Перейти до вмісту

Дев'ятий округ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дев'ятий округ
District 9
Жанрфантастика, трилер, бойовик, драма
РежисерНілл Блумкамп
ПродюсерПітер Джексон
СценаристНілл Блумкамп
Террі Татчелл
На основіAlive in Joburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
У головних
ролях		Шарлто Коплі
Девід Джеймс
Джейсон Коуп
ОператорТрент Опалок
КомпозиторКлінтон Шотер
КінокомпаніяWingNut Films і QED Internationald Редагувати інформацію у Вікіданих
Дистриб'юторTriStar Pictures
Тривалість112 хв
МоваАнглійська
Африкаанс
КраїнаСША США
ПАР ПАР
Нова Зеландія Нова Зеландія
Рік2009
Кошторис$ 30 млн[1]
Касові збори$ 210,8 млн[1]
IMDbID 1136608 Редагувати інформацію у Вікіданих
sonypictures.com/movies/district9 Редагувати інформацію у Вікіданих

«Дев'ятий округ» (англ. District 9) — фантастичний трилер-бойовик у стилі псевдодокументального кіно від режисера Нілла Блумкампа. Світова прем'єра фільму відбулася 13 серпня 2009 року.

Фільм подано як серію інтерв'ю, що описують наслідки створення на Землі гетто для інопланетян. Головний герой на ім'я Вікус призначений керувати їхнім відселенням до нового гетто, але через нещасний випадок сам перетворюється на інопланетянина та тісніше знайомиться з їхнім життям.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Архівні кадри показують появу в 1982 році над південноафриканським містом Йоганнесбург інопланетного космічного корабля. Після того, як він не виходить на контакт, дослідницька група проникає всередину та виявляє понад мільйон виснажених комахоподібних прибульців. Їхнє командування, ймовірно, покинуло корабель перед тим, як він потрапив на Землю. Уряд Південної Африки переміщує їх до табору під назвою Дев'ятий округ. Прибульців, яких зневажливо називають «креветками», селять у гетто під кораблем. Їх сприймають як волоцюг, які живляться недоїдками та задля розваги нищать усе довкола. Свої розвинені технології інопланетяни обмінюють на котячий корм, який має на них наркотичний вплив.

Після збройних виступів місцевих жителів уряд наймає компанію Multinational United (MNU) для переміщення прибульців до нового табору за межами Йоганнесбурга. MNU — це один з найбільших виробників зброї, зацікавлений в адаптації технологій «креветок» для людей. Керівник MNU Піт Сміт збирає підписи від інопланетян, підкуповуючи їх котячим кормом. Він також призначає свого зятя та бюрократа MNU Вікуса ван де Мерве керувати переміщенням. Тим часом троє прибульців, які прийняли людські імена, шукають на звалищі пристрій. Їхні імена: Крістофер Джонсон, його маленький син Сі-Джей та друг Пол. Крістофер попередні 20 років синтезував паливо, але коли його отримано вдосталь, починається переселення.

Вікус приходить, щоб вручити Полу повідомлення, і знаходить прихований контейнер з паливом. Воно випадково бризкає йому в обличчя. Жорстокий найманець MNU Кубус Вентер убиває Пола. Спершу Вікус почувається звичайно, але пізніше починає блювати чорною рідиною та непритомніє. Далі його рука мутує в руку «креветки». Вікуса відвозять до підземної лабораторії MNU, де дослідники дізнаються, що його ДНК, поєднана з ДНК інопланетян, дозволяє безпосередньо керувати зброєю «креветок». Сміт наказує зібрати біологічний матеріал з тіла Вікуса, щоб здійснити прорив у розробці зброї. Розуміючи, що його життя нічого не важить для MNU, Вікус нападає на персонал лабораторії та тікає. Поки Вентер зі своїм загоном розшукує його, ЗМІ поширюють фейкові новини, нібито Вікус заразився хворобою через статеві акти з інопланетянами.

Переодягнений Вікус переховується в Дев'ятому окрузі та намагається зв'язатися з дружиною Танею. Переживши ніч, він шукає їжу і зустрічає м'ясника. Вкравши в нього сокиру, Вікус пробує відрубати свою мутовану руку, але мусить ховатися від гелікоптерів. Йому вдається знайти прихисток у будинку Крістофера, де помічає підвал, у якому сховано десантний човник. Крістофер приголомшує Вікуса та затягує до підвалу. Там він пояснює, що конфісковане паливо потрібне для запуску човника, здатного стикуватися з материнським кораблем. Крістофер планує повернутися на ньому додому, а також обіцяє вилікувати Вікуса, якщо той поверне паливо.

Коли Вікус говорить з дружиною телефоном, його сигнал перехоплюють MNU і визначають розташування. Шукаючи паливо, Вікус потрапляє до лігва нігерійського кримінального авторитета Обесанджо. Той вважає, що, з'ївши мутовану руку Вікуса, отримає інопланетні здібності. Вікус хапає потужну інопланетну зброю, вбиває Обесанджо та змушує його поплічників дати ще зброї.

Вікус і Крістофер нападають на MNU та забирають паливо з підземної лабораторії, де Крістофера шокує вигляд трупів «креветок», над якими ставили досліди. Повернувшись до своєї хатини, Крістофер вирішує, що повинен покинути Землю з Сі-Джеєм і повернутися з допомогою з рідної планети, а лікування Вікуса почекає. Розлючений Вікус б'є Крістофера та намагається скерувати човник до материнського корабля. Вентер збиває його ракетою і схоплює Вікуса та Крістофера. Але втручається банда Обесанджо, що влаштовує на них засідку та викрадає Вікуса.

Сі-Джей, який залишався непоміченим у човнику, дистанційно активує материнський корабель та великий екзоскелет прибульців на базі Обесанджо. Костюм розстрілює бандитів, Вікус сідає в нього та рятує Крістофера. Вікус виграє час для втечі Крістофера, який обіцяє повернутися через три роки та вилікувати його. Вентер ламає екзоскелет, але декілька прибульців стають на захист Вікуса та розривають Вентера. Крістофер сідає в човник і разом із Сі-Джеєм вирушає до материнського корабля.

Материнський корабель відлітає. Доля Вікуса лишається невідомою, але Таня знаходить на порозі свого будинку металеву квітку, що дає їй надію на його виживання. Експерименти MNU стають відомими громадськості та засуджуються. Прибульців переміщують до нового табору під назвою Десятий округ, населення якого зростає до 2,5 млн. Вікус тим часом, цілком перетворений на «креветку», майструє ще більше квітів.

У ролях

[ред. | ред. код]
АкторРоль
Шарлто КопліВікус ван де Мерве
Девід Джеймсполковник Кубус
Луї МінаарПіт Сміт, директор MNU, тесть Вікуса
Ванеса ХейвудТаня, дружина Вікуса ван де Мерве
Вільям АлленДірк Майклз, генеральний директор MNU
Джед БрофіДжеймс Хоуп, офіцер SAPS

Створення

[ред. | ред. код]

Спершу продюсер Пітер Джексон планував зняти екранізацію за мотивами франшизи відеоігор Halo разом з режисером-початківцем Ніллом Блумкампом. Той уже мав досвід створення короткометражних фільмів зі цією франшизою: «Halo: Landfall» (2007). Фінансування на повнометражний фільм забракло, але реквізит уже було створено. Тому Джексон і Блумкамп вирішили продюсувати та режисерувати окремий проєкт[2]. Блумкамп раніше знімав рекламні ролики та короткометражні фільми, а «Дев'ятий округ» став його першим повнометражним фільмом. Режисер написав сценарій у співавторстві зі своєю дружиною Террі Тетчелл. Він народився в Південній Африці, куди й помістив місце дії[3][4]

Гетто для інопланетян натхненне Шостим районом у центральній частині Кейптауна. Уряд оголосив його в 1966 році місцем «лише для білих» і 60 тис. жителів насильно переселили до Кейп-Флетс за 25 км[5]. «Дев'ятий округ» включає кілька голосових інтерв'ю, де місцеві жителі Південної Африки зневажливо висловлюються про прибульців. Знімальна група запитувала там справжніх місцевих жителів про їхню думку щодо нігерійських іммігрантів[6].

У фільмі «Дев'ятий округ» Тетчелл і Блумкамп повернулися до світу, зображеного в короткометражному фільмі «Живий у Йоганнесбурзі» (2005), включаючи і псевдодокументальний виклад подій[7]. Реквізит для фільму за мотивами Halo перефарбували в білий колір[2]. Фільмування відбувалося в Чіавело, Совето, під час заворушень в Александрі та інших південноафриканських містечках[8]. Для основних зйомок використали дев'ять ручних відеокамер Red One 4K[9], а для відео в документальному стилі та стилі відеоспостереження застосовували Sony EX1/EX3 XDCAM-HD[10].

Блумкамп прагнув зобразити інопланетян такими, щоб спершу вони викликали огиду своїм виглядом, але з часом глядачі відчували до них співчуття, бо ці істоти мають людські характери та емоції[11]. Спочатку він хотів, аби спецефектами займалася Weta Digital, але компанія була зайнята спецефектами для «Аватара». Потім режисер вирішив обрати компанію Image Engine, що досі не займалася повнометражними художніми фільмами[7]. Всі інопланетяни в фільмі зображені засобами комп'ютерної графіки, за винятком трупів[12]. Їхні рухи зображав один і той самий актор, Джейсон Коуп, який також виступає в ролі кореспондента новин Грея Бреднема. Він же знімався в «Живий у Йоганнесбурзі»[6].

Weta Digital розробила лише дизайн материнського корабля та десантного човника, тоді як екзоскелет і інопланетних тварин створила The Embassy Visual Effects. Zoic Studios виконала роботу над додатковими 2D-ефектами[7].

Сприйняття

[ред. | ред. код]

На агрегаторі відгуків Rotten Tomatoes фільм «Дев'ятий округ» має 90 % схвальних відгуків із середньою оцінкою 7,80/10. Згідно з консенсусом вебсайту, «„Дев'ятий округ“ має технічно блискучий та емоційно захопливий сюжет, екшн, уяву та всі елементи надзвичайно цікавої науково-фантастичної класики»[13]. Середньозважена оцінка на Metacritic склала 81 зі 100, що свідчить про «загальне визнання», та має статус «обов'язково для перегляду»[14].

Жанетт Кацуліс на NPR назвала знятий приблизно за 30 млн доларів «Дев'ятий округ» «шаленим дебютом» Ніла Блумкампа. «Дев'ятий округ» поступово звужує свій фокус на темі апартеїду і розширює амбіції, проте лише Вікус має якусь глибину[15].

Пітер Бредшоу в The Guardian написав, що ця відверта сатира фактично заохочує глядачів ставити запитання, на які фільм не зацікавлений відповідати. Критик назвав фільм «по суті, шутером від третьої особи» з чудовою графікою, тоді як питання расизму, влади корпорацій та наслідків прогресивного лібералізму швидше натякаються, ніж досліджуються[16].

Національна рада кінокритиків США назвала «Дев'ятий округ» одним із 10 найкращих незалежних фільмів 2009 року[17]. Фільм отримав премію «Неб'юла» імені Рея Бредбері «за видатну драматичну постановку»[18] та Кінопремію «Вибір критиків» у номінації «Найкращий грим»[19].

Міністр інформації Нігерії Дора Акуньїлі звернулася до кінотеатрів країни з проханням заборонити фільм або вирізати згадки про Нігерію через негативне зображення. Вона також заявила, що прізвище лідера банди Обесанджо майже таке ж, як у колишнього президента Олусегуна Обасанджо[20]. Фільм зрештою заборонили[20]. Британський актор нігерійського походження Хакім Кає-Казім також критикував зображення Нігерії[21]. Теджу Коул, нігерійсько-американський письменник, також назвав зображення нігерійців у «Дев'ятому окрузі» «одновимірним»[22]. Дослідниця кіно Александра Геллер-Ніколас писала, що оскільки головний герой світлошкірий, то це зводить нанівець антирасистський посил фільму[23].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 District 9 (2009). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 23 липня 2015.
  2. 1 2 Haske, Steve (30 травня 2017). The Complete, Untold History of Halo. VICE (амер.). Процитовано 8 грудня 2025.
  3. ↑ Fleming, Michael (2 листопада 2007). Peter Jackson gears up for ‘District’. Variety (амер.). Процитовано 8 грудня 2025.
  4. ↑ Leotta, Alfio (17 грудня 2015). Peter Jackson (англ.). Bloomsbury Publishing USA. с. 126—129. ISBN 978-1-62356-096-6.
  5. ↑ 'District 9' Review: The Summer's Coolest Fantasy Film - TIME. www.time.com. Архів оригіналу за 16 серпня 2009. Процитовано 8 грудня 2025.
  6. 1 2 Sherlock, Ben (4 квітня 2020). We Can't Go Home: 10 Behind-The-Scenes Facts About District 9. ScreenRant (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  7. 1 2 3 Neill Blomkamp Talks 'District 9'. Animation World Network (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  8. ↑ A Young Director Brings a Spaceship and a Metaphor in for a Landing. The New York Times. 05.08.2009. Процитовано 08.12.2025.
  9. ↑ Caranicas, Peter (14 серпня 2009). ‘District’ lenser braces for invasion. Variety (амер.). Процитовано 8 грудня 2025.
  10. ↑ HD Magazine - HD Mag - Attack Of The Terabytes. www.definitionmagazine.com (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2011. Процитовано 8 грудня 2025.
  11. ↑ Oldham, Stuart (14 серпня 2009). Interview: Neill Blomkamp. Variety (амер.). Процитовано 8 грудня 2025.
  12. ↑ Leotta, Alfio (2017). Peter Jackson. The Bloomsbury companions to contemporary filmmakers (вид. Paperback). New York: Bloomsbury Academic. с. 128. ISBN 978-1-62356-948-8.
  13. ↑ District 9 | Rotten Tomatoes. www.rottentomatoes.com (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  14. ↑ District 9 Reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  15. ↑ Catsoulis, Jeannette (13 серпня 2009). In 'District 9,' An Apartheid Allegory (With Aliens). NPR (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  16. ↑ Bradshaw, Peter (3 вересня 2009). District 9. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 8 грудня 2025.
  17. ↑ 2009 Archives. National Board of Review (амер.). Процитовано 8 грудня 2025.
  18. ↑ District 9 |. nebulas.sfwa.org. Процитовано 8 грудня 2025.
  19. ↑ Arts, Beth Accomando /; ago, Culture Reporter This story was published more than 15 years (14 грудня 2009). Broadcast Film Critics Association Announces Nominations. KPBS Public Media (англ.). Процитовано 8 грудня 2025.
  20. 1 2 Nigerian officials: “District 9” not welcome here. San Diego Union-Tribune (амер.). 19 вересня 2009. Процитовано 8 грудня 2025.
  21. ↑ Nigeria 'offended' by sci-fi film (брит.). 19 вересня 2009. Процитовано 8 грудня 2025.
  22. ↑ COMMENT: DISTRICT 9 AND THE NIGERIANS. archive.ph. Архів оригіналу за 24 червня 2022. Процитовано 8 грудня 2025.
  23. ↑ There Is No Need For A White Savior In District 9. Challenging Borders: South African Literature and Cinema (амер.). 28 квітня 2017. Архів оригіналу за 18 лютого 2018. Процитовано 8 грудня 2025.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дев%27ятий_округ&oldid=48812880