Гоноратка (Вінницький район)
| село Гоноратка | |
|---|---|
._%D0%92%27%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Вінницька область |
| Район | Вінницький район |
| Громада | Оратівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1641 |
| Населення | 295 |
| Площа | 1,037 км² |
| Поштовий індекс | 22600 |
| Телефонний код | +380 4330 |
| День села | 8 листопада |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°08′50″ пн. ш. 29°31′06″ сх. д. / 49.14722° пн. ш. 29.51833° сх. д.Координати: 49°08′50″ пн. ш. 29°31′06″ сх. д. / 49.14722° пн. ш. 29.51833° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
235 м |
| Відстань до обласного центру |
90 км |
| Найближча залізнична станція | Фронтівка |
| Відстань до залізничної станції |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 22600, Вінницька обл., Вінницький р-н, смт Оратів, вул. Паркова, 14 |
| Карта | |
  Гоноратка | |
 Гоноратка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Гонора́тка — село в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Безіменна (притока Гнилої) за 5 км на південь від смт Оратів та за 19 км від зупинного пункту Фронтівка. Населення становить 295 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).
Історія[ред. | ред. код]
У складі Речі Посполитої[ред. | ред. код]
Після Національно-визвольної війни село було залюднене поміщиком Станіславом Война-Оранським (пол. Stanisław Woyna-Orański herbu Ślepowron) та отримало свою назву честь його дружини Гонорати з д. Цешковських Война-Оранської — Гоноратка (пол. Honoratka).
У 1762 році тут збудовано дерев'яну церкву 7-го класу на честь святого Дмитра.[1]
20 травня 1787 року по дорозі до Канева у селі зупинявся останній король Речі Посполитої Станіслав Август Понятовський.[2]
У складі Російської імперії[ред. | ред. код]
Гоноратка Оратівської волості Липовецького повіту Київської губернії належала доньці Станіслава та Гонорати — Антоніні Станіславівні з Войно-Оранських Пулавській (пол. Antonina z d.Wojno-Orańskich Pułaska (Puławski)), дружині генерал-майора Антонія Пулавського. Також подружжю Пулавських належало містечко Оратів.[3]
Згодом село належало Івашкевичам, Братковському, а з 1833 року — Олександру Бондажевському (пол. Aleksandr Bondarzewski (Bądarzewski)).
По смерті Бондажевського 1847 року, село перейшло у власність Емілії Бондажевської (пол. Emilią z d. Newlińskich Bondarzewska).
В 1854 році стару церкву було перебудовано.[1]
У 1860-х роках спадкоємицею маєтку Гоноратка стала донька Олександра та Емілії — Софія-Емілія, в шлюбі Здеховська (пол. Zofią–Emilią z Bondarzewskich Zdziechowska h. Rawicz).[4]
На початку XX століття в Гоноратці налічувалось 94 двори, де мешкало 502 особи.
В селі був православний храм, школа, водяний млин Софії-Емілії Громницької, а також два вітряки, що належали місцевим селянам.[5]
Згодом маєток перейшов у власність Козіцького, який в свою чергу продав Гоноратку Владиславу Йосиповичу Ярошинському (пол. Władysław Edward Izydor Jaroszyński h.wł.), що родом із Бабина.[6]
Аполлон Корженьовський[ред. | ред. код]
У селі Гоноратка 21 лютого 1820 року в родині Теодора та Юлії з д. Д'якевичів Коженьовських народився син Аполлон (пол. Apollo Korzeniowski h. Nałęcz), у майбутньому батько відомого письменника Джозефа Конрада. Аполлон мав двох братів — Роберта та Гілярія, а також сестру Емілію.
У складі УРСР[ред. | ред. код]
Починаючи з 1920 року Гоноратка підпорядковувалась Зарудянській сільській раді.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
В роки війни на фронтах воювало 124 жителя села, з них 88 загинули в боях.
В березні 1944 року війська Робітничо-Селянської Червоної Армії остаточно визволили селище від німецьких окупантів. В цих боях протягом січня-березня загинуло 97 солдат, яких поховано в братській могилі на місцевому кладовищі. Невідомими залишились 75 загиблих.
Сучасність[ред. | ред. код]
12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади[7].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району[8].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
На південному сході від села знаходиться заповідне урочище Балабанівський ліс.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Аполло Коженьовський[9] — батько відомого польського та англійського письменника Джозефа Конрада; учасник Польського повстання 1863-1864 р.р.[10];
- Яструб Костянтин Пилипович — голова Черкаської ОДА і Черкаської обласної ради.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Вулиця -
Будівля -
Ставок на річці Безіменна -
Братська могила радянських воїнів -
Пам'ятний знак на честь українського козацтва
._%D0%92%D1%83%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8F.jpg)
._%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F.jpg)
._%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA.jpg)
._%D0%91%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%BE%D1%97%D0%BD%D0%B0%D0%BC-%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BC.jpg)
._%D0%9F%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D1%83.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Похилевич, Лаврентий (1864). Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся. К.: Типография Киевопечерской лавры. с. 763.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom III - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ ДАКО, Фонд 280, опис 2, справа 26
- ↑ Rocznik Polskiego Towarzystwa Heraldycznego nowej serii t. XIV (XXV) ISSN 1230–803X. Warszawa. 2015.
- ↑ Издание Киевского губернского статистического комитета (1900). Список населенных мест Киевской губернии. К. с. 1976.
- ↑ Весь Юго-Западный край. К. 1913. с. 1177.
- ↑ Кабінет Міністрів України — Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 10 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Katalog der Deutschen Nationalbibliothek. portal.dnb.de. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 28 жовтня 2019.
- ↑ КОЖЕНЬОВСЬКИЙ АПОЛЛО. resource.history.org.ua. Архів оригіналу за 28 серпня 2020. Процитовано 28 жовтня 2019.
Література[ред. | ред. код]
- Зару́ддя // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.265
Посилання[ред. | ред. код]
- Honoratka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 119. (пол.)
- Honoratka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 573. (пол.)
- Погода в селі Гоноратка [Архівовано 13 квітня 2017 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
