Спадковість

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Спадко́вість — здатність, одна з основних властивостей живих організмів передавати з покоління в покоління спадкові ознаки, збереження й відтворення у нащадків основних ознак зовнішньої та внутрішньої будови, фізико-хімічних особливостей і життєвих функцій батьків.

Забезпечується відтворенням матеріальних одиниць спадковості — генів.

Неповне домінування — така форма взаємодії, коли у гетерозиготного організму (Аа) домінантний ген (А) не повністю пригнічує рецесивний ген (а), внаслідок чого проявляється проміжна між батьківськими ознака. Тут розщеплення за генотипом і фенотипом співпадає і складає 1:2:1

Закономірності спадковості[ред.ред. код]

Закономірності спадковості
Тип схрещування Схема розщеплення Закон

Моногібридний (схрещування за однією парою ознак)

  • повне домінування (розщеплення 3:1 за фенотипом і 1:2:1 за генотипом);
  • неповне домінування (розщеплення 1:2:1 за фенотипом і за генотипом)
  • AA1*aa2
    • F13 Aa
    • G4 A a

Схрещування гібридів:

  • Aa*Aa
    • F2 AA 2Aa aa
    • G Aa Aa
  • I закон Менделя: при схрещуванні двох гомозиготних організмів, що відрізняються однією парою альтернативних ознак, у нащадків першого покоління не відбуватиметься розщеплення за генотипом і фенотипом – вони будуть ідентичні
  • II закон Менделя: під час схрещування двох гетерозиготних особин, які аналізують зі однією парою альтернативних ознак, у нащадків відбувається розщеплення за фенотипом 3:1 і за генотипом 1:2:1

Дигібридний (схрещування за двома парами ознак)

  • AABB*aabb
    • F1 AaBb
    • G AB ab

Схрещування гібридів:

  • AaBb*AaBb
    • F2 9AB:3Abb:3aaB:aabb
    • G AB Ab aB ab

III закон Менделя: під час схрещування гомозиготних особин, які відрізняються двома і більше парами альтернативних ознак, відбувається вільна комбінація ознак і виявляються нові, не властиві батькам

Аналітичний (схрещування особин з домінантним фенотипом з особиною (гомозиготною) з рецесивними ознаками для визначення генотипу особини з домінантною ознакою)

Перший варіант:

  • A?*aa
    • F1 Aa
    • G Aa
  • A?=AA

Другий варіант:

  • А?*aa
    • F1 Aa:aa
    • G A? a
  • A?=Аа

Якщо під час схрещування А? з аа в першому поколінні розщеплення не відбувається, то особина А? – гомозиготна Якщо під час схрещування А? з аа в першому поколінні відбувається розщеплення за фенотипом 1:1, то особина А? - гетерозиготна

Зчеплене успадкування (успадковування ознак, розміщених в одній хромосомі)

  • AAbb*aaBB (A - освітлене забарвлення, a - темне забарвлення, B - міцні крила, b - недорозвинені крила)
    • F1 AaBb

Схрещування у самців (абсолютне схрещування):

  • AaBb*aabb
    • F2 aaBb:Aabb

Схрещування у самок (відносне схрещування):

  • AaBb*Aabb
    • F2 Aabb (41,5%), aaBb (41,5%), aabb (8,5%), AaBb (8,5%)

Закон зчепленого успадковування Моргана: при схрещуванні особин усі гени, що містяться у хромосомах, утворюють так звані зчеплення (вияв у фенотипі однієї ознаки супроводжується виявом іншої)

Генетика статі (диференціація особин за ознаками і властивостями, що забезпечують відтворення нащадків і передачу спадкової інформації. Стать визначається парою статевих хромосом)

  • Самці
    • XY (ссавці, комахи (клопи, жуки), рослини)
    • X0 (комахи (павукоподібні, прямокрилі, жуки)
    • XX (деякі птахи, риби, метелики)
  • Самиці
    • XX (ссавці, комахи (клопи, жуки), рослини)
    • XX (комахи (павукоподібні, прямокрилі, жуки)
    • XY (деякі птахи, риби, метелики)

Сполучення статевих хромосом зумовлює стать організму. У більшості випадків самиці гомогаметні, а самці - гетерогаметні

Успадковування ознак, зчеплених зі статтю (зчеплення генів, розміщених у статевих хромосомах)

  • XзXб*XзY
    • F1 XзXз; XзY; XзXб; XбY
    • G XзXб XзY

Якщо одна з Х-хромосом містить рецесивний ген, який зумовлює вияв аномальної ознаки, то носієм ознаки є жінка, а ознака виявляється у чоловіка. Рецесивні ознаки матері передають синам, а батьки - дочкам

Методи вивчення спадковості людини[ред.ред. код]

Методи вивчення спадковості людини
Метод Суть Значення
Генеалогічний Вивчення типу успадковування (альтернативні ознаки), частоту та інтенсивність ознак за допомогою генеалогічних дерев Ступінь ризику появи спадкових порушень у нащадків
Цитогенетичний Вивчення хромосомних наборів живих організмів Знання про будову, структуру хромосом, хромосомні хвороби
Біохімічний Вивчення змін в біологічних параметрах організму, пов’язаних зі зміною генотипу Виявлення порушень у складі крові, продуктах життєдіяльності тощо
Близнюковий Генотипні і фенотипні особливості однояйцевих та різнояйцевих близнюків Виявлення відносного значення спадковості у формуванні організму
Популяційний Вивчення частоти зустрічальності алелей і хромосомних порушень у популяціях Визначення поширення мутацій, дії генного потоку і природного добору в популяціях людини

Дивіться також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]