Губрій Олексій Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Антонович Губрій
Губрий Алексей Антонович.jpg
Народження 12 лютого 1907(1907-02-12)
Російська імперія Одеса
Смерть 10 квітня 1971(1971-04-10) (64 роки)
РРФСР с. Ватутінки, Московська область
Поховання Penyaginskoye cemetery[d]
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил ВМФ СРСР ВМФ СРСР
Рід військ RAF AF branch insignia1936.gif Морська авіація
Освіта Q4174242?
Роки служби 19281954
Партія КПРС
Звання CCCP air-force Rank polkovnik infobox.svg Полковник авіації
Війни / битви Радянсько-фінська війна,
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Суворова II ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки

Губрі́й Олексі́й Анто́нович (нар. 12 лютого 1907 — пом. 10 травня 1971) — радянський військово-морський льотчик, учасник Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу (1940).

Біографія[ред. | ред. код]

Олексій Губрій народився 12 лютого 1907 а в Одесі у робітничій сім'ї. Закінчив середню школу, працював мотористом.

В 1928 році був призваний на службу в Червоний Флот. В 1932 році він закінчив військово-теоретичну школу льотчиків у Ленінграді, в 1935 році - Єйську школу морських льотчиків, після чого залишився в ній викладати. З 1938 року Губрій командував ланкою ескадрильї гідролітаків.

Брав участь у радянсько-фінській війні, в ході якої відзначився. У званні капітана був помічником командира 18-ї авіаційної ескадрильї військово-повітряних сил Балтійського флоту, літав на літаку «МБР-2».

За час своєї участі в бойових діях Губрій здійснив 22 бойових вильотів. У грудні 1939 а Губрій потрапив в туман, але, попри те, що літак обмерз, зумів вивести його. 2 лютого 1940 року вилетів в район падіння радянського бомбардувальника і, надавши допомогу екіпажу, на своєму літаку вивіз його на аеродром в Оранієнбаумі.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 квітня 1940 капітан Олексій Губрій був отримав звання Героя Радянського Союзу з врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка» за номером 365.

За час Німецько-радянської війни Олексій Антонович пройшов шлях від командира ескадрильї до заступника командира і командира авіаційного полку та командира 11-ї штурмової авіаційної дивізії Військово-Повітряних Сил Чорноморського флоту.

Після закінчення війни Губрій продовжував службу у ВПС та ВМФ, викладав в авіаційних навчальних закладах.

З 1954 року в званні полковника був звільнений у запас. Проживав у селищі Ватутінкі Ленінського району Московської області. Помер 10 квітня 1971 року, похований на Пенягінском кладовищі Красногорська.

Звання та нагороди[ред. | ред. код]

21 травня 1940 року О. А. Губрію присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Також був нагороджений:

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Погруддя О.А. Губрія встановлені на площі Героїв у Чкаловську та на алеї Героїв у Сімферополі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Нагородні листи О. А. Губрія на сайті «Подвиг народа» (рос.)
  • Губрій О.А. на сайті «Герои Страны»(рос.)
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382(рос.)
  • Герои Советского Союза Военно-Морского Флота. 1937—1945. — М.: Воениздат, 1977.(рос.)
  • Подвиг во имя жизни. — Одесса, 1984.(рос.)