Грімоальд I Беневентський
| Грімоальд I Беневентський | ||
| ||
|---|---|---|
| 662 — 672 | ||
| Попередник: | Годеперт | |
| Спадкоємець: | Гарібальд | |
| Народження: |
610 Чивідале-дель-Фріулі, Удіне[d], Фріулі-Венеція-Джулія, Італія | |
| Смерть: |
671 Павія, Міланське герцогство | |
| Поховання: |
Павія | |
| Рід: |
Династія Гаузіанів | |
| Батько: |
Гізульф II | |
| Мати: |
Romilda of Friulid | |
| Шлюб: |
Theodotad | |
| Діти: |
Гарібальд[1], Ромоальд I[1] і Gisa von Beneventd[1] | |
Грімоальд (бл. 610—671) — герцог Беневентський (651—662), король лангобардів (662—671). Син герцога Фріульського Гізульфа II та баварської принцеси Рамгільди, дочки герцога Баварського Гарібальда I, спадкував своєму братові Радоальду. Перед цим разом з Радоальдом був регентом свого слабоумного зведеного брата Аюльфа I. Одружився з принцесою Феодотою, дочкою короля лангобардів Аріперта I, з якою мав сина Гарібальда.
У 662 отримав запрошення тогочасного короля лангобардів Годеперта допомогти у війні з його братом Перктарітом, проте порушив домовленість, убив Годеперта та захопив владу у всьому королівстві, вигнавши Перктаріта. Тримав у полоні в Беневенто дружину Перктаріта та його сина.
Був успішним у багатьох прикордонних боях з візантійцями. Переміг франків, які напали, коли їх король Хлотар III був ще неповнолітнім.
Сповідував аріанство та не визнавав владу папи Римського. Шанував святого Михайла, як воїна — захисника лангобардського народу.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грімоальд I Беневентський