Український географічний журнал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Український географічний журнал — науково-теоретичне видання, що висвітлює фундаментальні і прикладні здобутки з географії та картографії, публікує оригінальні наукові статті з методології географічних досліджень, історії науки, вміщує також напрям про відомих учених, педагогів; рецензії, хроніку географічних подій і інформацію про здобутки особистостей[1].

Метою діяльності журналу є поширення сучасних географічних знань про природні умови і ресурси; проблеми природокористування та збереження довкілля в Україні; географічні аспекти територіальної організації розселення населення та господарства країни; географічну освіту; картографію та геоінформаційні технології; географію зарубіжних країн; теорію науки. Журнал орієнтований на широку міжнародну аудиторію дослідників, викладачів, студентів, а також управлінські структури.

Засновники[ред. | ред. код]

Основні теми[ред. | ред. код]

  • Земний простір, об'єкти та процеси
  • Методологія географічних та картографічних досліджень
  • Збалансований просторовий розвиток регіонів і просторове планування
  • Компоненти природи та основні тенденції їх розвитку. Проблеми збереження ландшафтного та біологічного різноманіття
  • Природа, суспільство і їх взаємодія
  • Картографічні дослідження та ГІС
  • Забезпечення екологічної безпеки і регіональна політика
  • Географічна освіта і знання

Редакційна колегія[ред. | ред. код]

  • Руденко Л.Г. — головний редактор; д.геогр.н., професор, академік Національної академії наук України; Інститут географії НАН України
  • Лісовський С.А. — заступник головного редактора; д.геогр.н.; Інститут географії НАН України
  • Стеценко Є.І. — заступник головного редактора, науковий редактор; Інститут географії НАН України
  • Гродзинський М.Д. — д.геогр.н., професор; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  •  Гукалова І.В. — д.геогр.н.; Інститут географії НАН України
  •  Дегорські Марек — доктор, професор; Інститут географії та просторової організації Польської академії наук
  •  Денисик Г.І. — д.геогр.н., професор; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
  •  Іра Володимир — доктор, професор; Інститут географії Словацької академії наук
  •  Йордан Петер — професор; Дослідницький центр соціальних наук Інституту міських та регіональних досліджень (Австрія)
  •  Котляков В.М. — д.геогр.н., професор, академік Російської академії наук; Інститут географії Російської академії наук
  •  Ленц Себастьян — доктор, професор; Інститут регіональної географії ім. Лейбніца (Німеччина)
  •  Логінов В.Ф. — д.геогр.н., академік Національної академії наук Білорусі; Інститут природокористування НАН Білорусі
  •  Маруняк Є.О. — д.геогр.н.; Інститут географії НАН України
  •  Матвіїшина Ж.М. — д.геогр.н., професор; Інститут географії НАН України
  •  Нагірна В.П. — д.геогр.н., професор; Інститут географії НАН України
  •  Олійник Я.Б. — д.е.н., професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка
  •  Осадчий В.І. — д.геогр.н., член-кореспондент НАН України; Український гідрометеорологічний інститут
  •  Палієнко В.П. — д.геогр.н., професор; Інститут географії НАН України
  •  Петлін В.М. — д.геогр.н., професор; Львівський національний університет імені Івана Франка
  •  Пирожков С.І. — академік НАН України, віце-президент НАН України
  •  Підгрушний Г.П. — д.геогр.н.; Інститут географії НАН України
  •  Руденко В.П. — д.геогр.н., професор; Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
  •  Топчієв О.Г. — д.геогр.н., професор; Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
  •  Фащевський М.І. — д.геогр г.н., професор; Інституту географії НАН України
  •  Черваньов І.Г. — д.геогр.н., професор; Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  •  Шищенко П.Г. — д.геогр.н., професор; член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України; Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Вихідні дані[ред. | ред. код]

Свідоцтво про державну реєстрацію КВ № 805 від 11.07.94
Формат: 60х84 / 8
Обсяг: 72 сторінки[2]

Публікаційна етика[ред. | ред. код]

Етика "Українського географічного журналу", як система моральних норм і підходів до регулювання відносин між авторами, редколегії та редакторів, заснована на принципах спільної відповідальності за науковий рівень, завершеність  і якість публікацій, які відображають сучасний стан географії. Це забезпечується чітко визначеними рекомендаціями для авторів, а також комплексним підходом редакційної колегії до оцінки робіт, незалежного і професійного розгляду пропозицій і статей. Редакція журналу також заохочує пряме спілкування з авторами, особливо з тими, які тільки починають свою наукову діяльність.

Рецензування та наукометричні бази даних[ред. | ред. код]

Статті, що надходять до редакції «Українського географічного журналу», рецензуються. Прийняті до друку статті проходять наукове та літературне редагування. Стосунки авторів з редакцією врегульовуються Ліцензійним договором про передачу авторських прав.

Постановою Президії Вищої атестаційної комісії України № 1-05/7 від 09.06.1999 року «Український географічний журнал» включений до переліку фахових наукових видань зі спеціальності «Географічні науки». Цей статус підтверджено Постановою від 26.05.2010 № 1-05/4.

Зареєстрований та індексується:

Науковим публікаціям з 2013 року присвоюється індекс DOI (Цифровий ідентифікатор об'єкта).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Український географічний журнал. 
  2. Інститут географії НАН України. Архів оригіналу за 4 листопад 2017. Процитовано 18 листопад 2017. 
  3. Index Copernicus International.