Тиґре (геезትግረtigre або ትግሬ tigrē; в Судані Xasa; араб. араб.ألخاصية ḫāṣiyah) — семітська мова, близька до класичного ґеез і спорідненої мові тиґринья. Тиґре говорить близько 800 000 осіб у Еритреї[1] і деяка кількість в Судані. Назву тиґре також має народ. Тиґре визнано однією з дев'яти «національних мов» Еритреї[2].
З XIX століття тиґре використовує ефіопське письмо, яке було введене шведськими місіонерами для перекладів Біблії. Багато мусульман використовують арабське письмо.
Тиґре також має набір з семи голосних з одною ключовою відмінністю: різниця між двома голосними, фонетично близькими до [ɐ] (традиційна «голосна першого розряду», що позначається у прийнятих системах транскрипції як ä) і [a] в амхарській і тиґринья, у тиґре ґрунтується більше на довготі, ніж на якості [a] і [aː].
Як і в інших ефіосемітскіх мовах, статус фонеми ǝ є спірним. Вона може розглядатися як вставна голосна, що вводиться, щоб розбити скупчення приголосних.
Тиґре зберегла дві глоткові приголосні, які були у мові ґеез. У таблиці внизу показані фонеми тиґре. У ній використовується система транскрипції, прийнята для ефіосемітських мов і відмінна від Міжнародного фонетичного алфавіту (IPA) (при необхідності, транскрипція IPA показана в дужках). Довга голосна aː показується як «ā». Приголосні p, p 'і x подано у дужках, оскільки зустрічаються в обмеженій кількості запозичених слів.
Camperio, Manfredo. Manuale Pratico della Lingua Tigrè, Hoepli, Milano, 1936.
Voigt, Rainer (2008), "Zum Tigre", in: Aethiopica (International Journal of Ethiopian and Eritrean Studies), volume 11, Wiesbaden: Harrasowitz Verlag 2008, pp. 173–193.
Beaton, A.C. & A. Paul (1954). A grammar and vocabulary of the Tigre language (as spoken by the Beni Amer). Khartoum: Publications Bureau.
Elias, David L. (2005). Tigre of Habab: Short Grammar and Texts from the Rigbat People. Ph.D dissertation. Harvard University.
Elias, David L. (2014). The Tigre Language of Gindaˁ, Eritrea. Brill.
Leslau, Wolf. (1945) Short Grammar of Tigré. Publications of the American Oriental Society, Offprint Series, No. 18. New Haven: American Oriental Society.
Leslau, Wolf. (1945), "The Verb in Tigré", in: Journal of the American Oriental Society 65/1, pp. 1–26.
Leslau, Wolf. (1945), "Grammatical Sketches in Tigré (North Ethiopic): Dialect of Mensa", in: Journal of the American Oriental Society 65/3, pp. 164–203.
Leslau, Wolf. (1948), "Supplementary observations on Tigré grammar", in: Journal of the American Oriental Society 68/3, pp. 127–139.
Littmann, E. (1897), "Die Pronomina in Tigré", in: Zeitschrift für Assyriologie 12, pp. 188–230, 291-316.
Littmann, Enno. (1898), "Das Verbum der Tigre-Sprache", in: Zeitschrift für Assyrologie 13, pp. 133–178; 14, pp. 1–102.
Littmann, Enno. (1910–15). Publications of the Princeton expedition to Abyssinia, 4 vols. in 4, Leyden.
Littmann, Enno. and Höfner, Maria. (1962) Wörterbuch der Tigrē-Sprache: Tigrē-Deutsch-Englisch. Wiesbaden: Franz Steiner Verlag.
Nakano, Aki'o & Yoichi Tsuge (1982). A Vocabulary of Beni Amer Dialect of Tigre. Tokyo: Institute for the Study of Languages and Cultures of Asia and Africa.
Palmer, F.R. (1956). "'Openness' in Tigre: a problem in prosodic statement", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 18/3, pp. 561–577.
Palmer, F.R. (1961). "Relative clauses in Tigre", in: Word 17/1, pp. 23–33.
Palmer, F.R. (1962). The morphology of the Tigre noun. London: Oxford University Press.
Raz, Shlomo. (1980). "Tigre syntax and Semitic Ethiopian", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 43/2, pp. 235–250.
Raz, Shlomo. (1980). "The morphology of the Tigre verb (Mansaʿ dialect)", in: Journal of Semitic Studies 25/1, pp. 66–84; 25/2, pp. 205–238.
