Новомиколаївський район
| Новомиколаївський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Запорізька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Запорізька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 2323600000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Населення: | ▼ 14 824 (01.11.2020) | ||||
| Площа: | 915 км² | ||||
| Густота: | 16.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6144 | ||||
| Поштові індекси: | 70101—70153 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Новомиколаївка | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 67 | ||||
| Селища: | 1 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Павленко Юрій Павлович | ||||
| Голова РДА: | Татаренко Віталій Володимирович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Сайт Новомиколаївської РДА Сайт Новомиколаївської районної ради | ||||
| Адреса: | 70101, Запорізька обл., Новомиколаївський р-н, смт. Новомиколаївка, вул. Космічна, 3 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Новомикола́ївський райо́н — колишній район на півночі Запорізької області України. Районний центр — Новомиколаївка. Населення становить 15,3 тис осіб (2019 р.). Площа району — 915 км². Утворено 1923 року.
Географія[ред. | ред. код]
Розташування[ред. | ред. код]
Площа району становить 915 км². Розташований на правому березі річки Верхня Терса, за 60 км на північний схід від Запоріжжя і за 27 км на захід від залізничної станції Гайчур Придніпровської залізниці. Через селище Новомиколаївка пролягає шосе Запоріжжя-Донецьк. Межі району: межує з Вільнянським, Оріхівським, Гуляйпільським районами Запорізької області, Покровським та Васильківським районами Дніпропетровської області.
| Дніпропетровська область (Васильківський район) |
||
| Вільнянський район | 
|
Дніпропетровська область (Покровський район) |
| Оріхівський район | Гуляйпільський район |
Природні ресурси[ред. | ред. код]
Загальна площа земельного фонду становить 1290,4324 га, з них:
- природні водостоки (річки та струмки) — 437,4 га;
- ставки — 853,0324 га.
На території Новомиколаївської селищної, Підгірненської, Зеленівської, Веселогаївської, Терсянської, Софіївської, Самійлівської, Новоіванківської та Сторчівських сільських радах в оренді знаходиться 20 ставків на загальну площу 388,475 га, з них:
- ставок — 238,3122 га;
- прибережна смуга — 143,4122 га;
- греблі — 7,6433 га.
Ставки орендовано терміном на 13, 15 та 49 років користування.
Поверхня району — хвиляста, рівнинна, подекуди порізана ярами та балками. Основна корисна копалина — граніт, кар'єр, пісок та глина. Ґрунт — звичайний чорнозем.
Клімат[ред. | ред. код]
Клімат помірно-континентальний з вираженими посушливо-суховійними явищами, типовий для клімату степів. Для нього характерно малосніжна зима та жарке літо.
Середньорічні температури: літня + 22,8 °C, зимова — 4,9 °C. Річна кількість опадів 438 мм. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів. Такі кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства.
Корисні копалини[ред. | ред. код]
На території району знаходяться у невеликих кількостях такі корисні копалини як граніт, пісок, глина.
Історія[ред. | ред. код]
Район утворений 1923 року. У 1962–1966 роках його територія входила до складу Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.
Праісторія району своїми коріннями сягає ще в XVIII століття. Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки, а частіше — Нові Кочережки. Така назва існувала до 1813 року.
У грудні того року на день Святого Миколая освятили новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.
Як свідчать матеріали 1939 року, у 98 населених пунктах Новомиколаївського району на той час мешкало 38 тис. осіб. Утворювалися села у різні часи. Деякі, наприклад, в останній чверті XVIII ст. (Новомиколаївка, Терсянка), інші — в І половині XIX ст., Тернувате (до 1946 р. — Гайчур) — наприкінці XIX ст. в період спорудження залізничної лінії Катеринослав— Чаплине—Бердянськ.
У передвоєнні роки зростав добробут населення. Щороку зводились нові господарські споруди, багато житлових будинків. Спокійне, мирне існування тисяч людей обірвала війна, розв'язана гітлерівською Німеччиною.
4 жовтня 1941 року німецькі війська захопили райцентр та інші населені пункти району. За два роки окупації вороги знищили 317 мешканців району, 55 полонених радянських воїнів, розстріляли комуністів. У концтабори та на каторжні роботи до Німеччини вивезли 3720 чоловік. Завдано матеріальної шкоди району на суму 311,3 мільйона карбованців. Підпільна організація «Гроза фашизму» проводила велику роботу в тилу ворога, спрямовану на дезорганізацію тилу шляхом саботажу, диверсій, терористичних актів, розвідки.
Визволення району пройшло у другій половині вересня 1943 року. На фронтах Радянсько-німецької війнибилися проти німців 5300 мешканців району. Загинуло 3243 воїна, чиї імена викарбувані на стелах меморіалів. Троє земляків — А. Г. Кайда з с. Вікторівки, І. А. Манойло з с. Різдвянка та М. А. Плакса з с. Мирополя — удостоєні звання Героя Радянського Союзу, а В. Г. Гриценко з Новоіванківки став повним кавалером орденів Слави.
Післявоєнні роки — це роки відбудови. До кінця 1950 року було відбудовано всі адміністративно-господарські та культурно-освітні заклади, довоєнний рівень економіки був повністю відновлений.
З 1962 до 1966 року Новомиколаївський район був розформований, а його територія входила до Вільнянського, Гуляйпільського та Оріхівського районів.
У грудні 1966 року відновлено Новомиколаївський район. Центр району — селище Новомиколаївка, розташоване на правому березі річки Верхня Терса.
Найбільшого ефективного економічного та соціального розвитку в кожному господарстві і районі в цілому було досягнуто за період з кінця 50-х до початку 90-х років минулого століття.
У 2000 році в Новомиколаївку прийшов природний газ. Газогін з Вільнянська збудовано за рахунок кооперування коштів та державних капітальних вкладень. Робота з проведення газогонів до населених пунктів району триває і нині.
Адміністративний устрій[ред. | ред. код]
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селишні ради і 12 сільських рад, які об'єднують 70 населених пунктів та підпорядковані Новомиколаївській районній раді. Адміністративний центр — смт Новомиколаївка[2].
Промисловість[ред. | ред. код]
Район має непоганий агропромисловий потенціал. Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 82,7 тис. га (3,7% від загальної площі по області), в тому числі, ріллі — 70,5 тис. га. Розораність земельних угідь досягає 86 відсотків. 41% ріллі знаходиться на схилах від 0 до 1 градуса, і 45% — від 1 до 2 градусів.
Промисловість району представлена двома підприємствами ТОВ «Запорожець», який займається переробкою сільськогосподарської продукції та ВАТ «Новомиколаївський молокозавод» — переробка молочної продукції.
Підприємства[ред. | ред. код]
ВАТ «Новомиколаївський Молокозавод» ВАТ «Новомиколаївський Агрос» ТОВ «Гайчур» ТОВ «Терса» ВАТ «Шовковий Шлях» ДП Запорізький Кінний Завод № 86 ТОВ «Комбікормщик» ВАТ «Гайчурський Елеватор» ТОВ «Запорожець»
Транспорт[ред. | ред. код]
Автотранспорт[ред. | ред. код]
Транспортне обслуговування району здійснює ВАТ АТП «Транспортник», що охоплює майже весь район (64 населених пункти).
Залізничний транспорт[ред. | ред. код]
Залізниця проходить в південній частині району. Залізнична станцію Гайчур обслуговує пасажиро — та вантажоперевезення.
Авіаційний транспорт[ред. | ред. код]
Важливу роль у транспортній системі району відіграє Запорізький регіональний аеропорт, що знаходиться в м. Запоріжжі за 60 км від району, який має статус міжнародного і займає четверте місце в Україні по інтенсивності потоку пасажирів.
Річковий та морський транспорт[ред. | ред. код]
Важливу роль у транспортній системі відіграє велика судноплавна артерія — річка Дніпро, яка тече з півночі на південь та знаходиться за 60 км від району. Бердянський морський порт (на Азовському морі), що за 220 км від району є морськими воротами в Запорізьку область.
Термінали та інше портальне обладнання дозволяє приймати та зберігати всі види вантажу, окрім наливного, та обслуговувати всі типи судів, у тому числі річкові та океанські. До порту підходять залізничні колії, що дозволяє здійснювати доставку вантажу в будь-який регіон України.
Значна частка загального потоку вантажів припадає на Запорізький річковий вантажний порт.
Населення[ред. | ред. код]
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 8903 | 1787 | 1150 | 2605 | 2181 | 1145 | 35 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 10 675 | 1597 | 1159 | 2639 | 2786 | 2306 | 188 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Майже 90% населення — українці. Всього ж в районі проживають представники 11 національностей.
Туристичний потенціал[ред. | ред. код]
Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]
- Ботанічний заказник «Цілинна ділянка»
- Ландшафтний заказник «Хвойно-листяний ліс з степовою ділянкою і струмком»
- Ландшафтний заказник «Балка Червоногорівська»
- Ландшафтний заказник «Балка Мар'янівська»
- Ландшафтний заказник «Ставок із степовими ділянками»
- Ландшафтний заказник «Балка Терсянська»
- Ландшафтний заказник «Балка Садова»
- Ботанічний заказник «Балка Голубівка»
- Зоологічний парк місцевого значення «Таврія»
- Ботанічний заказник «Балка безіменна»
- Ботанічний заказник «Балка Гончари»
- Зоологічний заказник «Лубенцівський»
- Зоологічний заказник «Каштанівський»
- Ландшафтний заказник «Кучерявий»
- Балка «Роднинська»
- Дуб черешчатий
- Цілинна ділянка біля ріки Терса
Заклади культури і мистецтв[ред. | ред. код]
- Новомиколаївський районний історико-краєзнавчий музей
- Новомиколаївський районний будинок культури
- Новомиколаївська районна бібліотека
- Новомиколаївська школа естетичного виховання
Історико-культурні пам'ятки[ред. | ред. код]
- Пам'ятник трудової слави — трактор ЧТЗ
- Меморіальний комплекс на честь воїнів-визволителів
Садиби та об'єкти сільського туризму, етносадиби[ред. | ред. код]
- Садиба зеленого туризму, с. Новосолоне
- Запорізький кінний завод № 86
Політика[ред. | ред. код]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Новомиколаївського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,69% (проголосували 7 017 із 13 070 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 41,06% (2 881 виборців); Сергій Тігіпко — 12,84% (901 виборців), Олег Ляшко — 8,55% (600 виборців), Юлія Тимошенко — 7,85% (551 виборців), Михайло Добкін — 6,93% (486 виборців), Анатолій Гриценко — 4,69% (329 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,44%.[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 грудня 2019 року № 540/2019-рп «Про призначення В.Татаренка головою Новомиколаївської районної державної адміністрації Запорізької області»
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Новомиколаївського району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.
Джерела[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новомиколаївський район |
- Новомиколаївка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [Архівовано 2 серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради
- Новомиколаївський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [Архівовано 4 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Інвестиційний паспорт
| |||||||||||