Дармограй Роман Анатолійович
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Роман Дармограй Роман Анатолійович Дармограй | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 Підполковник | |||||
 | |||||
| Загальна інформація | |||||
| Національність | українець | ||||
| Alma Mater | Академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного | ||||
| Військова служба | |||||
| Приналежність |
 Україна | ||||
| Вид ЗС |
 Збройні сили | ||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||
| Нагороди та відзнаки | |||||
| |||||
Роман Анатолійович Дармограй — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2022).
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2015). Відтоді служить у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Учасник бойових дій.
Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]
У ході російського вторгнення в Україну 2022 року спланував та організував оборону населених пунктів Пухівка, Рожівка та Калинівка Броварського району Київської області, створивши ефективну систему вогню підрозділів механізованого батальйону бригади. Після майже чотиригодинного бою 9 березня було знищено 17 танків, 3 БМП та до 55 бійців противника[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
- звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2017) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
- орден «Народний Герой України» (2017)[4].
- медаль «Захиснику Вітчизни» (2016)[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Володимир Зеленський вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям ЗСУ та членам родин загиблих Героїв України [Архівовано 30 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Офіс Президента України. — 2022. — 5 квітня.
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 148/2022 «Про присвоєння звання Герой України [Архівовано 6 квітня 2022 у Archive.is]»
- ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]»
- ↑ Герой України»: у Запоріжжі військових та волонтерів нагородили недержавним орденом, — Фоторепортаж // 061.ua. — 2017. — 14 вересня. (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 2 грудня 2016 року № 538/2016 «Про відзначення державними нагородами України [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.]»
Джерела[ред. | ред. код]
- Роман Дармограй [Архівовано 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // Народний Герой України.
- Кіртока, В. Герой України Роман Дармограй про бої під Броварами: «Хотіли легенько коцнути їхній «Тигр», щоб залишити собі. Не пощастило. Ішли танки. Тому довелося забирати танки» [Архівовано 13 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Цензор.НЕТ. — 2022. — 13 квітня.
- Олехнович, А. Роман Дармограй: як за сім років молодий лейтенант став Героєм України [Архівовано 21 березня 2022 у Wayback Machine.] // АрміяInform. — 2022. — 21 березня.
|
Це незавершена стаття про українського військовослужбовця чи військовослужбовицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
