Гавр (фільм)
Гавр | |
---|---|
Le Havre | |
Фестивальний постер до фільму | |
Жанр | комедія-драма |
Режисер | Акі Каурісмякі |
Продюсер | Акі Каурісмякі |
Сценарист | Акі Каурісмякі |
У головних ролях |
Андре Вільм Каті Оутінен Жан-П'єр Дарруссен |
Оператор | Тімо Салмінен |
Композитор | The Renegadesd |
Художник | Воутер Зун |
Кінокомпанія |
|
Дистриб'ютор | BiM Distribuzioned |
Тривалість | 93 хв. |
Мова | французька |
Країна |
Фінляндія Франція Німеччина |
Рік | 2011 |
Дата виходу |
17 травня 2011 (Канни) 8 вересня 2011 (Фінляндія) |
Кошторис | 3,8 млн €[1] |
Касові збори |
10 495 242 $ (США) 569 501 (переглядів у Франції)[1] |
IMDb | ID 1508675 |
Рейтинг | IMDb: |
janusfilms.com/lehavre/ |
«Гавр» (фр. Le Havre) — комедія-драма 2011 року, поставлена режисером Акі Каурісмякі у копродукції з кінематографістами Фінляндії, Франції та Німеччини.
Прем'єра фільму відбулася 17 травня 2011 року на 64-му Каннському кінофестивалі, де він брав участь в конкурсній програмі, здобувши три нагороди . 8 вересня 2011 року фільм вийшов у прокат в Німеччині, 9 вересня — у Фінляндії, 21 грудня — у Франції. У січні 2012 року фільм переміг у шести номінаціях (у тому числі як «найкращий фільм року») на премію «Юссі», головну кінематографічну кінопремію Фінляндії.
Сюжет[ред. | ред. код]
Марсель Маркс, колишній письменник та колишній представник богеми, що давно вже поховав свої літературні мрії, живе в добровільному вигнанні в портовому місті Гаврі, ставши чистильником взуття. Його світ обмежений роботою, дружиною Арлетті і улюбленим баром — й таке існування його цілком влаштовує. Несподівано в його долю вдирається неповнолітній біженець з Африки. Арлетті тим часом захворює — і Марсель виявляється єдиним, хто в змозі допомогти хлопчикові у протистоянні з бездушною бюрократичною машиною. Він допомагає хлопчикові ховатися від поліції, а потім перебратися до Лондона.
У ролях[ред. | ред. код]
Андре Вільм | … | Марсель Маркс |
Каті Оутінен | … | Арлетті |
Жан-П'єр Дарруссен | … | комісар Моне |
Блонден Мігель | … | Ідрісса |
Еліна Сало | … | Клер |
Евелін Діді[fr] | … | Іветта |
Квок Дунг Нгуен | … | Чанг |
Франсуа Монні | … | бакалійник |
Роберто П'яцца | … | маленький Боб (в ролі самого себе) |
П'єр Етекс | … | доктор Беккер |
Жан-П'єр Лео | … | донощик |
собака Лайка |
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію — Акі Каурісмякі
- Режисер-постановник — Акі Каурісмякі
- Продюсер — Акі Каурісмякі
- Співпродюсери — Карл Баумгартнер, Рейнгард Брюндіґ, Фаб'єн Воньє
- Виконавчий продюсер — Ханна Хеміла
- Лінійний продюсер — Стефан Партеней
- Оператор — Тімо Салмінен
- Монтаж — Тімо Ліннасало
- Художник-постановник — Воутер Зун
- Художник по костюмах — Фридерик Камб'є
Робота над фільмом[ред. | ред. код]
У одному з інтерв'ю Каурісмякі сказав, що не вірить в кіно, яке «підносить уроки» і що в нього «немає ніякого послання до людства», а фільм «Гавр» не варто розглядати як казку про взаємну підтримку бідняків. В той же час, за його словами, він намагався зробити фінал стрічки такою, «щоб у глядачів не залишилося причин для песимізму». Організувавши тестові покази, він дивився на реакцію публіки. «Якби глядачі не посміхалися, я б зрозумів, що зняв фільм марно. Втім, якби глядачі сміялися в голос, я б теж засмутився».[2]
Ніщо не може бути кращим, ніж вийти з кіно в прекрасному настрої. Мені лестить, коли я думаю, що режисер може управляти глядачами, як диригент — оркестром.— Акі Каурісмякі (2012)[2]
Реакція[ред. | ред. код]
Критики відмітили ретро-стилістику фільму; у рецензіях згадуються такі імена, як Чарлі Чаплін, Ясудзіро Одзу, Жан-П'єр Мельвіль, Жак Таті[3]. Окрім того, участь у фільмі знаменитого французького актора Жана-П'єра Лео (в епізодичній ролі донощика) виглядає як омаж Франсуа Трюффо, у якого Лео зіграв свої найзначніші ролі.
Нагороди та номінації[ред. | ред. код]
Загалом фільм отримав 30 номінацій та 6 фестивальних та професійних кінематографічних нагород[4][5].
Кінопремія | Дата церемонії | Категорія | Номінант(и) | Результат | Дж |
---|---|---|---|---|---|
Каннський кінофестиваль | 2011 | Золота пальмова гілка | Гавр | Номінація | |
Приз ФІПРЕССІ | Гавр | Перемога | |||
Приз екуменічного журі | Гавр | Перемога | |||
Премія «Пальмовий пес» | собака Лайка | Перемога | |||
Міжнародний кінофестиваль у Локарно | 2011 | Приз кінокритиків найкращій акторці | Каті Оутінен | Перемога | |
Мюнхенський кінофестиваль | 2011 | Найкращий міжнародний фільм | Гавр | Перемога | |
Міжнародний кінофестиваль у Чикаго | 2011 | Золотий Г'юго за найкращий міжнародний фільм | Гавр | Перемога | |
Національна рада кінокритиків США | 2011 | ТОП-5 фільмів іноземною мовою | Гавр | Перемога | |
Приз Луї Деллюка | 2011 | Найкращий фільм | Гавр | Перемога | |
Премія Європейської кіноакадемії | 2011 | Найкращий європейський фільм | Гавр | Номінація | |
Найкращий європейський режисер | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
Найкращий європейський сценарист | Номінація | ||||
Найкращий європейський актор | Андре Вільм | Номінація | |||
Премія «Юссі» | 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Перемога | |
Найкращий режисер | Акі Каурісмякі | Перемога | |||
Найкраща акторка другого плану | Еліна Сало | Перемога | |||
Найкращий актор другого плану | Жан-П'єр Дарруссен | Номінація | |||
Найкращий сценарій | Акі Каурісмякі | Перемога | |||
Найкращий оператор | Тімо Салмінен | Перемога | |||
Найкращий монтаж | Тімо Ліннасало | Перемога | |||
Найкращі декорації | Воутер Зун | Номінація | |||
Найкращий дизайн костюмів | Фридерик Камб'є | Номінація | |||
Премія «Люм'єр» | 13 січня 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Номінація | |
Найкращий режисер | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
Найкращий актор | Андре Вільм | Номінація | |||
Премія «Сезар» | 24 лютого 2012 | Найкращий фільм | Гавр | Номінація | |
Найкраща режисерська робота | Акі Каурісмякі | Номінація | |||
Найкращі декорації | Воутер Зун | Номінація | |||
Премія Давид ді Донателло | 2012 | Найкращий іноземний фільм | Гавр | Номінація |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Le Havre (2011) на сайті JPBox-Office. Дата доступу 13.02.2017
- ↑ а б Кузнецова О. «Ничего в жизни не буду делать по примеру Вуди Аллена»: Аки Каурисмяки — о Вуди Аллене, Голливуде и морализаторстве в кино // Известия. — М.. — № 9 січня 2012.
- ↑ Laure Croiset. Le Havre: Aki Kaurismäki in paradise
- ↑ Нагороди та номінації фільму Гавр на сайті IMDb (англ.)
- ↑ Récompenses et nominations pour le film Le Havre [Архівовано 11 березня 2015 у Wayback Machine.] на сайті AlloCiné
Посилання[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Офіційний трейлер фільму «Гавр» |
- Гавр на сайті IMDb (англ.) (станом на 13.02.2017)
- Гавр на сайті AlloCiné (фр.) (станом на 13.02.2017)
- Гавр на сайті AllMovie (англ.)
- Гавр на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
- Гавр на сайті Metacritic (англ.)
|