Гетерозит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гетерозит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Het[2]
Nickel-Strunz 10 8.AB.10
Ідентифікація
Сингонія ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь heteros-d (давньогрецька мова)[3]
CMNS: Гетерозит у Вікісховищі
Гетерозит

Гетерозит (рос. гетерозит; англ. heterosite; нім. Heterosit m) — фосфат заліза і марганцю острівної будови.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Гетерозит вперше був виявлений в Les Hureaux поблизу міста Сен-Сильвестр у Верхній В'єні, Франція. Науково описаний у 1825 році французьким виробником порцеляни, геологом та мінералогом Франсуа Аллуо.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: (Fe3+, Mn3+)[PO4].

Склад у %: Fe2O3 — 38,36; Mn2O3 — 12,08; P2O5 — 43,45. Домішки: H2O, CaO, Li2O, Na2O, MgO, MnO.

Сингонія ромбічна.

Утворює суцільні маси і таблитчасті кристали.

Густина 3,52.

Твердість 5,5-6.

Колір чорний.

Риса червона.

Блиск напівметалічний.

Поширений мінерал зони окиснення пегматитів, які містять фосфати заліза і марганцю.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • гетерозит марганцевистий (відміна гетерозиту, яка містить марганець у співвідношенні Mn: Fe від 1:1 до 2:1);
  • гетерозит натріїстий (суміш алюодиту з пурпуритом).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]