Гері Джеймз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гері Джеймс
Harry James
Зображення
Гері Джеймс
Основна інформація
Повне ім'я Harry Haag James
Дата народження 15 березня 1916(1916-03-15)
Місце народження Олбані, Джорджія, США
Дата смерті 5 липня 1983(1983-07-05) (67 років)
Місце смерті Лас-Вегас, Невада[1]
Роки активності 19331983
Громадянство США
Національність американець
Професія джазовий трубач
Освіта самоосвіта
Інструменти труба
Мова англійська
Жанр джаз, біг бенд, свінг
Співпраця Френк Сінатра, Бен Поллак, Бенні Гудман, Бадді Річ, Луї Беллсон, Гелен Форрест
Лейбл Atlantic Records, Capitol Records, FM Records, ABC/Paramount Records, JVC
harryjamesband.com
Файли у Вікісховищі?

Гері Гааг Джеймс (Harry Haag James,  15 березня 1916 — 5 липня, 1983 р.) — відомий американський музикант, що прославився своєю грою на трубі в біг-бенді, яким він керував з 1939 до 1946 років. На короткий час залишивши групу в 1947-му, за деякий час він знову приєднався до неї, де й грав аж до кінця життя у 1983-му. Особливу відомість Гері принесла його неймовірна техніка гри і чудове відчуття ритму. Його талант сильно вплинув на техніку і стиль гри на трубі в кінці 1930-х і в 1940-х роках. Також Гері був актором, його фільми зазвичай так чи інакше були пов'язані з його бендом.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Зліва: Стен «Cuddles» Джонсон, Фрейзер МакФерсон, Боб Сміт, Гарі Джеймс, Ел Джонсон, Стю Барнет. (Фото з «The Cave Supper Club», травень 1970-го)
Зліва: Гарі Джеймс, Люсіль Бол, Беті Гребл. (The Lucille Ball-Desi Arnaz Show, 1958 р.)

Гері народився у Олбані в штаті Джорджія,[2] він був сином Міртл Мейбель (Myrtle Maybelle, в дівоче прізвище Stewart), що працювала акробаткою і наїзницею у мандрівному цирку. Батько — Еверет Роберт Джеймс (Everett Robert James) — керівник музичного колективу в мандрівному цирку, що називався Haag Circus. Як розказував Гарі, у віці 6 років його ледь не затоптав кінь, але мати врятувала його .[3] У віці 10 років Гарі бере уроки гри на трубі у свого батька, який суворо наказував йому практикуватися кожного дня. Щодня батько давав йому на вивчення одну сторінку з книги Ербану і не дозволяв займатись нічим іншим, поки цю сторінку не було вивчено.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 1931-му сім'я музиканта осіла у Бомонті, що в Техасі. У віці 15 років Джеймс почав грати на трубі у місцевих танцювальних колективах. Він часто брав участь у виступах колективу Германа Волдмена (Herman Waldman) і одного разу його талант помітив на той час вже дуже відомий Бен Полак.[4] У 1935-му молодий музикант приєднався до колективу Полака, але за два роки, у 1937-му, покинув його і приєднався до оркестру Бені Гудмена, де й грав до 1938-го. Гері дали прізвисько «яструб» за вміння читати ноти з першого ж погляду. Про нього жартували, що якщо муха сяде на лист із нотами, то Гері зможе її зіграти. 

За фінансової підтримки Ґудмана[5], у січні 1939 року Джеймс дебютує зі своїм біг-бендом у Філадельфії, що в Пенсільванії, але він не дає виступів до 1941 року, доки Гері не додає струнних інструментів.[6] Цей колектив став відомим як Harry James and His Music Makers.[7] Їхній хіт «You Made Me Love You» знаходився у десятці найкращих протягом тижня у грудні 1941-го.[8] Сам Гері цього часу знімається у двох фільмах, Private Buckaroo та Весна в скелястих горах. Він з гуртом подорожує з концертами до 1980-х. Оркестр Гері Джеймса також досі існує, ним керує Фред Редкі.[9]

Керівник бенду[ред. | ред. код]

Першим «великим іменем», кого найняли для роботи в бенді, був Френк Сінатра, його найняли у 1939-му із зарплатнею 75$ на тиждень. Джеймс підписав із Сінатрою контракт на рік, із яких співак відпрацював сім, залишивши гурт і перейшовши до Томі Дорсі[10] Той хотів «перейменувати» Сінатру на Френкі Сатіна (Frankie Satin), але співак відмовився.[11] Пізніше в бенді брав участь ударник Баді Річ, а вокалісткою стала Гелен Форест.[10] Джоні МакКафі грав на саксофоні і співав, а Коркі Коркоран віртуозно грав на саксофоні.

Радіо[ред. | ред. код]

Оркестр Гері у 1942-му замінив Ґлена Мілера на радіопрограмі, спонсором якої були сигарети Chesterfield, тоді Мілер розпустив оркестр, щоб піти до армії. У 1945-му грали літню програму замість Дені Кея на CBS.[12]

Головною причиною розпуску бенду в 1946 році була відсутність доходів.[13] Після цього Гері продовжив кар'єру у невеликому джазовому колективі, Harry James and His Music Makers.[14]

Фільми[ред. | ред. код]

Гері грав на трубі у фільмі 1950 року Молодий чоловік з горном,[15] дублюючи Кірка Даґласа. Альбом, записаний для цього фільму, де грала Доріс Дей, посів перше місце у чарті. Запис Джеймса «I'm Beginning to See the Light» можна почути у фільмі My Dog Skip (2000). Також його музика лунає у стрічках Вуді Алена Ганна та її сестри. Джеймс записав багато популярних платівок і з'являвся у багатьох голівудських фільмах.

Музичний стиль[ред. | ред. код]

Вплив[ред. | ред. код]

Джеймс провів дитинство разом із мандрівним цирком і перейняв багато із технік виконання у місцевих музикантів. Ці техніки взагалі були популярними в ті часи і називались «гарячим» (hot jazz style) джазовим стилем, ідолом цього напрямку був Луї Армстронґ, але вже в 1950-ті він поступився популярністю прихильникам «прохолодного» джазу, який на разі так і називається — cool jazz.[16] Батько Джеймса підтримував суворий режим навчання, що допомогло Гері досягти виняткової техніки гри.

Проводячи дитинство на півдні, музикант захоплювався також блюзом, який справив враження на його стиль. Джеймс згадував: «Мене привів до Техасу блюз, мені тоді було 11 чи 12 років, я познайомився зі стилем, що називався 'ряд барбекю' (barbecue row), я тоді часто сидів поміж хлопців з гітарами і відбитими горлечками пляшок в руках, так вони і грали блюз; ось і все що ми вміли.»[17]

Луї Армстронґ, почувши кілька виступів Гаррі, так оцінив почуте: «Цей білий хлопець — він грає, як дзиґа!»[18]

Від джазу до поп-музики[ред. | ред. код]

Після того як Гері покинув Бені Ґудмена у 1939-му, щоб зібрати власний гурт, він зрозумів, що керування таким гуртом вимагає набагато більшого набору вмінь, аніж просто хороше володіння інструментами. Незабаром гурт Джеймса опинився на порозі банкрутства, він не міг поєднувати керування і гру в бенді.

У 1940-му Джеймс втратив контракт з Columbia Records (повернувшись до них у 1941-му), а Френк Сінатра у січні того ж року покинув бенд. Тоді Джеймс приймає важливе рішення — додати поп-ноток до звучання колективу. З комерційної точки зору, це рішення було доволі вдалим: зовсім скоро  записи гурту опинились на перших місцях у американських чартах.

У звіті казначейства США 1945 року Гері Джеймса та Беті Грейбл виявились парою, що заробляли найбільше у країні.[19] Втім, комерційно успішний джаз досить негативно був сприйнятий критиками. Ден Морґенстерн (Dan Morgenstern), поважний критик та директор Інституту Джазових студій (Institute of Jazz Studies), назвав реліз 1941 року «You Made Me Love You» таким, «який джазові критики ніколи не простять Джеймсу»[20].

Джеймс всі 1940 роки продовжував грати поп-джаз, який дуже критично зустрічали критики, називавши «солодкуватим».[21]

Зміна орієнтирів[ред. | ред. код]

В середині 1950-х Джеймс переглядає свої вподобання щодо джазу. Каунт Бейзі дав поштовх таким змінам, коли повторно зібрав гурт «16 чоловіків, що грають свінґ» («16 Men Swinging»). Тоді Джеймс і вирішив узяти приклад з Бейзі.[22] Він підписав контракт з Capitol Records у 1955-му, а через два роки, після релізу багатьох студійних версій пісень, що раніше вже були видані на Columbia, Джеймс записав 10 нових пісень, зо увійшли до альбому Wild About Harry!.[23]

Незважаючи на повернення до класичного джазу у 1950-60-х, критики вже більше ніколи не відгукувались про Джеймса схвально. У 2014 р., Марк Майєрс (Marc Myers) з JazzWax написав: «Гурт Джеймса у 1940-х був більш сучасним, аніж більшість тогочасних зірок, а в 1949-му він очолив один за найкращих бендів того року».

Приватне життя[ред. | ред. код]

Джеймс мав трьох дружин. Перша з них, співачка Луїза Тобін, на ній Гері оженився 4 травня 1935 року, пара мала двох дітей. 1943-го вони розлучились.[3] Того ж року музикант оженився на Беті Грейбл. Вони мали двох дочок, Вікторію та Джесіку, а 1965-го також розлучились. Втретє Гері одружився 27 грудня 1967 року[24][25], його обраницею стала танцівниця з Лас-Вегаса на ім'я Джоан Бойд. Шлюб із нею закінчився у березні 1970-го. Гері мав п'ятеро дітей і 16 внуків.

Джеймс мав кількох гончих коней, які вигравали деякі із змагань.[26]

Останні роки[ред. | ред. код]

У 1983-му у Джеймса діагностували лімфому, але, незважаючи на це, він продовжив роботу і дав виступ 26 червня 1983 у Лос-Анжелесі всього за 9 днів до своєї смерті. Помер музикант у Лас-Вегасі.[2][27] Останньою роботою Гарі став виступ зі своїм оркестром.[7] Він помер рівно через 40 років після шлюбу з Беті Грейбл (5 липня 1943-го), яка померла раніше і була кремована рівно через 30 років після початку шлюбу (5 липня, 1973-го). Френк Сінатра виступив з промовою на цвинтарі в Лас-Вегасі.[27]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Дискографія[ред. | ред. код]

Гарі Джеймс записав 29 студійних альбомів, 43 платівки, багато саундтреків та живих виступів, часто з'являючись у виступах інших музикантів.[28][29] Джеймс випустив більше 200 синґлів, 9 з них досягали першого місця в американських чартах, 32 були в десятці найкращих, а 70 опинялись у сотні найкращих поп-записів США.[a] [30] [31] [32]

Примітки
  1. At the time of James's charts, Billboard magazine referred to the R&B chart as "The Harlem Hit Parade."

Вибрані синґли[ред. | ред. код]

Вибрані альбоми[ред. | ред. код]

  • Boogie Woogie (Columbia Records — C44, 1941, збірка)[33]
  • Young Man with a Horn (soundtrack) (Columbia Records — CL 6106, 1950)[34]
  • Wild About Harry! (Capitol Records — ST 874, 1957)[23]
  • The New James (Capitol Records — ST 1037, 1958)[35]
  • Harry's Choice! (Capitol Records — ST 1093, 1958)[36]
  • Trumpet Rhapsody (Harmony/Columbia, збірка синґлів 1940-х років, видана 1958-го)
  • Harry James and His New Swingin' Band (MGM, 1959)
  • Harry James…Today! (MGM, 1960)
  • Requests On-The-Road (MGM, 1961)
  • The Spectacular Sound of Harry James (MGM, 1961)
  • Harry James Plays Neal Hefti (MGM, 1961)
  • The King James Version (Sheffield Lab — LAB-3, 1976)[37]
  • Comin' From A Good Place (Sheffield Lab — LAB-6, 1977)[38]
  • Still Harry After All These Years (Sheffield Lab — LAB-11, 1979)[39]

Нагороди[ред. | ред. код]

Зал слави Гремі[ред. | ред. код]

У 2016-му два записи Гері Джеймса були додані до Залу слави Гремі, спеціальної нагороди Гремі, заснованої у 1973-му для вшанування записів, яким більш ніж 25 років і вони зробили великий внесок в історію.

Нагороди залу слави Гремі[40]
Рік запису Назва Жанр Лейбл Рік подачі
1942 Trumpet Blues and Cantabile Джаз (альбом) Columbia 1999
1941 You Made Me Love You (I Didn't Want to Do It) Поп (синґл) Columbia 2010

Голосування читачів[ред. | ред. код]

Журнал Metronome проводив щорічне опитування читачів щодо їхньої думки: хто з музикантів є найкращим виконавцем року. Переможців запрошували до вручення Metronome All-Stars і подальших студійних записів.

Студійні записи проводились у 1939—1942 р.р., 1946—1953 та 1956-му, а музикант міг вибирати, грати соло, чи з оркестром. Гері Джеймс обрав запис разом із оркестром Metronome All-Stars (1939, 1940 та 1941 років).

За опитуванням журналу Downbeat Джеймса було обрано найкращим трубачем таких років: 1937,[41] 1938[42] та 1939,[43] а також найкращим солістом 1942-го.[44]

Винагороди[ред. | ред. код]

За внесок до кіноіндустрії Гері отримав своє місце на Голівудській алеї слави за адресою 6683, бульвар Голівуд.[45]

1983 року Джеймс був представлений у залі слави «Big Band and Jazz Hall of Fame».[46]

Педагогічні твори[ред. | ред. код]

  • Harry James Studies & Improvisations for Trumpet, Harry James, ed. Elmer F. Gottschalk, New York: Robbins Music, 1939
  • Harry James Trumpet Method, Harry James, Everette James, ed. Jay Arnold, New York: Robbins Music, 1941

Див. також[ред. | ред. код]

  • Дискографія Гарі Джеймса

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #122019385 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б The Dead Rock Stars Club. Thedeadrockstarsclub.com. Процитовано July 17, 2008. 
  3. а б William Ruhlmann. Harry James | Biography. AllMusic. Процитовано 2015-08-27. 
  4. Harry James and his big band.
  5. Gilliland, 1994, tape 2, side B
  6. Billboard, July 18, 1942
  7. а б James, Harry (Haag) — Jazz.com | Jazz Music — Jazz Artists — Jazz News Архівовано 4 жовтень 2012 у Wayback Machine..
  8. The Official Site of the Harry James Orchestra. Harryjamesband.com. 2015-05-10. Процитовано 2015-08-27. 
  9. The Life of Harry James. Fredradke.com. Процитовано 2015-08-27. 
  10. а б Gilliland, John (1994). Pop Chronicles the 40s: The Lively Story of Pop Music in the 40s (audiobook). ISBN 978-1-55935-147-8. OCLC 31611854.  tape 1, side A
  11. The Night Sinatra Happened. vanityfair.com. Процитовано 2016-01-29. 
  12. Radio. The Brooklyn Daily Eagle. June 7, 1945. с. 21. Процитовано April 15, 2015 — через Newspapers.com. 
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 листопад 2012. Процитовано 24 березень 2016. 
  14. Harry James: Information from.
  15. Harry James. IMDb.com. Процитовано 2015-08-27. 
  16. W W Norton & Company Study Space: Jazz, Ch 12 Cool Jazz and Hard Bop. wwnorton.com / Scott DeVeaux and Gary Giddins. Процитовано 2016-01-20. 
  17. The Merv Griffin Show.
  18. Levinson, Peter (1999). Trumpet Blues - The Life of Harry James. с. 50. ISBN 0-19-514239-X. 
  19. Hollywood Star Walk: Harry James. Los Angeles Times. Процитовано 2016-01-20. 
  20. Levinson, 1999, с. 94
  21. Yanow, Scott (2000). Swing. с. 85. ISBN 0-87930-600-9. 
  22. Levinson, 1999, с. 195
  23. а б Harry James And His Orchestra – Wild About Harry. Discogs. Процитовано 2015-12-18. 
  24. UPI wirestory published nationally Dec.28, 1967
  25. AP wirephoto published nationally Dec.28, 1967
  26. The Lucy Desi Comedy Hour Lucy Wins A Racehorse. IMDb.com. Процитовано 2015-08-27. 
  27. а б Harry Haag James (1916 - 1983) - Find A Grave Memorial. Findagrave.com. Процитовано 2015-08-27. 
  28. Popa, Christopher. Collector's Checklists: Harry James 33s. Big Band Library.com. Процитовано 2016-01-02. 
  29. Recordings by 'Harry James And His Orch'/'Harry James'/'Harry James And His Orchestra'. The Honking Duck. Процитовано 2016-01-02. 
  30. Whitburn, Joel (1986). Pop Memories 1890-1954: The History of American Popular Music. Menomonee Falls, WI: Record Research Inc. с. 73, 123, 226–228, 308, 391–393. ISBN 0-89820-083-0. 
  31. Music VF, US & UK hits charts. MusicVF.com. Процитовано 2016-01-02. 
  32. Kowal, Barry. Hits Of All Decades. hitsofalldecades.com. Процитовано 2016-01-15. 
  33. Various – Boogie Woogie. Discogs. Процитовано 2015-12-28. 
  34. Columbia 10-inch Album Discography, Part 2: Main Series (CL 6100 to CL 6199) 1950- 1952. Both Sides Now Publications. Процитовано 2015-12-25. 
  35. Harry James And His Orchestra – The New James. Discogs. Процитовано 2015-12-24. 
  36. Harry James And His Orchestra – Harry's Choice. Discogs. Процитовано 2015-12-11. 
  37. Harry James & His Big Band – The King James Version. Discogs. Процитовано 2015-12-18. 
  38. Harry James – Comin' From A Good Place. Discogs. Процитовано 2015-12-18. 
  39. Harry James & His Big Band – Still Harry After All These Years. Discogs. Процитовано 2015-12-18. 
  40. Grammy Hall of Fame List. Grammy.org. Процитовано 2015-12-26. 
  41. 1937 DownBeat Readers Poll. Downbeat Magazine. Архів оригіналу за 2016-01-06. Процитовано 2015-12-27. 
  42. 1938 DownBeat Readers Poll. Downbeat Magazine. Процитовано 2015-12-27. 
  43. 1939 DownBeat Readers Poll. Downbeat Magazine. Архів оригіналу за 2016-01-06. Процитовано 2015-12-27. 
  44. 1942 DownBeat Readers Poll. Downbeat Magazine. Архів оригіналу за 2016-01-05. Процитовано 2015-12-27. 
  45. Harry James. Official Website, Hollywood Walk of Fame. Процитовано 2015-12-29. 
  46. Big Band and Jazz Hall of Fame. DavesMusicDatabase.com. Процитовано 2016-01-22. 

Посилання[ред. | ред. код]