Губанов Сергій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Губанов Сергій Леонідович
Сергій Губанов.jpg
Народився 21 червня 1975(1975-06-21)
Кадіївка, Ворошиловградська область, Українська РСР, СРСР
Помер 20 травня 2020(2020-05-20) (44 роки)
Трьохізбенка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Місце проживання
Діяльність поліцейський
Alma mater Донецький юридичний інститут МВС України (1999) і Національна академія внутрішніх справ (2004)
Військове звання полковник
Нагороди
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Сергій Леонідович Губанов (21 червня 1975 року, м. Стаханов Луганської області, нині Кадіївка — 20 травня 2020 року, поблизу села Трьохізбенка Новоайдарського району) — командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1» ГУНП в Луганській області, полковник поліції. Герой України (посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Донецький інститут внутрішніх справ (1999) та Національну академію внутрішніх справ (2004).[1]

Мешкав у Сєверодонецьку. Проходив строкову службу в 95 ОАеМБр.[1]

З 1995 пройшов шлях від оперативника карного розшуку Стахановського міського відділу міліції до начальника Луганського міського управління, на початок 2014 року — начальник Ленінського райвідділу міліції м. Луганська.[1]

Був захоплений у полон бойовиками разом з іншими офіцерами міліції. Після визволення брав участь у звільненні Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного від незаконних збройних формувань.[2]

Його батьки в Луганську відмовились від сина за проукраїнську позицію.[3]

На посаді комбата — з 6 листопада 2015.[1]

БПСПОП «Луганськ-1» патрулював територію, прилеглу до лінії розмежування, вів антидиверсійну діяльність.[2]

Губанов отримав смертельні поранення під час виконання службових обов'язків 20 травня, приблизно о 21.30 в районі села Трьохізбенка Новоайдарського району. Ще троє бійців отримали тяжкі поранення.[4]

Залишилися батьки, дружина.[1]

Прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактом загибелі Губанова.[1]

Прощання із загиблим полковником Губановим відбулося 22 травня в Сєвєродонецьку.[1][5].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж Загинув Губанов: Командир батальйону Луганськ-1 Сергій Губанов загинув у районі Трьохізбенки, ще троє бійців зазнали важких поранень. Цензор.НЕТ. 21 травня 2020. 
  2. а б Співчуття від голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая. Луганська обласна військово-цивільна адміністрація. 21 травня 2020. 
  3. "Міна була закладена саме на нього", - Чорновол розповіла про загиблого на Луганщині комбата Губанова. новини Еспресо TV. 21 травня 2020. 
  4. На Луганщині загинув комбат Сергій Губанов. Офіційний сайт Національної поліції. 21 травня 2020. 
  5. В Луганській області попрощалися із комбатом, який підірвався на міні (13 ФОТО). 22.05.2020, 14:45
  6. Указ Президента України від 21 травня 2020 року № 193/2020 «Про присвоєння С.Губанову звання Герой України»
  7. Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України полковнику поліції Сергію Губанову // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 21 травня 2020 р.
  8. Указ Президента України від 3 серпня 2016 року № 326/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 201
21 травня 2020
Наступник:
Михальчук Сергій Олександрович Матвіїв Тарас Тарасович