День визволення тибетців із кріпацтва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
День визволення із кріпацького рабства
Офіційна назва Bàiwàn Nóngnú Jiěfàng Jìnìan Rì (西藏百万农奴解放纪念日)
Інші назви День визволення кріпаків
Місце Тибет Тибет
Ким святкується 1 день
Засновано 19 січня 2009 року
Тип Культурне, державне
Дата 28 березня

День визволення кріпаків (спрощ.: 西藏百万农奴解放纪念日; кит. трад.: 西藏百萬農奴解放紀念日; піньїнь: Bàiwàn Nóngnú Jiěfàng Jìnìan Rì), 28 березня є щорічним святом у Тибетському автономному районі Китаю, яке відзначає визволення кріпаків у Тибеті. Свято було закріплене тибетським законодавством 19 січня 2009 року і зміни оприлюднені того ж року. У сучасній історії Тибету 28 березня 1959 був днем, коли Тибетський уряд був оголошений поза законом Китаєм,[1] який, відповідно до офіційної китайської історіографії, визволив тибетців із феодалізму та теократії. Голова уряду, Далай-лама XIV, назвав це свято відволіканням від поточних проблем у Тибеті.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Суперечка щодо кріпацтва в Тибеті

Свято було оголошене для того, щоб відзначити 50-ту річницю початку «демократичних реформ» Тибетської феодальної теократичної соціальної структури суспільства 28 березня 1959 року, коли відповідно до точки зору Китаю один мільйон людей було визволено з кріпацтва.[2] Китайська Народна Республіка була проголошена у 1949 році й отримала контроль над Тибетом у 1951. Мао Цзедун вступив у переговори з Далай-ламою XIV для того, щоб розпочати земельну реформу, але отримав у 1957 році відповідь, що будь-яка реформа має бути схвалена Тибетською знаттю. Мао був здивований Тибетським повстанням, яке китайські історики називають спробою феодальних лордів продовжити цю систему назавжди.[3] but the Dalai Lama calls a «national uprising».[2] У ретроспективі Далай-лама також віддавав перевагу терміну «бідні люди» для Тибетців, для яких, як він сказав, визначення «кріпак» є сумнівним. Він також стверджує, що урядом Тибету було складено план поступового погашення спадкових боргів, але центральний уряд не наважувався, воліючи робити речі по-своєму.[4]

28 березня у тому, що China Daily назвала одночасним «кінцем кріпацтва і ліквідацією ієрархічної соціальної системи, що характеризується теократією», Чжоу Еньлай видав наказ Державної ради, що оголошував «розпуск» уряду Тибету.[5] Наказ також направляв Народно-визвольну армію для придушення повстання,[6] конфіскації майна повстанців і передачі його кріпакам, кількість яких Китай оцінював у 90% складу населення Тибету. Повідомлялося, що кріпаки палили свої феодальні контракти та танцювали на вулицях.[3] Анна Луїза Стронг назвала 17 липня визначною датою, коли феодальні повинності були скасовані Підготовчим комітетом Тибетського автономного району.[7] Воррен У. Сміт погоджується і вважає, що уряд, натомість, обрав 28 березня як «контрпропаганду» для заворушень у Тибеті у 2008 році.[8]

Законопроєкт[ред. | ред. код]

У поданні тибетської законодавства, Пан Бойонг, Заступник Генерального секретаря Тибетського регіонального Постійного комітету Конгресу заявив, що законопроєкт покликаний «нагадати усім китайцям, включаючи тибетців, відправну точку „демократичних реформ“ розпочатих 50 років тому; відтоді мільйони рабів феодалів стали господарями власного життя».[9] 19 січня 2009 року,[10] на другій щорічній сесії дев'ятого регіонального Народного Конгресу у 2009 році, 382 законодавців одностайно проголосували за законопроєкт, визначивши 28 березня щорічним Днем визволення кріпаків.[3]

Виконання[ред. | ред. код]

День визволення кріпаків святкували в місті Лхаса 28 березня 2009 року. Хода розпочалась о 10 годині ранку біля палацу Потала, і тодішній губернатор К'янгба Пунког головував на заході, одягнутий у традиційне тибетське вбрання. Місцевий секретар Комуністичної партії Чжан Цінлі також був присутній.[11] «Представники колишніх кріпаків», студенти і солдати виступали тибетською та мандаринською мовами. Тибетські студенти та пастухи зібралися і майоріли китайськими національними прапорами. Було присутньо приблизно 13 280 людей.[10]

Реакція[ред. | ред. код]

Офіс Далай-лами засудив свято, заявивши, що Китай намагається оголосити нове свято для «уникнення ситуації» у Тибеті. Кент Юінг, журналіст Asia Times, назвав це свято «нагадуванням феодальної системи, яка існувала в Тибеті до китайського вторгнення у 1950 році», але вважає, що свято буде дратувати тибетців.[12] Тсерінг Шак'я перегукується із засудженнями Далай-лами, і також називає це святкування «Хореографічною постановою» для «демонстрації публічної масової підтримки керівництву у Пекіні» у відповідь на «широке поширення протестів, які сталися на тибетському плато у березні-квітні 2008 року» (див. Тибетські заворушення 2008 року).[13] Групи підтримки Тибету відкинули «День визволення кріпаків» як інструмент пропаганди.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Rossetti, Lorenzo. History of Tibet from the origins to 1959. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 11 липня 2012.
  2. ↑ а б Leitsinger, Miranda (20 січня 2009). Date for Tibetan 'Serfs Emancipation Day' set. CNN. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  3. ↑ а б в Tibet sets 'Serfs Emancipation Day'. Local Governments News. China Internet Information Center. 19 січня 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  4. ↑ Laird, Thomas. The Story of Tibet: Conversations with the Dalai Lama (2006) Grove Press. ISBN 0-8021-1827-5 [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] p317-319
  5. ↑ National Uprising. The Government of Tibet in Exile. 2 лютого 1996. Архів оригіналу за 12 квітня 2008. Процитовано 2 серпня 2010.
  6. ↑ Shakya, Tsering (1999). The dragon in the land of snows: a history of modern Tibet since 1947. Columbia University Press. с. 242. ISBN 978-0-231-11814-9.
  7. ↑ Strong, Anna Louise (1976). 8. When serfs stood up in Tibet. Beijing: New World Press. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 28 березня 2015.
  8. ↑ Norbu, Jamyang (20 березня 2009). Warren Smith on "Serf Emancipation Day". Shadow Tibet. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 3 серпня 2010.
  9. ↑ Dasgupta, Saibal (11 січня 2001). China to celebrate Dalai Lama's exit from Tibet with a public holiday. The Times of India. Times News Network. Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 2 серпня 2010.
  10. ↑ а б Celebration for Serfs Emancipation Day starts in Tibet. China Daily. Xinhua. 28 березня 2009. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
  11. ↑ Grand celebration of Serfs Emancipation Day. Xinhua. 28 березня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 2 серпня 2010.
  12. ↑ Ewing, Kent (26 лютого 2009). China closes the door on Tibet. Asia Times. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 2 серпня 2010.
  13. ↑ Shakya, Tsering (22 березня 2009). Tsering Shakya on "Serf Emancipation Day". Shadow Tibet. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 2 серпня 2010.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=День_визволення_тибетців_із_кріпацтва&oldid=37474977