Гогоцький Сильвестр Сильвестрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гогоцький Сильвестр Сильвестрович
Gogotsky.jpg
Народився 5 (17) січня 1813
Кам'янець-Подільськ, Російська імперія
Помер 29 червня (11 липня) 1889 (76 років)
Київ, Російська імперія
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність філософ
Alma mater Київська духовна академія
Науковий ступінь доктор філософії
Володіє мовами російська
Заклад Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
орден Святої Анни 1 ступеня орден Святого Станіслава 1 ступеня орден Святого Володимира 3 ступеня орден Святої Анни 2 ступеня орден Святого Станіслава 2 ступеня

Сильве́стр Сильве́стрович Гого́цький (* 5 січня (17 січня) 1813, Кам'янець-Подільський — † 29 червня (11 липня) 1889) — філософ, історик філософії, представник київської духовно-академічної філософської школи. Магістр богослов'я, доктор філософії та філології.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився Сильвестр Сильвестрович Гогоцький 17 січня 1813 р. у м. Кам'янці-Подільському. Навчався у Кам'янець-Подільському духовному училищі. Закінчив Подільську семінарію та Київську духовну академію (1837), у якій згодом (1841–1850 рр.) викладав філософію. 1850 року С. С. Гогоцький захистив докторську дисертацію «Обозрение системы философии Гегеля».

Професор Київської духовної академії (1841–1850), Київського університету (1851–1886).

Протягом 1851–1886 рр. був професором Київського університету. За часів, коли філософію було виведено з навчальних планів, він уводив нарис з історії філософії до лекцій з педагогіки.

Філософські погляди С. С. Гогоцького формувалися під впливом філософії Гегеля, яку вчений цінував насамперед за історико-філософську концепцію. Позитивним у гегелівській філософії, вважав С. С. Гогоцький, є визнання того, що весь світ наповнений єдиним розумом і виявляє в усіх його складниках один верховний план, а також того, що всі окремі предмети пов'язані між собою, як щаблі одного розвитку.

Значну увагу вчений приділяв філософії Канта, убачаючи позитивний момент у тих поглядах філософа, які ведуть до подальшого розвитку філософської проблематики. С. С. Гогоцький стверджував, що кантівське вчення про «антиномії» зумовило «блискучу систему Гегеля та її діалектичний метод», а проголошення першості духу щодо природи — філософію Фіхте і таким чином визначило головні напрямки подальшого розвитку філософії.

С. С. Гогоцький — автор таких наукових праць, як «Критичний погляд на філософію Канта» (1847); «Про характер філософії середніх віків» (1849); «Огляд системи філософії Гегеля» (1860); статей «Два слова про прогрес», «Сучасність» (1860), «Вступ до історії філософії» (1871).

Окрім того, С. С. Гогоцький був автором першої вітчизняної філософської енциклопедії, чотиритомного «Философского лексикона» (1857–1873), «Философского словаря, или Краткого объяснения философских и других научных выражений, встречающихся в истории философии» (1876), а також багатьох психологічних та історико-педагогічних праць («Об историческом развитии воспитания у примечательных народов мира», 1853; «О различии между воспитанием и образованием в древние и новые времена», 1879; «О высшем образовании в применении к женщине», 1878).

Твори[ред. | ред. код]

  • «Про характер філософії середньовіччя» (1849).
  • «Філософський лексикон» (томи 1—4, частини 1—5; 1857–1873) — перша в Російській імперії філософська енциклопедія.
  • «Огляд системи філософії Гегеля» (1860).
  • «Голос из Юго-Западной Руси» («Рус. слово» 1859 г.);
  • «Заметки на статью г. Грабовского: Ответ поляка русским публицистам, по вопросу о Литве и Западных губерниях» К., 1862 г.,
  • «Галиция, галицкие русины и их стремления в религиозной, умственной и литературной жизни. Из путевых записок, веденных за границей в 1861 г.» (Прибавл. к «Подольск, епарх. вед.», 1863 г., № 2);
  • «На каком языке следует обучать в сельских школах Юго-Западной России» («Киев, телеграф» 1863 г., № 33—35, 80 и отдельно);
  • «О русском языке» («Современ. летопись» 1863 г.;
  • «О необходимости ремесленных школ для православного русского населения в Западных губерниях» («Киев, телеграф» 1864 г. и «Современ. листок», 1865 г.);
  • «Объяснение (по поводу статей украинофилов): 1) о церковноприходских школах, 2) о русском языке, на котором должно происходить обучение народа в Западной и Юго-Западной России, 3) об отношении нашего Запада и Юго-Запада к Великой России» («Моск. вед.» 1864 г., № 128);
  • «Критический разбор послания о федерации» (1864);
  • «О необходимости русского языка в элементарных школах Западных губерний» (1875);
  • «Еще несколько слов об украинофильстве» («Рус. вестник», 1875 г., № 6—7 и отдельно);
  • «Украинофильство с его затеями о двутекстных учебниках» («Волын. епарх. вед.», 1881 г., № 20—24 и отдельно: Почаев, 1881 г..);

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]