(и) | +34 | ||
Вебсайт: www.ayto-toledo.org | |||
![]() |
Толедо (ісп. Toledo, лат. Toletum, араб. طليطلة, Ṭulayṭulah) — місто в центральній частині Іспанії, адміністративний центр автономної спільноти Кастилія-Ла-Манча і провінції Толедо. В минулому столиця держави вестготів та, пізніше, Кастилії. За свою багату культурну спадщину та багато збережених споруд різних часів історії міста з 1986 року місто занесене до списку Світової спадщини.
Толедо відоме як «Імперське місто» через те, що в місті розташовувався основний суд Карла V, імператора Священної Римської імперії, і як «Місто трьох культур», оскільки перебуває під впливом історичного співіснування християн, мусульман і євреїв. Толедо має історію як виробник холодної зброї. Нині ці вироби дуже популярні серед туристів, тому зараз це один із основних сувенірів у місті.
У Толедо народилося чи проживало багато визначних людей, зокрема Брунгільда Австразійська, Аль-Заркалі, Гарсіласо де ла Вега, Елеонора Толедо, Альфонсо X і Ель Греко. Місто було також місцем важливих історичних подій. Станом на 2015 населення складає 83 226 осіб і площа 232,1 км² (89,6 квадратних миль).
Толедо | |
---|---|
Historic City of Toledo [1] | |
Світова спадщина | |
![]() Толедо | |
39°52′00″ пн. ш. 4°02′00″ зх. д. / 39.866666666667° пн. ш. 4.0333333333333° зх. д. | |
Країна | Іспнія |
Тип | Cultural |
Критерії | i, ii, iii, iv |
Об'єкт № | 379 |
Зареєстровано: | 1986 (10 сесія) |
![]() | |
![]() ![]() |
Сучасна назва міста походить від давньоримської «Толетум». У 192 до н. е. римлянин Марк Фульвій Нобіліор з військом відвоював місцевість у племені карпетан і заснував тут фортецю «Толетум». Римляни колонізували місцевість.
На околицях знайшли поклади залізних руд, що сприяло подальшому розвитку поселення, що карбувало навіть власні монети. Сучасні розкопки в околицях міста відкрили залишки давньоримських вілл, акведуку, практично зруйнованого нині.
У 418 році місто було завойоване вестготами, внаслідок чого, це місто стало їх столицею. Під час військового захоплення Іберійського півострова маври в 712 відвоювали Толедо у вестготів. Почався 350-річний арабський період історії міста.
Толедо став центром виробництва холодної зброї, спорудження мечетей й арабської науки.
Значна частина будівель арабського періоду пізніше була зруйнована, а мечеті без суттєвих перебудов перетворені на католицькі храми.
Риси арабо-мавританської архітектури зберігають лише стародавня забудова та декілька споруд:
- Міська брама Пуерта дель Соль
- церква Санта Марія ла Бланка, колишня мечеть
- дзвіниця церкви Сан Томе, перебудована з мінарету
- колишня мечеть Баб-аль-Мардум (архітектор мавр Муса ібн Алі, 999) та інші.
-
В інтер'єрі Синагоги
-
Брама де Сокодовер
-
Пуерта дел Сол ( брама ).
-
Фортечна стіна
25 травня 1085 вояки короля Альфонсо VI Кастильського відвоювали місто у маврів. Толедо стало резиденцією королів Кастилії та залишалося нею до 1561, доки новий іспанський король не переніс столицю в Мадрид.
Довгий час Толедо був релігійним центром Іспанії та могутньої католицької інквізиції.
-
Церква Санта Леокадія
-
Церква Сан Ільдефонсо (Івана Хрестителя)
-
Церква Санто Томе
-
Церква Св. Марка
-
Головний фасад
-
Свято
-
План собору

Місто мало постраждало під час громадянської війни в Іспанії між вояками Франсіско Франко та республіканцями. Після встановлення диктатури Франко він навідався в місто і був у захопленні від його середньовічної забудови. Стародавню частину не перебудовували, зробивши своєрідним недоторканим заповідником. Сучасне будівництво було дозволене лише в передмістях. Стародавнє Толедо щасливо уникло нівелювання історичних кварталів та їх банальної модернізації. Наново відбудований лише стародавній палац Алькасар, що постраждав під час боїв франкістів з республіканцями.
Місто стоїть на скелі і майже не має рослинності. Толедці з Середньовіччя будували заміські садибки «сігаральєс», куди підводили струмки та рясно висаджували дерева.
- Абдаррахман ІІ (792—866) — 4-й емір Кордовського емірату з 822 року.
- Хуан Лопес де Падилья — ватажок повстання Комунерос.
- Ель Греко (Доменікос Теотокопулос, 1541—1614) — відомий італо-іспанський художник 16 ст., грек за походженням.
- Педро Мачука (1490?-1550) — відомий іспанський архітектор 16 ст., автор проекту та будівництва велетенського палацу Карла в фортеці Альгамбра. Уродженець Толедо.
- Лопе де Вега (1562—1632) — відомий іспанський драматург, мешкав в Толедо у 1603—1607, член толедської приватної академії графа Мора.
- Хуан Санчес Котан (1560—1627) — відомий іспанський художник доби маньєризму, майстер релігійного живопису та натюрмортів.

- Історичний центр міста
- церква Сан Роман (San Román), 13 ст.
- Єврейське гетто
- Фортечні мури
- Пуерта дел Сол (міська брама)
- Руїни давньоримського цирку та акведуку
- Мечеть Баб аль-Мардум, 10 ст., нині церква дель Крісто де ла Лус

- Єврейська синагога, найстаріша зі збережених в Європі
- Королівський палац Алькасар
- Замок Сан-Сервандо
- Шпиталь Санта-Круз,16 ст.
- Шпиталь Тавера (1541—1603 рр.)
- Монастир францисканців Сан Хуан де лос Рейес, 15 ст., готика
- Цистерціанський монастир Санто-Домінго-ель-Антигуо (1085 р.)
- Монастир Святої Урсули в стилі мудехар, 15 ст.
- Церква Санто Томе
- Церква Сан Ільдефонсо, бароко
- Церква Санта Марія ла Бланка (12 ст), перебудована із синагоги

- Монастир Св. Урсули, Стиль Мудехар, 14 ст.
- Церква Сантьяго де Аррабал, перебудована з мавританської мечеті 12 ст.
- Катедральний собор Св. Марії, готика
- Шпиталь Тавера
- Міська брама Бісагра
- Міст Алькантара
- Міст Сан-Мартін



- Музей сефардів, синагога Ель Трансіто
- церква San Román, 13 ст., музей вестготської культури
- Музей-шпиталь Санта-Круз,16 ст.
- Музей Ель Греко, після реконструкції.
- Аахен, Німеччина
- Велико-Тирново, Болгарія
- Єрусалим, Ізраїль
- Гавана, Куба
- Дамаск, Сирія
- Толідо, штат Огайо, США
- Ажен, Франція
- Гуанахуато, Мексика
- Нара, Японія
- Корпус-Крісті, США
Толедо має типовий холодний напівпустельний клімат.
Клімат Толедо | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 22,0 | 23,8 | 29,0 | 31,6 | 37,7 | 42,0 | 42,8 | 44,2 | 41,3 | 33,3 | 25,6 | 22,2 | 44,2 |
Середній максимум, °C | 11,5 | 14,0 | 18,1 | 19,9 | 24,2 | 30,5 | 34,6 | 34,0 | 29,0 | 22,1 | 15,6 | 11,6 | 22,1 |
Середня температура, °C | 6,4 | 8,3 | 11,6 | 13,5 | 17,6 | 23,2 | 26,8 | 26,3 | 22,0 | 16,1 | 10,5 | 7,1 | 15,8 |
Середній мінімум, °C | 1,3 | 2,6 | 5,0 | 7,2 | 11,0 | 15,9 | 18,9 | 18,6 | 14,9 | 10,2 | 5,3 | 2,5 | 9,5 |
Абсолютний мінімум, °C | −13,4 | −9 | −5,8 | −2,6 | −0,3 | 4,3 | 10,0 | 10,0 | 5,4 | 0,0 | −5,6 | −8 | −13,4 |
Норма опадів, мм | 26 | 25 | 23 | 39 | 44 | 24 | 7 | 9 | 18 | 48 | 39 | 41 | 342 |
Кількість сонячних годин | 151 | 172 | 228 | 249 | 286 | 337 | 382 | 351 | 260 | 210 | 157 | 126 | 2922 |
Кількість днів з опадами | 5 | 5 | 4 | 6 | 6 | 3 | 1 | 2 | 3 | 7 | 6 | 6
| |
Вологість повітря, % | 76 | 69 | 59 | 58 | 54 | 45 | 39 | 41 | 51 | 66 | 74 | 79 | 59 |
- Cruz Muñoz, Julio de la (coordinador). Historia de Toledo. Editorial Azacanes (1997). ISBN 84-88480-19-9.
- Dorado Badillo, Ángel. Toledo. 20 años de ayuntamiento democrático (1979—1999). Volumen I. Editorial Azacanes. ISBN 84-88480-66-8.
- Martínez Gil, Fernando. La Invención de Toledo. Imágenes históricas de una identidad urbana. Biblioteca Añil. ISBN 84-934140-7-7.
- Palomero Plaza, Santiago. Historia de la Sinagoga de Samuel Ha Leví y del Museo Sefardí de Toledo. Ministerio de Cultura. ISBN 84-8181-339-5
- Каптерева Т. П. «Искусство Испании», М, 1989 (рос)
- Juan Campos Payo This is Toledo. History, Monuments, Legends.. — Toledo: Artes Graficas Toledo S. A., 2002.
- Толедо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.