ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка
46°29′10″ пн. ш. 10°49′54″ сх. д. / 46.48613100002777543° пн. ш. 10.83183300002777827° сх. д. / 46.48613100002777543; 10.83183300002777827Координати: 46°29′10″ пн. ш. 10°49′54″ сх. д. / 46.48613100002777543° пн. ш. 10.83183300002777827° сх. д. / 46.48613100002777543; 10.83183300002777827
Країна Італія Італія
Стан діюча
Річка Вальсура
Каскад каскад на Вальсура
Початок будівництва 1957
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1962
Основні характеристики
Установлена потужність 10,2 (турбінний режим) / 8,2 (насосний режим)  МВт
Тип ГЕС дериваційна, гідроакумулююча
Розрахований напір 641  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Пелтон
Кількість та марка турбін 1
Витрата через турбіни 1,9 (турбінний режим) / 1,6 (насосний режим)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 1
Потужність гідроагрегатів 1х10,2 (турбінний режим)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна (Лаго-Верде)
Висота греблі 53 (Лаго-Верде)  м
Довжина греблі 423 (Лаго-Верде), 140 (Лаго-деї-Пескаторі)  м
ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка. Карта розташування: Італія
ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка
ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка у Вікісховищі

ГЕС-ГАЕС Фонтана-Б'янка (італ. Fontana Bianca, нім. Weißenbrunn) — гідроелектростанція на півночі Італії (історичний регіон Південний Тіроль), у північно-східній частині Ортлерських Альп. Розташована вище від ГЕС С. Вальпурга (італ. S.Valsura, нім. St.Walburg), становить верхній ступінь каскаду на річці Вальсура (італ. Valsura, нім. Falschauer), яка є правою притокою Адідже (впадає в Адріатичне море, утворюючи спільну дельту з По).

Для роботи ГЕС створили водосховище Лаго-Верде (італ. Lago Verde, нім. Grünsee) площею поверхні 0,24 км2 та об'ємом 6,7 млн м3, яке утримує кам'яно-накидна гребля висотою 53 метри та довжиною 423 метри. Наповнення цієї водойми відбувається переважно за рахунок льодовика Вайсбрунфернерс (нім. Weißbrunnferners). Звідси вода подається до машинного залу, обладнаного турбіною типу Пелтон потужністю 10,2 МВт, яка працює при напорі у 641 метр.

Крім того, станція може виконувати функцію гідроакумуляції за допомогою насосу потужністю 8,2 МВт, який провадить закачування до Лаго-Верде води із розташованого на нижчому рівні (2529 та 2068 метрів НРМ відповідно) водосховища Лаго-деї-Пескаторі (італ. Lago dei Pescatori, нім. Fischersee). Останнє має площу поверхні 0,02 км2, об'єм 28 тис. м3 та утримується греблею довжиною 140 метрів.

Відпрацьована вода потрапляє до водосховища Лаго-ді-Фонтана-Б'янка (італ. Lago di Fontana Bianca, нім. Weißbrunnerstausee), яке подає її по одному й тому ж тунелю як на другий ступінь каскаду ГЕС С.Вальпурга, так і для закачування у верхній резервуар ГАЕС Пракомуне.

[1][2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Gewässer - Ultner Fischerverein. Ultner Fischerverein (de-DE) . Процитовано 18 вересня 2017.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Storia. www.comune.ultimo.bz.it (італ.). 15 жовтня 2015. Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 18 вересня 2017.