Давні південноаравійські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Поширена в Ємен, Оман
Регіон Південь Аравійського півострова
Класифікація

Афразійські

Семітські
Південносемітські
Склад Сабейська мова
Мінейська мова
Катабанська мова
Гадрамаутська мова
Разігі
Офіційний статус
Коди мови

Давні південноаравійські мови[1][2][3] (араб. العربية الجنوبية القديمة‎; або епіграфічні південноаравійські мови) — група з чотирьох тісно пов'язаних мертвих мов (сабейська, мінейська, катабанська, гадрамаутська). Були поширені на території сучасного Ємену (Сабейське царство, Катабан, Гадрамаут, Мінейське царство, Гим'яр) і на прилеглих територіях півдня Аравійського півострова, включно з Оманом.

Давні південноаравійські мови не є предками сучасних південноаравійських мов. Нині єдиним живим представником давніх південноаравійських мов є разігі, поширена в Ємені.

Писемність[ред. | ред. код]

Писемність, була з початку 1-го тисячоліття до н. е. до середини VI століття до н. е., яка у результаті Сабейської колонізації проникла в Ефіопію, на її основі виник ґеєзський алфавіт, який до тепер використовується у Ефіопії та Еритреї[4].

Давні південноаравійські мови використовували південноарабська абетку. Південноарабська абетка виникла від протосинайського алфавіту.[5] Напрям письма — справа наліво, хоча іноді трапляються написи бустрофедоном. Кількість написів цим письмом — більше 15000 (сабейською мовою — близько 5000).[6] Є досить довгі написи. Південноарабський алфавіт мав також курсивну форму — забур (zabūr). Забуром писали на дерев'яних дощечках.[7]

Див. також[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

Короткі відомості
  • Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997, pp. 157–183.
  • N. Nebes, P. Stein: Ancient South Arabian, in: Roger D. Woodard (Hrsg.): The Cambridge encyclopedia of the World's ancient languages Cambridge University Press, Cambridge 2004 ISBN 0-521-56256-2 S. 454-487 (Up to date grammatical sketch with Bibliography).
  • Peter Stein: Ancient South Arabian. In: Stefan Weninger (Hrsg.): The Semitic Languages: An International Handbook. De Gruyter Mouton, Berlin 2011, ISBN 3110186136, pp. 1042–1073.
Граматика
  • A. F. L. Beeston: Sabaic Grammar, Manchester 1984 ISBN 0-9507885-2-X.
  • Maria Höfner: Altsüdarabische Grammatik (Porta Linguarum Orientalium, Band 24) Leipzig, 1943.
  • Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997, p. 157-183.
  • N. Nebes, P. Stein: Ancient South Arabian, in: Roger D. Woodard (Hrsg.): The Cambridge encyclopedia of the World's ancient languages Cambridge University Press, Cambridge 2004 ISBN 0-521-56256-2 S. 454-487 (most recent grammatical overview with bibliography).
  • Mounir Arbach: Le madhabien: lexique, onomastique et grammaire d'une langue de l'Arabie méridionale préislamique. (Tomes 1-3) Aix-en-Provence, 1993 (Includes a grammar, a lexicon and a list of Minaean personal names)
Словники
  • A. F. L. Beeston, M. A. Ghul, W. W. Müller, J. Ryckmans: Sabaic Dictionary / Dictionnaire sabéen /al-Muʿdscham as-Sabaʾī (Englisch-Französisch-Arabisch) Louvain-la-Neuve, 1982 ISBN 2-8017-0194-7
  • Joan Copeland Biella: Dictionary of Old South Arabic. Sabaean dialect Eisenbrauns, 1982 ISBN 1-57506-919-9
  • S.D. Ricks: Lexicon of Inscriptional Qatabanian (Studia Pohl, 14), Pontifical Biblical Institute, Rome 1989
Збірки текстів
  • Alessandra Avanzini: Corpus of South Arabian Inscriptions I-III. Qatabanic, Marginal Qatabanic, Awsanite Inscriptions (Arabia Antica 2). Ed. PLUS, Pisa 2004. ISBN 88-8492-263-1
  • Barbara Jändl: Altsüdarabische Inschriften auf Metall (Epigraphische Forschungen auf der Arabischen Halbinsel 4). Tübingen, Berlin 2009. ISBN 978-3-8030-2201-1
  • Jacques Ryckmans, Walter W. Müller, Yusuf M. Abdallah: Textes du Yémen antique. Inscrits sur bois (Publications de l'Institut Orientaliste de Louvain 43). Institut Orientaliste, Louvain 1994. ISBN 2-87723-104-6
  • Peter Stein: Die altsüdarabischen Minuskelinschriften auf Holzstäbchen aus der Bayerischen Staatsbibliothek in München 1: Die Inschriften der mittel- und spätsabäischen Periode (Epigraphische Forschungen auf der Arabischen Halbinsel 5). Tübingen, 2010. ISBN 978-3-8030-2200-4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ The Ancient Languages of Syria-Palestine and Arabia [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  2. ↑ Origin and Classification of the Ancient South Arabian Languages [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  3. ↑ A reassessment of the chronology of the first millennium BC [Архівовано 30 листопада 2014 у Wayback Machine.](англ.)
  4. ↑ Leonid Kogan and Andrey Korotayev: Sayhadic Languages (Epigraphic South Arabian). Semitic Languages. London: Routledge, 1997, p. 157—183.
  5. ↑ Ст. 1. Proposal to encode Old South Arabian Script [Архівовано 15 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  6. ↑ Digital Archive for the Study of pre-Islamic Arabian Inscriptions. Corpus of South Arabian Inscriptions.(англ.)
  7. ↑ «The world's writing systems». Edited by Peter T. Daniels, William Bright. Ст. 98. [Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.](англ.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Давні південноаравійські мови
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Давні_південноаравійські_мови&oldid=34807443