ГЕС Монте-Ардженто
| ГЕС Монте-Ардженто | |
|---|---|
| 42°33′05″ пн. ш. 12°40′17″ сх. д. / 42.55138888891677595° пн. ш. 12.671611111138779° сх. д.Координати: 42°33′05″ пн. ш. 12°40′17″ сх. д. / 42.55138888891677595° пн. ш. 12.671611111138779° сх. д. | |
| Країна |  Італія |
| Стан | діюча |
| Річка | Нера |
| Каскад | каскад на Нері |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1950 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 68 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 51 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 150 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Власник | E.ON |
  ГЕС Монте-Ардженто | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Монте-Ардженто (італ. Centrale idroelettrica di Monte Argento) — гідроелектростанція в центральній частині Італії. Розташована між ГЕС Галлето та ГЕС Нарні, входить до складу каскаду на річці Нера (ліва притока Тибру, через який вона належить до басейну Тірренського моря).
Відпрацьована на ГЕС Галлето вода повертається в Неру перед водозабірною греблею станціїМонте-Ардженто, яка спрямовує її у дериваційний тунель до підземного машинного залу. Останній розташований на східній околиці міста Терні, тоді як відпрацьована вода повертається в Неру вже на західній стороні міста, більш ніж за 3 км від точки водозабору.
Станцію, введену в експлуатацію у 1950 році, обладнали трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 68 МВт, які працювали при напорі 51 метр.[1][2][3]
Управління роботою ГЕС здійснюється з диспетчерського центру в Терні.[4]
- ↑ ALLEGATO A Complessi dei beni organizzati per l'esercizio delle attivita' elettriche della Soc. "Terni". Архів оригіналу за 7 жовтня 2017.
- ↑ Archeologia Industriale: La Centrale di Galleto. Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Un museo a cielo aperto di turbine vicino alla Cascata delle Marmore - Terni Archeologia Industriale. www.archeologiaindustriale.org (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Le nostre centrali idroelettriche - ERG. www.erg.eu (it-IT) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.