Гринюк Володимир Володимирович
| Володимир Володимирович Гринюк | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Полковник | |||||||
| Загальна інформація | |||||||
| Народження | 14 жовтня 1986 (38 років) Ківерці, УРСР | ||||||
| Військова служба | |||||||
| Приналежність |  Україна | ||||||
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | ||||||
| Формування | |||||||
| Війни / битви | |||||||
| Командування | |||||||
| |||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||
| |||||||
.svg){kind=small}
Гринюк Володимир Володимирович (14 жовтня 1986, м. Ківерці, УРСР) — полковник Збройних сил України, начальник кафедри військової підготовки НУОУ. командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[1] Герой України (2015), учасник російсько-української війни. Заступник голови СУВІАТО.
Закінчив Луцький педагогічний коледж (2006). Відтоді проходив строкову службу в лавах Збройних сил України та навчався в Академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного у Львові. Після здобуття вищої військової освіти служив у 30-й окремій механізованій бригаді 8-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних сил України, що дислокується у м. Звягель Житомирської області.[2]
Станом на початок 2015 року — капітан, командир механізованої роти механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[3][4]
10—11 лютого 2015 року під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом. Підпорядкований В.Гринюку підрозділ знищив велику кількість бронетехніки та живої сили незаконних збройних формувань.[3]
Станом на жовтень 2017 року — заступник командира механізованого батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[5]
Станом на липень 2022 року — командир мотопіхотного батальйону 30-ї окремої механізованої бригади.[1]
Начальник кафедри військової підготовки Національного університету оборони України
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (23 березня 2015) — за виняткову мужність, героїзм і незламність духу, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[6]
- Орден Богдана Хмельницького 3-го ступеня (2022)[2]
Президент України Петро Порошенко вручає Володимиру Гринюку нагородні атрибути звання Герой України - У Києві на території Національного університету оборони України імені Івана Черняховського (проспект Повітрофлотський № 28) встановлено стелу з іменем Героя.[7]
- ↑ а б Володимир Гринюк| Світлодарськ, що там білоруси та коли перелам у війні | Nova Ukraine (укр.), процитовано 17 липня 2023
- ↑ а б в Шушківський, А. І. (2022). Гринюк Володимир Володимирович (Ukrainian) . Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
- ↑ а б Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам [Архівовано 9 вересня 2018 у Wayback Machine.] // Президент України, 23.03.2015
- ↑ Глава держави присвоїв статус Національної Академії Сухопутних військ Збройних Сил України імені гетьмана Петра Сагайдачного — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 9 вересня 2018.
- ↑ а б Міністр оборони України Степан Полторак особисто вручив погони «майора» Герою України Володимиру Гринюку [Архівовано 19 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Міністерства оборони України, 19 жовтня 2017
- ↑ Указ Президента України від 23 березня 2015 року № 166/2015 «Про присвоєння В.Гринюку звання Герой України»
- ↑ Гринюк Володимир Володимирович (14.10.1986). www.ukrgeroes.com.ua. Процитовано 17 липня 2023.
Інтерв'ю Володимира виданню Nova Ukraine в липні 2022 р.
| Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 151 23 березня 2015 |
Наступник: |
| Порхун Олександр Володимирович | Коваленко Юрій Вікторович |