Горбач Анна-Галя
Горбач Анна-Галя | |
---|---|
Ім'я при народженні | Луцяк |
Народилася |
2 березня 1924 Бродина |
Померла |
11 червня 2011 (87 років) Райхельсгайм |
Країна |
![]() |
Національність |
![]() |
Діяльність | перекладачка, літературознавець, видавець |
Галузь | літературознавство[2], translation into Germand[2] і видавнича справа[2] |
Науковий ступінь | доктор філософії |
Знання мов | німецька, українська |
Членство | Наукове товариство імені Шевченка у Європі і НСПУ |
У шлюбі з | Горбач Олекса Теодорович |
Нагороди | |
Премії | Премія ім. І. Франка (1994), премія ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премія «Тріумф» (2001), премія ім. Олени Теліги (2009), Пантелеймона Куліша (2019) |
А́нна-Га́ля Горба́ч (дівоче прізвище — Луцяк, 2 березня 1924, Бродина — 11 червня 2011, Райхельсгайм) — українська літературознавиця, перекладачка української літератури німецькою мовою, видавчиня, громадська й політична діячка. Докторка філософії. Членкиня Національної спілки письменників України(1993), членкиня-кореспондентка Наукового товариства ім. Шевченка в Європі, лауреатка літературної премії ім. І. Франка (1994), премії ім. Василя Стуса Української асоціації незалежної творчої інтелігенції (1993), премії «Тріумф» (2001), премії ім. Олени Теліги (2009), Пантелеймона Куліша (2019). Дружина Олекси Горбача. Одна з найвідоміших і найактивніших особистостей в українському культурно-інтелектуальному світі діаспори.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народилася 2 березня 1924 р. в підкарпатському селі Бродина (Південна Буковина). До грудня 1940 р. ходила до румунської школи, освіту здобула уже в Німеччині.
Брала активну участь в роботі німецької секції Міжнародної Амністії, займалася у 60-80-х інформуванням світової громадськості про політичні репресії в Україні. Була співорганізаторів протестних кампаній на захист В. Стуса, І. Світличного, М. Горбаля, В. Чорновола та інших українських в'язнів сумління, вела з ними активне листування.
Авторка праць «Епічні стилістичні засоби козацьких дум», «Ольга Кобилянська і німецька культура», «Українські карпатські казки».
Переклала на німецьку мову й видала твори М. Коцюбинського, Г. Хоткевича. В. Стуса, Є. Сверстюка, В. Марченка, І. Калинця, В. Шевчука, Ю. Андруховича та ін., загалом близько 50 перекладів. Упорядкувала й видала німецькою мовою 6 антологій української прози — «Синій листопад», «Криниця для спраглих» та української новелістики про Чорнобиль. Була ініціатором серії німецькомовних перекладів «Самвидав України». Виступає зі статтями в німецьких та українських виданнях з розвідками про українсько-німецькі та українсько-румунські літературні взаємини.
У 1995 році разом із своїм чоловіком Олексою Горбачем заснувала видавництво «Бродина» (Brodina Verlag), яке видавало і розповсюджувало у Німеччині твори українських письменників.
Подружжя Горбачів було ініціатором створення єдиної у Німеччині спеціалізованої кафедри україністики при Грайфсвальдському університеті.
Останні роки життя Анна-Галя Горбач присвятила видаванню праць свого чоловіка, Олекси Горбача. Зокрема у Львові 2006 року вийшло його дослідження «Арґо в Україні».
Мешкала у м. Райхельсгайм. Померла 11 червня 2011 року там же[3].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреатка Міжнародної премії імені І. Франка Спілки письменників України за 1994 рік.
- Орден княгині Ольги III ступеня в 2006 році[4]
- Лауреатка премії Олени Теліги за 2009 рік.[5]
Творчість[ред. | ред. код]
Авторка праць «Епічні стилістичні засоби українських козацьких дум» (1950), «Ольга Кобилянська і німецька культура» (1967), «Українські карпатські казки» (1975); видавець 15 антологій.
- Вибрані твори:
- «Синій листопад. Українські прозаїки нашого століття: Антологія прози» (1959, Гайдельберг),
- Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі. «Наукові записки Українського технічно-господарського інституту», 1969, т. 19;
- «Криниця для спраглих та інші українські оповідання» (1970, Тюбінген),
- Німецька критика про український самвидав. «Сучасність», 1985, № 7-8;
- Українська тема в німецькій літературі. Райхельсгайм-Берфурт, 1993.
- «Подай мені лютню з каміння: українська лірика ХХ століття» (1996, Райхельсгайм),
- «Ліна Костенко. Віхи життя: Поезії» (1998, Райхельсгайм)
- Ольга Кобилянська і нім. культура, ?
- З галицьких буднів і неділь // Сучасність. — 1974. — Ч. 12 (168). — С. 113—114.
- З румунських вражень: Подорожні нотатки. — К.: Дніпро, 1993.
- «Вдячна долі за те, що дала мені можливість вирости у двох різних культурних світах» //Тарнашинська Л. Закон піраміди: Діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї.- К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2001. — С. 153—158.
- «Література» Павла Филиповича // Сучасність. — 1972. — № 10. — С. 123—124.
- Найновіша німецька література // Слово. Збірник 2.- Нью-Йорк, 1964. — С. 379—391.
- Традиційна грудка землі на могилу письменника // Сучасність. — 1976. — Ч. 6 (186).- С. 38-41
Література[ред. | ред. код]
- Закревська Я. Життєвий і творчий силует Анни-Галі Горбач. В кн.: Анна-Галя Горбач. Бібліографічний покажчик. Львів, 1999
- Галі Горбач // Українська літературна газета. — 2011. — 15 липня. — С. 9.
- Закревська Я. Невтомність і талант: Лауреат премії ім. І. Франка 1994 р. Анна-Галя Горбач //Дзвін. — 1994. — № 9. — С. 155.
- Рихло П. На схрещенні культур: духовна місія Анни-Галі Горбач // Слово і Час. — 2005. — № 7. -С. 66-70.
- Тарнашинська Л. «Україна в дзеркалі своєї літератури»: Нова книга А. Г. Горбач // Літературна Україна. — 1997. — 12 червня.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Іваницька М. Анна-Галя Горбач — унікальна постать українсько-німецького перекладацького поля. В кн.: Іваницька М. Особистість перекладача в українсько-німецьких літературних взаєминах: монографія. — Чернівці: Книги — ХХІ, 2015. — С. 299—435.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France Record #12691806v // BnF catalogue général — Paris: BnF.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Померла перекладачка, популяризаторка української літератури в Німеччині, відома громадська діячка Анна-Галя Горбач [1]
- ↑ http://www.president.gov.ua/documents/4859.html [Архівовано 20 листопада 2008 у Wayback Machine.] Указ президента Про нагородження представників світового українства з нагоди 15-ї річниці незалежності України
- ↑ Анна-Галя Горбач — новий лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги 2009
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Закревська Я. В. Горбач Анна-Галя [Архівовано 19 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 158. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Є. О. Попович. Горбач Анна-Галя [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Стаття в електорнній енциклопедії історії України інституту історії НАН України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Стаття в Універсальному словнику-енциклоп [Архівовано 10 липня 2012 у Wayback Machine.] едії
- Національна спілка письменників України. Письменницький довідник [Архівовано 9 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Анна-Галя Горбач на сайті Українці у світі
|
- Народились 2 березня
- Народились 1924
- Померли 11 червня
- Померли 2011
- Доктори філософії
- Кавалери ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Українські літературознавці
- Українські перекладачки
- Українсько-німецькі перекладачі
- Українські видавці
- Українці Німеччини
- Уродженці повіту Сучава
- Персоналії:Південна Буковина
- Члени НСПУ
- Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя
- Українські письменниці