Гофіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Млин Гофіо, Оротава, Тенерифе

Гофіо — національна страва Канарських островів. Являє собою борошно зі смажених зерен (зазвичай пшениці або певних сортів кукурудзи) або з інших рослин, що містять крохмаль (квасолі або, згідно історичної традиції, коріння папороті). Деякі сорти гофіо містять невеликий відсоток солі. Гофіо був важливим інгредієнтом в канарській кухні протягом довгого часу, і канарські емігранти поширювали його використання в Карибському регіоні (Куба, Домініканська Республіка, Пуерто-Рико та Венесуела) і в Південній Америці (Аргентина, Уругвай та Чилі) [1]

Гофіо, як вважають, був основним продуктом в раціоні гуанчів - корінних мешканців Канарських островів, які готували його з ячменю і кореневищ деяких видів папоротей (орляка та ін.)[2]. Гофіо з папоротей виробляли аж до XX століття, особливо під час голоду [3]. Назва «гофіо» походить від назви цього продукту в мові аборигенів з острова Гран-Канарія, а на сусідньому Тенерифе гофіо був відомий як «ахора». Серед берберів Північної Африки (від яких імовірно походять гуанчі) підсмажене ячмінне борошно, схоже в застосуванні з гофіо, називають «аркуль»[4]. В Марокко тости борошна також змішуються з мигдалевим тістом, медом, аргановою олією, анісом, фенхелем , насінням кунжуту - з усього цього робиться «Sellou» (також званий «Zamita» або «Slilou» в деяких регіонах). Солодка паста відома своїм тривалим терміном зберігання і високою поживною цінністю. Борошно з підсмаженого зерна також відоме в кухні інших народів світу, наприклад, тибетська цампа, а також толокно. Обсмаження зерна знищує цвіль і токсини та сприяє поліпшенню смаку.

Гофіо був одним з продуктів екіпажу «Ра-II» Тура Геєрдала, коли він намагався перетнути Атлантику на борту папірусного корабля, за допомогою Канарської течії в 1970 році[5].

Гофіо на Канарських островах в даний час виробляється із зернових декількох типів[6], до яких належать не тільки кукурудза і пшениця, але і жито, ячмінь тощо. На Фуертевентурі гофіо готують з бобів нуту і люпину[7].

Як компонент гофіо іноді додають в супи, соуси, морозиво. Термін зберігання гофіо вельми тривалий. Після Іспанської громадянської війни гофіо (іноді змішуваний з водою, цукром, молоком) знову став на довгий час основним продуктом на Канарських островах.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. у Південній Америці гофіо відомий як «арина-тостада» (ісп. harina tostada, підсмажене борошно) і застосовується в найрізноманітніших рецептах
  2. «Historia de la conquista de las siete islas de Canaria», Fr. J. de Abreu Galindo, Editorial Goya, Santa Cruz de Tenerife, 1977
  3. El bosque de laurisilva en la economía guanche, María García Morales, Aula de Cultura de Tenerife, del Excmo. Cabildo Insular de Tenerife, 1989
  4. A PROPÓSITO DE UN ALIMENTO TRADICIONAL PANMAZIGIO: EL GOFIO O ARKUKU. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  5. Hommage à RA II. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  6. Roast-A-Matic Roasters. Архів оригіналу за 2013-04-22. Процитовано 2013-04-19. 
  7. La Laguna Ahora.com — La Gastronomia de las romerías canarias Архівовано 2011-07-13 у en:Wayback Machine.