Гаетано Пуньяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаетано Пуньяні
італ. Gaetano Pugnani
Gaetano Pugnani (1754).jpg
Ім'я при народженні італ. Giulio Gaetano Gerolamo Pugnani
Народився 27 листопада 1731(1731-11-27)[1][2][3]
Турин, Сардинське королівство, Італія[1][3]
Помер 15 липня 1798(1798-07-15)[1][2][3] (66 років)
Турин, Сардинське королівство, Італія[1][3]
Діяльність композитор, концертмейстер, скрипаль
Вчителі Giovanni Battista Somisd і Pasquale Binid
Відомі учні Віотті Джованні Батіста, Charles Michael Alexis Solad і Luigi Borghid[4]
Жанр опера і симфонія

Гаетано Пуньяні (італ. Gaetano Pugnani), або Джуліо Гаетано Джероламо Пуньяні (італ. Giulio Gaetano Gerolamo Pugnani; 27 листопада 1731 року, Турин, Королівство Сардинія15 липня 1798 року, там само) — італійський композитор і скрипаль[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Джуліо Гаетано Джероламо Пуньяні народився 27 листопада 1731 року в Турині, в королівстві Сардинія. Більшу частину свого життя він провів у рідному місті.

Першими вчителями музики майбутнього композитора і музиканта були Джованні Баттіста Соміс і Джузеппе Тартіні. У 10 років він вже грав в оркестрі театру при дворі королів Сардинії в Турині. Ставши одним з придворних Його величності, короля Сардинії, Гаетано Пуньяні був відправлений до Риму, де продовжив освіту. Завершивши навчання в 1752 році, повернувся на батьківщину і став першою скрипкою в капелі королів Сардинії. Закордонні турне Францією в 1754 році і Великою Британію в 1769 році здобули йому популярність віртуозного скрипаля.

Широку популярність і глядацький успіх мали його концерти для скрипки в концертному залі «Консерт Спірітуель» (фр. Concert Spirituel) в Парижі, які в подальшому стали називатися «Духовні концерти» (італ. Concerti Spirituali). У Лондоні композитор отримав місце концертмейстера оркестру в театрі Італійської опери. Тут ним була написана і поставлена перша опера «Нанетта і Любіно» (італ. Nanetta e Lubino). Однак його популярність як композитора поступалася славі скрипаля і диригента.

Після завершення європейського турне, в 1770 році, він був призначений капельмейстером в капелі королів Сардинії. Поряд з цим композитор займався педагогічною діяльністю. У Турині Гаетано Пуньяні заснував школу гри на скрипці та диригування. Його учнями були Антоніо Бартоломео Бруні і Джованні Баттіста Віотті.

У 1780-1781 роках він здійснив останнє турне Європою, цього разу відвідавши з концертами Німеччину і Росію. Композитора супроводжував його учень Віотті.

Джуліо Гаетано Джероламо Пуньяні помер в Турині 15 липня 1798 року.

Творча спадщина[ред. | ред. код]

На думку критиків, музика Гаетано Пуньяні поєднує риси двох національних музичних стилів: італійського та німецького. Творча спадщина композитора включає 8 опер, 1 ораторію, кантати, 10 увертюр, 9 концертів для скрипки, камерно-інструментальні ансамблі - 18 сонат для скрипки з басом, 6 сонат для клавесина в супроводі скрипки, дуети для скрипки, численні струнні тріо, 6 струнних квартетів, 6 квінтетів для 2 скрипок, 2 флейт і віолончелі, 12 октетів-симфоній для струнних та духових інструментів, вокальні твори[6].

На початку ХХ сторіччя під ім'ям Пуньяні були опубліковані два коротких твори для скрипки в супроводі фортепіано - «Прелюдія і Алегро» і «В темпі менуету», першим виконавцем яких був Фріц Крейслер. Однак в 1935 році Крейслер зізнався, що публікація цих творів була містифікацією і що він сам є їх автором.

В кінці XX - початку XXI сторіччя, після майже двохсотлітнього забуття, твори Гаетано Пуньяні знову набули популярності серед виконавців.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г Г. Риман Пуньяни // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1063.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б в г Archivio Storico Ricordi — 1808.
  4. Г. Риман Борги // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 144.
  5. Биография. Гаэтано Пуньяни (1731—1798) (ru). Music.prsiterun.com. 
  6. Григорьев В. Ю. Пуньяни Г. // Музыкальная энциклопедия / под ред. Ю. В. Келдыша. — М. : Советская энциклопедия, Советский композитор, 1978.

Посилання[ред. | ред. код]