Катков Михайло Никифорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Михайло Никифорович Катков
Михаил Никифорович Катков
Katkov.jpg
Народився 1 (13) листопада 1818[1][2]
Москва, Російська імперія[3][4][1]
Помер 20 липня (1 серпня) 1887[1][3][2] (68 років)
Знаменьске-Садкиd, Подольський повітd, Московська губернія, Російська імперія[2]
·рак стравоходу
Поховання Ново-Олексіївський монастирd
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність публіцист, літературний критик
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
Мова творів російська[5]
Членство Сербське вчене товариствоd
У шлюбі з Шаликова Софія Петрівнаd
Діти Катков Павло Михайловичd і Andrey Katkovd
Автограф PGRS 2 044 Katkov - sign.jpg
Нагороди
орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня

CMNS: Катков Михайло Никифорович у Вікісховищі

Михайло Никифорович Катков (рос. Михаил Никифорович Катков)  (1 (13) лютого 1818(18180213) — 20 липня (1 серпня) 1887) — російський консервативний публіцист, літературний критик.

Народився в родині дрібного чиновника та грузинської дворянки. Закінчив Московський університет, цікавився філософією. Працював у декількох московських газетах. Був редактором журналу «Русский вестник». Відзначався конесервативними, монархічними поглядами. В українському питанні стояв на позиціях протидії «українському сепаратизмові», вважав розвиток української літературної мови шкідливим. Був одним з ініціаторів сумнозвісного Емського указу і обмежень на вживання української мови в Російській імперії.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]