Матвіїв Тарас Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тарас Матвіїв
Тарас Тарасович Матвіїв
UA-OF1b-LT-GSB-H(2015).png Лейтенант
(посмертно)
Матвіїв Тарас Тарасович.jpg
Загальна інформація
Народження 18 лютого 1989(1989-02-18)
с. В'язівне, Любешівський район, Волинська область
Смерть 10 липня 2020(2020-07-10) (31 рік)
поблизу с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область
Національність українець
Alma Mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Псевдо «Сармат»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
Війни / битви Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди та відзнаки
Герой України

Тарас Тарасович Матвіїв (18 лютого 1989, с. В'язівне, Любешівський район (нині — Камінь-Каширський район), Волинська область — 10 липня 2020, поблизу с. Троїцького) — український журналіст, громадський діяч, військовик. Герой України (посмертно).

Життєпис[ред. | ред. код]

Тарас Матвіїв народився 01989-02-1818 лютого 1989 року у селі В'язівне, Любешівського району (нині — Камінь-Каширського району), Волинської області, але з дитинства мешкав в м. Жидачеві Львівської області.

Після завершення навчання у Жидачівській школі № 1, в 2011 році — закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, працював кореспондентом ТРК «Ера» (2011—2012) та телеканалу TVi (2012—2013), блогером у низці видань, зокрема, «Дивись.Інфо», LB.ua, «Львівська мануфактура новин».

Влітку 2015 року став добровольцем Окремої добровольчої чоти «Карпатська Січ», воював у Пісках. З 2015 року — депутат Жидачівської райради VII скликання, від Української Галицької партії. Був організатором військово-патріотичних вишколів «Лицар Удеча» та Удеч-фесту «Івана Купала».

У вересні 2018 року вступив на курси лідерства Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, де отримав військове звання молодшого лейтенанта та з грудня 2019 року проходив військову службу за контрактом на посаді командира взводу у 24 ОМБр. Виконував завдання на взводному опорному пункті «Сармат».

Загинув 10 липня 2020 року, під час ворожого мінометного обстрілу позицій Об'єднаних сил поблизу с. Троїцького Попаснянського району на Луганщині[1].

Після прощання у Києві на Майдані Незалежності та у Гарнізонному храмі святих Петра і Павла у Львові, похований в Жидачеві[2][3].

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Активний учасник Революції гідності у складі 3-ї сотні Самооборони Майдану. Згодом став співкоординатором «Пошукової ініціативи» (організації, що розшукувала зниклих людей під час Революції гідності), членом ГО «Українська галицька асамблея», засновником ГО «Народний легіон», активістом руху «Стоп лісоцид».

Був депутатом Жидачівської районної ради (2015—2020).

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання Герой України з нагородженням ордена «Золота Зірка» (13 липня 2020, посмертно) — за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[4].

Вшанування[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Назарій Тузяк, Анна Журба (11 липня 2020). На Донбасі загинув 31-річний екс-депутат Жидачівської райради Тарас Матвіїв. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  2. Анна Гудзь, Яна Задубінна (14 липня 2020). У столиці попрощалися із загиблим Героєм України Тарасом Матвіївим. armyinform.com.ua. АрміяInform. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  3. Прес-служба ЛОДА (15 липня 2020). На Львівщині попрощались із Героєм України Тарасом Матвіївим. loda.gov.ua. Львівська обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  4. Указ Президента України від 13 липня 2020 року № 271/2020 «Про присвоєння звання Герой України»
  5. Повідомлення пресслужби 24 ОМБр імені короля Данила. facebook.com. Facebook. 30 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2021. 
  6. На Луганщині відкрили пам’ятник загиблому Герою України Тарасу Матвіїву. espreso.tv. Еспресо TV. 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 4 грудня 2021. 
  7. На Львівщині у Жидачеві встановили меморіальну дошку Герою України Тарасу Матвіїву. armyinform.com.ua. АрміяInform. 27 листопада 2020. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  8. Столітній подвиг Сармата. Пам'яті Тараса Матвіїва. novynarnia.com. Новинарня. 2 грудня 2020. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 
  9. У Львові відкриють таблиці Герою України Тарасу Матвіїву. 4studio.com.ua. Четверта студія. 4 грудня 2021. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 4 грудня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]

Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 202
13 липня 2020
Наступник:
Губанов Сергій Леонідович Кубрак В'ячеслав Анатолійович