Шавуот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шавуот
שבועות
Шавуот שבועות
Дата 6 (та 7 у диаспорі) сівана
Святкування синагога, сім'я
Традиції Молитва, молочна їжа
Заборона роботи
Пов'язаний з Песах, Ісру Хаґ
CMNS: Шавуот у Вікісховищі

Шавуо́т, Шабуот[1] (івр. שבועות‎), Швуес (ідіш שבועות) — свято в юдаїзмі що відзначається 6 сівана за еврейським календарем, на 50 день омеру. Початково одне з паломницьких свят пов'язане зі збором нового врожаю. Починаючи з 2 ст. до н.е. асоціюється з даруванням євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец-Ісраель свято триває два дні. Державне свято та загальний вихідний день у сучасному Ізраїлі.

Назви[ред. | ред. код]

« וחג שבעת תעשה לך, בכורי קציר חטים «
" …Святкуватимеш свято седмиць - свято первоплоду пшеничних ужинків…
"
  • Хаґ га-Кацир (івр. חג הקציר‎) — «Свято врожаю».
« וחג הקציר ביכורי מעשיך אשר תזרע בשדה «
" І свято жнив первопло́ду праці твоєї, що сієш на полі.
"
  • Га-Ацерет (івр. עצרת‎) —«Утримання». Така назва з'являється у Талмуді та у працях мудреців ХАЗАЛЬ. Вона походить від заборони праці у цей день та завершення періоду пов'язаного з Песахом із встановленими для нього обмеженнями.[2].
  • Йом га-Бікурім (івр. יום הביכורים‎) — «День перших плодів». Назва вперше з'являється у книзі «Ба-Мітбар» та походить від заповіді приносити жертву до Храму.
« בְיוֹם הַבִּכּוּרִים, בְּהַקְרִיבְכֶם מִנְחָה חֲדָשָׁה לַה', בְּשָׁבֻעֹתֵיכֶם: מִקְרָא קֹדֶשׁ יִהְיֶה לָכֶם, כָּל מְלֶאכֶת עֲבֹדָה - לֹא תַעֲשׂוּ «
" У день первоплодів, коли принесете Господеві нову офіру, на свято седмиць, будуть у вас святі збори; ніякої важкої роботи не виконуватимете
"
  • Хаґ Матан-Тора (івр. חג מתן תורה‎) — «Свято дарування Тори». Ця назва не з'являється у Танаху, а походить від традиційного уявлення що саме цього дня Бог дав Моїсею Десять заповідей.

Закони та звичаї часів Храму[ред. | ред. код]

Наразі єдиною виконуваною заповіддю, що встановлена Торою, є заборона праці у цей день, проте за часів існування єрусалимського храму закон вимагав виконання й інших настанов.

Так Шавуот був другим із трьох паломницьких свят. На Песах, Шавуот та Сукот кожному чоловіку належало здійснити паломництво до Храму.

" Три рази в році вся чоловіча стать буде з'являтися перед лице Господа, Бога твого, у місці, яке Він вибере: у свято Опрісноків, і в свято Тижнів, і в свято Кучок
"

Хлібна жертва та жертва першоплодів[ред. | ред. код]

«Сім видів»

За часів існування Єрусалимського Храму в цей день приносилася особлива хлібна жертва — «Два хліби» (івр. שְׁתֵּי הַלֶּחֶם‎). Обов'язок принести жертву встановлений Торою:

" 3 ваших осель принесете два хлі́би колиха́ння, — дві десяті ефи́ пшеничної муки будуть вони, будуть спечені ква́шені, первопло́ди для Господа.
"

Ці дві хлібини спечені із пшениці нового врожаю були квасні на відміну від прісних хлібів що приносилося у жертву у інших віпадках. Це символізує завершення періоду від Песаху до Шавуоту —від заборони квасного, до дозволу та прийнятності його як жертви. Оскільки заборонено випікати хліб у свято хліби для жертви випікали напередодні, а якщо Шавуот припадав на неділю то у п'ятницю, адже це заборонено і в шабат.

Жертва «Двох хлібів» була першою із семи жертв першоплодів які приносили починаючи від Шавуоту і до Сукоту за мірою дозрівання плодів. Належало приносити плоди «Семи видів» — семи рослин згаданих у Торі як символи рясноти Землі Ізраїлю

" ...кра́ю пшениці, й ячме́ню, і винограду, і фіґи, і грана́ту, до краю оли́вкового де́рева та меду...
"

Хлібна жертва була суспільною тобто приносилась від імені всьго народу, усі подальші —індивідуальні.

Сучасні звичаї свята[ред. | ред. код]

Одним із сучасних атрибутів свята є звичай вдягатися у білий одяг. Хоч ця традиція не має значного підґрунтя, окрім поширеного у багатьох культурах сприйняття білого кольору як символу чистоти, вона дуже поширена серед сучасних юдеїв[3].

Поширеним є звичай юдеїв Північної Африки святкувати Шавуот як свято води. Джерелом традиції вважають праці Моше Бен Маймона Єлібаза — рабина міста Тарудант що жив у 16 ст[4]. Початково звичай існував як традиція обливати водою читача «Азгарот» у синагозі та наречених що мають одружитися цьогоріч. Із переїздом до Ізраїлю евреїв Магрибу звичай зберігся як дитяче свято обливання та ігор з водою[5].

Зелені свята[ред. | ред. код]

Звичай ашкеназьких євреєв прикрашати синагоги та дома зеленими гілками та квітами згадується з 14 ст. та походить від мідрашів за якими гора Синай вкрилася зеленню та квітами під час дарування Тори.

«Почуто та зроблено». Символічна ктуба між Богом та народом Ізраїлю

У деяких синагогах прийнято прикрашати гілками біму на зразок весільного шатра. Подібно до нареченої що під хупою отримує ктубу — народ ізраїлю отрамав на Синаї Тору.

Проте деякі авторитетні рабини, зокрема віленський Гаон, вбачаючи в цьому звичаї уподоблення до християнської традиції різдв'яної ялинки постановили що таке прикрашання порушує заповідь не вподобливатись язичникам.

Молоко та мед[ред. | ред. код]

Святкова трапеза в Шавуот традиційно включає молочну їжу. Цей звичай ймовірно виник у Франції в пізньому середньовіччі та поширився серед європейських юдеїв. Перша згадка про нього належить рабину Авіґдору Царфаті, що жив у Франції в 13ст. Хоча давні сефардські джерела не згадують такий звичай, сьогодні вони дотримуються його рівно, як й східні євреї, які перейняли його у 20ст. Страви якими ласують на Шавуот це, перш за все, притаманні місцевим кухням різновиди налисників, пирогів та вареників із сирними начинками та інші страви на молочній основі[6]. Залежно від фінансового стану та інших обставин трапеза може бути від багатої до суто символічної.

« Дивна жінка оця Песя. Скрізь вона суне свого носа, їй треба неодмінно знати, чи є в нас молочний обід на свято?

— З приводу чого ви це запитуєте? — питає в неї мама.
— Просто так собі! — каже Песя, піднімає хустку і простягає мамі горщик сметани. Мама відштовхує горщик обома руками.
— Господь з вами, Песю! Що це ви робите? Хто ми такі? Ми ж неабихто, боронь Боже! Ви мене хіба не знаєте?
— Навпаки,— виправдується Песя,— саме тому, що я вас знаю. Корівчина, нівроку, останнім часом поправилась. Є, нівроку, сир і молоко. Я вам позичаю... Ви мені, Бог дасть, повернете...
...Сметана, яку наша сусідка, гладка Песя, позичила нам, стала в пригоді. Я і мій брат Еля відбули молочний обід, вмочаючи вдвох свіжий калач у блюдечко з холодною сметаною.

«

Шолом Алейхем, «Хлопчик Мотл»

Єврейська традиція наводить багато пояснень та символічних сенсів молочної їжі у Шавуот.

  • Отримавши Тору юдеї зголосились виконувати вимоги кашруту, як частину з 613 заповідей. Тож повернувшись з Синаю вони не могли їсти м'яса, яке відтепер потребувало особливої підготовки: ритуального забою худоби, ретельного вилучення крові та виконання інших новоотриманих настанов. За оповідями Мішни перші дні юдеї задовільнялись молочною їжею.
  • На думку юдейськіх богословів цар Соломон у «Пісні понад піснями» із медом та молоком ототожнює саме Тору отриману у ці дні
" ... мед і молоко в тебе з язика стікає...
"

Звідси походить, також, звичай прогощати дітей, що починають вивчати Тору, медом, аби сформувати приємні спогади.

  • Подібно, як мати дає молоко своїй дитині, Бог дарував Тору євреям. Молоко виступає, як символ піклування та любові матері до дитини, Бога до євреїв та людства[7].

В сучасному Ізраїлі знаходяться поодинокі активісти, які закликають не захоплюватись надміру дотриманням цієї традиції, активно підтримуваної виробниками молочних продуктів, та вказують на надмірну комерціалізацію цього звичаю [8].

Всенощне вивчення Тори[ред. | ред. код]

Починаючи з 16 ст. поширений звичай у ніч свята вивчати окремі частини Тори та книги мудреців. Збірка молитв та сам процес має назву «Тікун Лель Шавуот» (івр. תיקון ליל שבועות‎) та вперше згадується у книзі «Зогар»[9]

Цей процес має бізні начення та пояснення від простих до містичних:

Сувой Рут[ред. | ред. код]

Перед читанням Тори в ашкеназскіх громадах читають книгу Рут[10].

Дати свята в найближчі роки[ред. | ред. код]

Рік за юдейським календарем Рік за григоріанським літосчисленням Дата
5782 תשפ"ב 2022 5 червня
5783 תשפ"ג 2023 26 травня
5784 תשפ"ד 2024 12 червня
5785 תשפ"ה 2025 2 червня
5786 תשפ"ו 2026 22 травня
5787 תשפ"ז 2027 11 червня
5788 תשפ"ח 2028 31 травня
5789 תשפ"ט 2029 20 травня
5790 תש"צ 2030 7 червня
5791 תשצ"א 2031 28 травня

За еврейським календарем свято починається у вечорі напередодні і закінчується у вечорі цього дня.

Шавуот у християнстві[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]