Гайнц-Йоахім Вернер-Еренфойхт

Гайнц-Йоахім Вернер-Еренфойхт
Народився	27 вересня 1894(1894-09-27) Жари, Landkreis Sorau (Lausitz)d, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	13 лютого 1978(1978-02-13) (83 роки)
Місце проживання	Байройт
Діяльність	офіцер, художник
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	Генерал-майор
Батько	Max Werner-Ehrenfeuchtd
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Ганзейський хрест (Гамбург) Сілезький Орел 2-го ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Нагрудний знак «За поранення» в золоті Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Орден Святого Георгія Орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами Балтійський хрест

Гайнц-Йоахім Вернер-Еренфойхт (нім. Heinz-Joachim Werner-Ehrenfeucht; 27 вересня 1894 — 13 лютого 1978) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту.

Біографія

Син генерал-майор Прусської армії Макса Вернера-Еренфойхта (1852—1937) і його дружини Марії, уродженої Бер (? — 13 жовтня 1938). 27 квітня 1913 року вступив в 4-ту роту 25-го піхотного полку. Учасник Першої світової війни. З 1 листопада 1914 року — офіцер роти 257-го резервного піхотного полку. З 27 березня 1915 року — ад'ютант 2-го батальйону свого полку. З 20 серпня 1915 року — ад'ютант батальйону 332-го піхотного полку. З 1 листопада 1915 по 30 жовтня 1916 року — викладач курсів кандидатів в офіцери при 83-й піхотній дивізії. З 15 червня 1917 року — офіцер зв'язку Верховного командування сухопутних військ при головнокомандувачі на Сході. З 8 лютого 1919 року — ад'ютант добровольчого батальйону «Берлін». Учасник громадянської війни в Росії. З 21 липня 1919 року служив у льотному дивізіоні фрайкору «Вирголіч».

Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 5 серпня 1919 року — командир роти 5-го єгерського батальйону. З 9 вересня 1920 року — офіцер кулеметної роти 11-го гірського батальйону, з 1 січня 1921 року — роти 7-го піхотного полку. З 1 травня 1923 року служив в навчальному ескдарно 11-го кінного полку в Олау, з 1 жовтня 1938 року — в 3-му ескадроні 18-го кінного полку в Людвігсбурзі. З 1 травня 1932 року — командир свого ескадрону. З 1 жовтня 1934 року служив в 2-му дивізіоні 11-го кінного полку у Веймарі.

З 15 жовтня 1935 року — командир 32-го танкового розвідувального дивізіону в Кольберзі, з 15 жовтня 1940 року — 66-го танкового дивізіону, з 22 листопада 1940 року — 2-го дивізіону 25-го танкового полку, з 1 лютого 1941 року — 201-го танкового полку. З16-22 листопада 1941 року виконував обов'язки командир 23-ї танкової дивізії. 15 листопада 1942 року відправлений в резерв ОКГ. З 1 квітня 1943 року відряджений до начальника навчальних частин Резервної армії. 1-18 листопада 1943 року знову виконував обов'язки командира 23-ї танкової дивізії. З 10 листопада 1943 року — начальник відділу навчальних фільмів при начальнику навчальних частин Резервної армії. 9 травня 1945 року взятий в полон американськими військами. 21 квітня 1947 року звільнений.

Сім'я

12 червня 1922 року одружився з Йоганною Гельбіг. В пари народились 2 дочки (1923 і 1927).

Звання

• Фанен-юнкер (27 квітня 1913)
• Фенріх (22 березня 1914)
• Лейтенант (10 серпня 1914)
• Оберлейтенант (1 травня 1924)
• Ротмістр (1 лютого 1929)
• Майор (1 травня 1935)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1938)
• Оберст (1 січня 1941)
• Генерал-майор (1 грудня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (8 вересня 1914)
  • 1-го класу (24 грудня 1916)
• Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (5 червня 1916)
• Хрест «За заслуги у війні» (Саксен-Мейнінген) (11 серпня 1916)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (6 березня 1918)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (10 травня 1918)
• Ганзейський хрест (Гамбург; 12 серпня 1918)
• Хрест Західної добровольчої армії (Російська імперія; 1 серпня 1918)
• Орден Святого Георгія 3-го ступеня (Російська імперія; 16 вересня 1919)
• Балтійський хрест (15 листопада 1919)
• Орден Святого Станіслава 2-го ступеня з мечами (Російська імперія; 20 листопада 1919)
• Сілезький Орел 2-го ступеня (3 березня 1920)
• Медаль солдатського поселення (5 березня 1920)
• Медаль Залізної дивізії за кампанію в Балтиці 1919 (5 березня 1920)
• Німецький імперський спортивний знак в сріблі (17 липня 1928)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (31 жовтня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті»
  • 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно.
  • 1-го класу (25 років; 27 квітня 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (2 вересня 1939)
  • 1-го класу (3 липня 1940)
• Нагрудний знак «За поранення» в золоті (24 липня 1942)
• Медаль за участь у Європейській війні (1915—1918) з мечами (Третє Болгарське царство; 16 лютого 1943)
• Пам'ятна військова медаль (Угорщина) з мечами (8 березня 1943)
• Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» із застібкою «Кавказ» (Румунське королівство)
  • медаль (15 березня 1943)
  • застібка (30 січня 1944)
• Хрест Воєнних заслуг
  • 2-го класу з мечами (30 січня 1944)
  • 1-го класу з мечами (30 квітня 1945)

Посилання

• Біографічні дані.
• Біографія.