Чжоу Еньлай
| Чжоу Еньлай
周恩来 |
|||
 |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 1 жовтня 1949 — 11 лютого 1958 | |||
| Спадкоємець: | Чень Ї | ||
| Партія: | Комуністична партія Китаю | ||
| Освіта: | Університет Мейдзі і Університет Васеда | ||
| Професія: | політик[2] і дипломат | ||
| Народження: | 5 березня 1898 Хуайань |
||
| Смерть: | 8 січня 1976 (77 років) Пекін |
||
| Автограф: |  |
||
| Нагороди: | |||
Чжоу Еньлай (周恩来) (5 березня 1898 – 8 січня 1976) — китайський громадсько-політичний і державний діяч, дипломат.
Біографія[ред. • ред. код]
Народився 5 березня 1898 року в Хуайань, провінція Цзянсу, у стародавній чиновницькій родині, видатним представником якої був Чжоу Дуньї (1017-1073, дин. Сун).
З 1919 по 1920 — навчався в Нанькайському університеті у Тяньцзіні.
З 1920 по 1923 — навчався у Франції, де вступив до європейської секції КПК.
З 1923 по 1924 — навчався в Німмеччині.
З 1924 по 1926 — політкомісар військової академії Ґоміньдану на о. Вампу.
З 1926 по 1927 — як комісар першого армійського корпусу брав участь у Північному поході Народно-революційної армії.
01.08.1927 — після розриву Чан Кайші з Компартією Китаю, виступив як один із організаторів комуністичного повстання.
У 1928 — на 6-му з'їзді КПК у Москві обраний до політбюро та секретаріату Компартії Китаю.
З 1931 — член ЦВК Китайської Радянської Республіки, політкомісар Робітничо-селянської Червоної Армії Китаю.
У 1936 — виступив посередником після арешту Чан Кайші, забезпечивши припинення громадянської війни та створення єдиного антияпонського фронту.
З 1937 по 1946 — представник КПК при гомінданівському уряді в Нанкіні та в Чунціні.
З 01.10.1949 по 08.01.1976 — Прем'єр Держради Китаю.
З 1949 по 1958 — міністр закордонних справ КНР.
14.02.1950 — підписав Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між СРСР та КНР.
У 1954 — брав участь у Женевській нараді з питань мирного врегулювання в Індокитаї.
З 1956 по 1966 — здійснив ряд тривалих дипломатичних візитів до країн Азії та Африки для налагодження міждержавних відносин.
З 1970 по 1972 — керував практичними заходами, щодо врегулювання міждержавних відносин із США (Пінг-понгова дипломатія) та підготовкою китайсько-американського комюніке.
13.01.1975 — оприлюднив на сесії Всекитайського зібрання народних представників програму «чотирьох модернізацій» країни, що була згодом реалізована Ден Сяопіном та Цзя Цземінем.
Посилання[ред. • ред. код]
- Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
- ↑ Ця сторінка має Властивість Вікіданих P910: основна категорія теми сторінки із значенням "Category:Zhou Enlai", але не має назви українською мовою, яку треба додати за посиланням d:Special:SetLabelDescriptionAliases/Q9603416/uk. Це повідомлення можна вимкнути задавши параметр
|mcat=-в картці. - ↑ Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118624385 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
