Гудзонова протока

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 62°29′36″ пн. ш. 071°57′43″ зх. д. / 62.49333° пн. ш. 71.96194° зх. д. / 62.49333; -71.96194 (Hudson Strait)

Гудзонова протока (Канада)
Гудзонова протока
Гудзонова протока
Розташування Гудзонової протоки на карті Канади.

Гудзо́нова протока (англ. Hudson Strait, фр. détroit d'Hudson) — протока в Північному Льодовитому океані, омиває береги Канади.

Протока знаходиться між півостровом Лабрадор на півдні та островом Баффінова Земля на півночі. Сполучає море Лабрадор Атлантичного океану з внутрішніми затоками Гудзоновою та Фокс. На південному сході відкривається у затоку Унгава.

Численні острови — Мілл, Солсбері, Ноттінгем, Чарльз, Біг, Баттон, Резолюшен, Еджелл, Діггес.

Довжина протоки становить 800 км, ширина від 115 км на сході до 240 км на заході. Глибина коливається від 115 до 407 м. Припливи високі — до 12,4 м. Часті шторми. Судноплавна упродовж 4 місяців на рік.

Названа на честь Генрі Гудзона, який вперше проплив нею в 1610 році.

Межі моря[ред.ред. код]

Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Гудзонової протоки:[1]:

Клімат[ред.ред. код]

Акваторія протоки лежить в субарктичному кліматичному поясі[2]. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Цілий рік зустрічається багато морської криги[3]. Прохолодне сире літо з частими туманами; зима вітряна й волога[3].

Біологія[ред.ред. код]

Акваторія протоки відноситься до екорегіону Гудзонового комплексу арктичної зоогеографічної провінції[4]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до арктичної циркумполярної області арктичної зони[5].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Limits of Oceans and Seas, 3rd edition. International Hydrographic Organization. 1953. Процитовано 6 February 2010. 
  2. Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
  3. а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  4. (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
  5. (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.