Вітольд Шабловський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітольд Шабловський
пол. Witold Szabłowski
Witold Szabłowski 2015.jpg
Вітольд Шабловський, 2015
Народився 1980[1][2] або 27 червня 1980(1980-06-27) (41 рік)
Острув-Мазовецька, Мазовецьке воєводство, Польща
Громадянство Польща
Діяльність письменник, журналіст
Мова творів польська

CMNS: Вітольд Шабловський у Вікісховищі

Вітольд Шабловський (пол. Witold Szabłowski; 1980, Острув-Мазовецька) — польський журналіст і репортер.

Свою журналістську діяльність розпочав на телеканалі «TVN24». Стажувався в турецькій службі телеканалу «CNN». Закінчив факультет журналістики і політології у Варшавському університеті, а також протягом року навчався у Стамбульському університеті.

2006 року працював у «Газета Виборча» (пол. Gazeta Wyborcza).

За свої репортажі отримав цілу низку відомих нагород, зокрема 2007 року здобув премію «Melchiora» в категорії «Натхнення року» за приналежність до найкращої школи репортажу (зображення невідомого обличчя Туреччини, ретельно підібрану документацію та образну мову). 2008 року здобув перемогу в конкурсі «Amnesty International» для авторів найкращих текстів, які присвячені темі прав людини, за статтю «Це з любові, сестро», яку надрукував «Duży Format» (укр. «Великий формат»). Стаття розповідає про драматичні події із життя жінок в Туреччині, які стали жертвами «Вбивства честі». 2011 року став лауреатом Премії імені Беати Павляк (пол. Nagroda imienia Beaty Pawlak) і номінувався на Літературну нагороду «Ніке»[3]за книжку «Убивця із міста абрикосів» (пол. «Zabójca z miasta moreli» (2010)) та «Репортажі з Туреччини», які написав після бесіди із терористом Мехметом Алі Агджоєм та всією його родиною. Премія імені Беати Павляк присуджується в Польщі за найкращу публікацію про інші релігії та культури, окрім цього статті Вітольда Шабловського на турецьку тематику відзначено премією Європейського парламенту.

Разом із своєю дружиною Ізабеллою Мейз написав книжку «Наша маленька ПНР» (пол. Nasz nowy PRL)[4], що стала своєрідним експериментом: подружжя немовби перенеслось до 1981 року (протягом пів року вони використовували тогочасну техніку, читали тогочасні газети тощо)[5]. 2014 року Вітольд Шабловський опублікував книжку «Танечні ведмеді», яка описує життя у посткомуністичних країнах[6], а 2016 року видав книжку «Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», що розповідає про Волинську трагедію[7]. У 2020 році у Видавництві Старого Лева вийшла історія життя п’ятьох найкривавіших диктаторів ХХ століття у спогадах їхніх кухарів «Як нагодувати диктатора» [8].

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Вітольд Шабловський. Убивця з міста абрикосів. — К. : Темпора, 2012. — 257 с. — ISBN 978-617-569-0857.
  • Вітольд Шабловський. Наша маленька ПНР. — К. : Темпора, 2013. — 494 с. — ISBN 978-617-569-163-2.
  • Вітольд Шабловський. Танечні ведмеді. — К. : Темпора, 2015. — 300 с. — ISBN 978-617-569-236-3.
  • Вітольд Шабловський. Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2017. — 352 с. — ISBN 978-617-679-441-7.
  • Вітольд Шабловський. Як нагодувати диктатора. Саддам Хуссейн, Іді Амін, Енвер Ходжа, Фідель Кастро і Пол Пот: історії, розказані кухарями. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2020. — 256 с. — ISBN 978-617-679-785-2.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]