Георг Лішевський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Лішевський
Georg Lisiewski
При народженніGeorg Lisiewski
Народження1674(1674)
Олесько (нині Львівська область, Україна)
Смерть6 січня 1770(1770-01-06)
 Берлін
Національністьполяк
КраїнаРеч Посполита, Пруссія
Релігіяпротестантизм
Жанрпобутовий жанр, портрет
Навчанняу Девіда фон Крафта
Діяльністьхудожник
Напрямокреалізм, пізнє бароко
Роки творчості1699-1749
Покровительпрусський король Фрідріх Вільгельм І
ВпливАнтуан Песне
ВчительЙоганн Фрідріх Еозандер фон Гете
Відомі учніАнна Доротея Тербуш, Анна Розіна де Гаск і Christoph Friedrich Reinhold Lisiewskid
Творипобутовий жанр, портрет
ДітиАнна Доротея Тербуш[1], Анна Розіна де Гаск[1] і Christoph Friedrich Reinhold Lisiewskid[1]
Роботи в колекціїНаціональний музей у Варшаві і Schloss Mosigkaud

CMNS: Георг Лішевський у Вікісховищі

Георг Лішевський (нім. Georg Lisiewski, 1674, Олесько, Україна у складі Речі Посполитої — 6 січня 1750, Берлін) — німецький художник-портретист, поляк за походженням.

Життєпис

[ред. | ред. код]
  • Збережено досить мало свідоцтв про ранні роки Георга. Відомо, що народився у містечку Олесько і був протестантом. Тобто він (і його батьківська родина) належали до релігійної польської меншини у католицькому оточенні.
  • Мало відомостей і про роки навчання. З пізніх свідоцтв відомо, що був у служінні в архітектора Йогана Фрідріха Еозандера Гете і можливо сам планував стати архітектором. Технологію живопису міг вивчати у місцевих майстрів чи у шведа-художника Девіда фон Крафта.
  • 1699 року протестант Георг Лішевський перебрався на житло у протестантську Німеччину (Померанія ?).
  • 1707 року він узяв шлюб із німкенею, яку зустрів у Померанії. Марія Елізабет Каль була донькою органного майстра. В родині було дев'ятеро дітей.
  • Георг Лішевський працював у стилі пізнього бароко, але у дуже стриманій його формі. На відміну від майстрів рококо, частіше фіксував чоловіків за замовленнями короля Пруссії, його генералів і офіцерів, а також зображав вояків Королівського полку в парадних строях.
  • 1715 року разом із королем відвідав місто Щецин, аби зафіксувати дії королівського піхотного полку. Друга серія портретів вояків в парадних строях була виконана у 1737–1738 рр.
  • Брав і сторонні замовлення на портрети купецтва у Берліні, представників ділових кіл, їхніх дружин та дітей.
  • Брав учнів у власну майстерню, серед яких були Томас Хубер, Девід Матьє.
  • Ще за життя художника відбулися зміни в моді та мистецтві. По смерті короля Фрідріха Вільгельма І служба Георга Лішевського та його анахронічна художня манера стануть непотрібними новому королівському двору. Художник обслуговував невеликий двір князя Ангальт-Дессау, де затримались консервативні смаки, тому мистецтво старого майстра знайшло схвалення.
  • Георг Лішевський помер у Берліні на початку 1750 року.

Портрети дорослих дітей Георга Лішевського

[ред. | ред. код]

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • «Генріета Марія Бранденбурзька»
  • «Фредерік, маркгаф Банденбург-Байройт»
  • «Леопольд І, князь Ангальт-Дессау»
  • «Георг Генріх фон Беренхорст», військовий письменник та історик

Галерея вибраних творів

[ред. | ред. код]
Велетень-вояк окремого полку велетнів короля Фрідріха Вільгельма І. 1737 р

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Helmut Börsch-Supan, Wolfgang Savelsberg (Hrsg.): Christoph Friedrich Reinhold Lisiewski (1724—1795), Deutscher Kunstverlag, Berlin, München 2010, ISBN 978-3-422-07036-3 [hier zit. als «Börsch-Supan/Savelsberg»]; darin zur Biografie Georg Lisiewskis: Helmut Börsch-Supan: Gemalte Menschlichkeit, S. 17–40, bes. S. 20–25, [hier zit. als «Börsch-Supan»]
  • Informationen zur Familie Lisiewski bei [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.] Johann Dominik Fiorillo: Geschichte der zeichnenden Künste von ihrer Wiederauflebung bis in die neuesten Zeiten. Geschichte der zeichnenden Künste in Deutschland und den vereinigten Niederlanden. Dritter Band. Gebrüder Hahn, Hannover 1818, S. 322—325 (Nachdruck: Sämtliche Schriften. 12 Bände in 14 Teilbänden, mit einem Vorwort von Achim Hölter, Bd. 8 [1820], Olms, Hildesheim, Zürich, New York 1997, ISBN 3487104520)