Лідський повіт (Російська імперія)
Лідський повіт | ||||
Герб повіту | ||||
Губернія | Віленська губернія | |||
---|---|---|---|---|
Центр | Ліда (місто)|Ліда | |||
Створений | 1795 | |||
Площа | 439 357 (4800 км²) (1886) | |||
Населення | 205 767 осіб (1897) | |||
Густота | 42.9 осіб / км² | |||
Попередники | Річ Посполита | |||
Наступники | Польща Лідський повіт |
Лідський повіт (рос. дореф. Лидскій уѣздъ; біл. Лідскі павет) — адміністративно-територіальна одиниця Слонимського намістництва, Литовської губернії, Гродненської губернії та Віленської губернії. Адміністративний центр — місто Ліда.
- Утворений у 1795 році у складі Слонимського намісництва на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
- 1797 року відійшов до Литовської губернії.
- 1801 року передано до складу Гродненської губернії.
- 1843 року передано до складу Віленської губернії.
- 1920 року відійшов до складу Польщі.
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 205,8 тис. мешканців.
У тому числі білоруси — 73,2 %; євреї — 12,0 %; литовці — 8,7 %; поляки — 4,7 %; росіяни — 1,2 %. У повітовому місті Ліда проживало 9 323 мешканці[1].
Станом на 1886 рік налічував 83 сільських громади, 1078 поселень у 24 волостях. Населення — 137 968 осіб (69386 чоловічої статі та 68582 — жіночої), 11 205 дворових господарств[2].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 184800 ? | 122799 |
Приватної власності | 225201 ? | 84466 |
Казенної власності | 27389 | 21 |
Іншої власності | 1967 | 1138 |
Загалом | 439357 | 208424 |
Волосний поділ станом на 1886 рік:
№ | Назва | Центр | Населення | Кількість дворів | Площа, десятин | Площа орної землі, дес. |
Кількість поселень (сільських громад) |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Беняконська | ? | 6282 | 237 | 18430 | 9080 | 38 (4) |
2 | Білецька | ? | 7261 | 675 | 21213 | 9161 | 29 (6) |
3 | Василиська | ? | 7619 | 1009 | 19034 | 10038 | 56 (3) |
4 | Велико-Можейківська | ? | 4087 | 320 | 9601 | 5189 | 28 (3) |
5 | Гончарська | ? | 3883 | 338 | 12424 | 5004 | 29 (4) |
6 | Докудівська | ? | 3018 | 224 | 7512 | 3813 | 23 (2) |
7 | Дубицька | Нароши | 5248 | 356 | 13840 | 6748 | 49 (2) |
8 | Желудська | ? | 4698 | 328 | 11878 | 6329 | 26 (3) |
9 | Жирмунська | ? | 6721 | 445 | 28497 | 13001 | 74 (4) |
10 | Заболотська | ? | 4812 | 308 | 13331 | 8114 | 36 (2) |
11 | Ейшиська | ? | 11291 | 632 | 33284 | 18704 | 90 (6) |
12 | Конявська | ? | 8679 | 505 | 30512 | 20126 | 73 (5) |
13 | Лебедська | ? | 3435 | 316 | 14616 | 5530 | 25 (3) |
14 | Лідська | Дубровно | 9207 | 688 | 29536 | 13292 | 85 (6) |
15 | Ляцька | Демброво | 4525 | 301 | 15172 | 5958 | 32 (3) |
16 | Митлянська | ? | 3678 | 523 | 13724 | 7091 | 43 (4) |
17 | Олександрівська | Полеукішки | 5155 | 343 | 20616 | 7291 | 43 (4) |
18 | Орлянська | ? | 5891 | 649 | 23699 | 12040 | 23 (2) |
19 | Остринська | ? | 3376 | 649 | 5398 | 3133 | 23 (2) |
20 | Покровська | Собакінці | 4286 | 239 | 10668 | 5929 | 42 (2) |
21 | Радунська | Радунь | 7276 | 398 | 20939 | 11852 | 72 (4) |
22 | Рожанківська | ? | 4849 | 380 | 12005 | 7106 | 49 (2) |
23 | Тарнівська | ? | 3310 | 297 | 10586 | 6152 | 20 (3) |
24 | Щучинська | Щучин | 8939 | 468 | 17664 | 7739 | 56 (3) |
Станом на 1913 рік у повіті було 23 волості[3].
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 13 серпня 2011.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
Це незавершена стаття з історії Литви. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |