ГЕС-ГАЕС Гарньяно (Сан-Джакомо)
| ГЕС-ГАЕС Гарньяно (Сан-Джакомо) | |
|---|---|
| 45°42′13″ пн. ш. 10°41′09″ сх. д. / 45.70383333336077669° пн. ш. 10.686083333360777203° сх. д.Координати: 45°42′13″ пн. ш. 10°41′09″ сх. д. / 45.70383333336077669° пн. ш. 10.686083333360777203° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Понале |
| Початок будівництва | 1959 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 137,2 МВт |
| Середнє річне виробництво | 80 (за рахунок природного притоку) млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулююча |
| Розрахований напір | 431 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х67 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | аркова |
| Висота греблі | 125 м |
| Довжина греблі | 283 м |
| Власник | ENEL |
  ГЕС-ГАЕС Гарньяно | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС-ГАЕС Гарньяно (Сан-Джакомо) (італ. Gargnano (San Giacomo)) — гідроелектростанція на півночі Італії в горах Гарда (частина Альп навколо однойменного озера, яке через По належить до басейну Адріатичного моря).
Для роботи станції на річці Тосколано, яка впадає в озеро Гарда із заходу, створили водосховище площею поверхні 1,4 км2 та об'ємом 53 млн м3. Його утримує аркова гребля Понте-Кола висотою 125 метрів та довжиною 283 метри. Водозбірний басейн власне водосховища невеликий, проте вище від нього до Тосколано подається ресурс, відведений за допомогою греблі на Сан-Мікеле (впадає в озеро Гарда північніше від Тосколано).
Від водосховища до машинного залу на березі Гарди веде головний дериваційний тунель довжиною 5,3 км[1]. Зал обладнано двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 137,2 МВт, які працюють при напорі у 431 м. Станція може виробляти 80 млн кВт·год електроенергії на рік за рахунок природного припливу. Крім того, вона працює в режимі гідроакумуляції, використовуючи озеро Гарда як нижній резервуар[2][3].
- ↑ Un buco nella «diga di Valvestino» per dare acqua ed energia - Giornale di Brescia. Giornale di Brescia (it-IT) . 19 квітня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- ↑ La diga di Ponte Cola - Guida Valvestino Wiki. rete.comuni-italiani.it (італ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2017. Процитовано 24 вересня 2017.
- ↑ An overview of large-scale stationary electricity storage plants in Europe: Current status and new developments F. Geth a,b,n,1 , T. Brijs a,b , J. Kathan c , J. Driesen a,b , R. Belmans (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 вересня 2017.