Гродненський повіт (Російська імперія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гродненський повіт
Coat of Arms of Hrodna, Belarus, 1845.png
Герб повітового центру
Grodno Governorate Grodnensky uezd.svg
Губернія Слонімське намісництво
Литовська губернія
Гродненська губернія
Центр Гродно
Створений 1795 рік
Площа 4,3 тис. км²
Населення 204,9 тис. (1897) осіб 
Найбільші міста Гродно

Гродненський повіт (рос. Гродненский уезд, біл. Гродзенскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Гродненської губернії Російської імперії з центром у місті Гродно. Повіт був створений 1795 року у складі Слонімського намісництва у ході Третього поділу Річі Посполитої, 1797 року віднесено до Литовської губернії, а з 28 серпня 1802 року — до Гродненської губернії (містився у її північній частині). У 1921 році під владою Другої Річи Посполитої гродненськой повіт було перенесено до Білостоцького воєводства з майже повною зміною внутрішнього адміністративно-територіального устрою.

Центр — місто Гродно. Мав у підпорядкуванні 21 волость. Займав близько 4,3 тисяч км².

Волості[ред. | ред. код]

На 1913 рік до повіту входило 21 волость:

за даними перепису населення 1897 року в повіті жило 204,9 тис. осіб. Білоруси — 65,7 %; Євреї — 19,9 %; Росіяни — 6,2 %; поляки — 5,7 %; литовці — 1,4 %. У повітовому центрі Гродно проживало 46 919 осіб.

Джерела[ред. | ред. код]