Гавіржов
Гавіржов Havířov | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
| ||||||||
Основні дані | ||||||||
49°46′ пн. ш. 18°25′ сх. д. / 49.767° пн. ш. 18.417° сх. д. | ||||||||
Країна | Чехія | |||||||
Регіон | Мораво-Сілезький край | |||||||
Столиця для |
Havířov (administrative district)d ![]() | |||||||
Межує з
| ||||||||
Поділ |
![]() | |||||||
Засновано | 1955 | |||||||
Перша згадка |
1955[2] ![]() | |||||||
Статус міста | 1955 | |||||||
Площа | 32,07 км² | |||||||
Населення | 69 694 (2024) | |||||||
Висота НРМ |
260 ± 1 м ![]() | |||||||
Водойма |
Lučinad ![]() | |||||||
Міста-побратими | Коллеґно, Харлоу, Ястшембе-Здруй, Мажейкяй, Оміш, Пайде | |||||||
Часовий пояс |
UTC+1 і UTC+2 ![]() | |||||||
Номери автомобілів |
KA ![]() | |||||||
Код LAU (NUTS) | CZ555088 | |||||||
GeoNames | 3075921 | |||||||
OSM | r436995 ·R | |||||||
Поштові індекси | 736 01 | |||||||
Міська влада | ||||||||
Адреса | Magistrát města Havířova, Svornosti 2, 736 01 Havířov | |||||||
Мер міста | Зденек Османцзик (ЧСДП) | |||||||
Вебсайт | http://www.havirov-city.cz/ | |||||||
Мапа | ||||||||
![]() | ||||||||
| ||||||||
| ||||||||
![]() ![]() |
Га́віржов (чеськ. Havířov, пол. Hawierzów, нім. Hauerau) — місто з власним статусом на сході Чехії, у Мораво-Сілезії, одне з найбільших у країні. Гавіржов входить до Остравської агломерації.
Місто було споруджене у 1950-ті роки у стилі соціалістичного реалізму.
Назва новозаснованого міста була обрана в результаті публічного конкурсу в 1956 році, оголошеного комітетом в Остраві. Назва Гавіржов від «havíř», тобто чеською «гірник», з присвійним суфіксом -ов.[3]
Гавіржов розташований приблизно за 8 кілометрів на схід від міста Острава Через місто протікає річка Лучина.
Найдавніші поселення на території сучасного Гавіржова датуються кінцем XIII — початком XIV століття. Проте будівництво міста розпочалося лише тоді, коли почалося спорудження шахтарських поселень і розвиток індустріалізації в Чехії.

Адміністративно Гавіржов став містом за спеціальною постановою уряду Чехословацької Соціалістичної Республіки від 4 грудня 1955 року.
Політичні, економічні та соціальні зміни після Оксамитової революції у листопаді 1989 року не оминули й Гавіржов. У 1990 році в місті було створено багато політичних партій та рухів, які балотувалися на перших вільних виборах. Після 1990 року місто працювало над відродженням громадських просторів – так після реконструкції замок був урочисто відкритий для громадськості 18 січня 1998 року, а у 2006 та 2007 роках – культурний центр «Радість» з подальшим благо-устроєм парку, а також головним бульваром.
3 2022 року місто прийняло біженців з України, наприклад дітей з Сіверськодонецька.[4]


Населення первісних поселень Гавіржова характеризувалося змішаним складом чеської та польської національностей. Станом на 31 грудня 1977 року Гавіржов був шостим за величиною містом Чехії з населенням 93 516 осіб – після Праги, Брно, Острави, Пльзеня та Оломоуца. Місто досягло своєї найвищої чисельності населення у 1985 році, коли в ньому проживало 94 110 мешканців.
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1869 | 5173 | — |
1880 | 5379 | +4.0% |
1890 | 5900 | +9.7% |
1900 | 7223 | +22.4% |
1910 | 10 409 | +44.1% |
1921 | 11 765 | +13.0% |
1930 | 12 782 | +8.6% |
1950 | 12 898 | +0.9% |
1961 | 51 103 | +296.2% |
1970 | 82 068 | +60.6% |
1980 | 85 946 | +4.7% |
1991 | 86 297 | +0.4% |
2001 | 85 855 | −0.5% |
2011 | 76 694 | −10.7% |
2021 | 68 153 | −11.1% |
Джерело: Censuses[5][6] |
Місто історично пов'язане з видобутком кам'яного вугілля в регіоні.

Гавіржов розташований на залізничній колії національного значення до Праги через Остраву та Оломоуць.
- Ян Лаштувка — чеський футболіст, воротар.
- Давід Пастрняк — чеський хокеїст, правий нападник.
- ХК Гавіржов – хокейний клуб.
- ВК Гавіржов – волейбольний клуб.
- МФК Гавіржов – футбольний клуб.
Колленьо, Італія
Гарлоу, Великобританія
Ястшембе-Здруй, Польща
Мажейкяй, Литва
Омиш, Хорватія
Пайде, Естонія
Турчянські Теплиці, Словаччина
Загорє-об-Саві, Словенія
- ↑ а б в г д е ж и Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Havířov má šedesát let. Mohl to být také Gottwaldův Horníkov (чес.). Czech Television. Процитовано 24 квітня 2023.
- ↑ сєвєродонецькі спортсмени в евакуації продовжують тренування та готуються до змагань
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2011 (чес.). Czech Statistical Office. 21 грудня 2015.
- ↑ Population Census 2021: Population by sex. Public Database. Czech Statistical Office. 27 березня 2021.
- ↑ Partnerská města (чес.). City of Havířov. Процитовано 21 січня 2025.
№ | Назва | Край | Населення | № | Назва | Край | Населення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Прага ![]() Брно |
1 | Прага | Прага | 1 259 079 | 11 | Злін | Злінський | 75 112 | ![]() Острава ![]() Пльзень |
2 | Брно | Південноморавський | 377 440 | 12 | Гавіржов | Моравсько-Сілезький | 75 049 | ||
3 | Острава | Моравсько-Сілезький | 294 200 | 13 | Кладно | Середньочеський | 68 552 | ||
4 | Пльзень | Пльзенський | 169 033 | 14 | Мост | Устецький | 67 089 | ||
5 | Ліберець | Ліберецький | 102 562 | 15 | Опава | Моравсько-Сілезький | 57 772 | ||
6 | Оломоуць | Оломоуцький | 99 806 | 16 | Фрідек-Містек | Моравсько-Сілезький | 56 945 | ||
7 | Усті-над-Лабем | Устецький | 93 409 | 17 | Карвіна | Моравсько-Сілезький | 55 985 | ||
8 | Чеські Будейовиці | Південночеський | 93 285 | 18 | Їглава | Височина | 50 521 | ||
9 | Градець-Кралове | Краловоградецький | 92 808 | 19 | Теплиці | Устецький | 50 079 | ||
10 | Пардубиці | Пардубицький | 89 693 | 20 | Дечин | Устецький | 49 833 |
![]() |
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |