Державний історико-культурний заповідник «Тустань»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вхід на територію заповідника

Державний історико-культурний заповідник «Тустань»історико-культурний заповідник національного значення, утворений згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1994 року № 687 «Про державний історико-культурний заповідник „Тустань“ (Львівська область)»[1] з метою збереження та раціонального використання наскельного оборонного комплексу міста-фортеці Тустань біля с. Урич Сколівського району Львівської області.

Створення й діяльність[ред.ред. код]

Після створення заповідника у 1994 р, функції його дирекції було покладено на Львівський історичний музей. Лише 17 жовтня 2005 року створено дирекцію Державного історико-культурного заповідника «Тустань» як юридичну особу (розпорядження Голови Львівської облдержадміністрації № 973 від 17 жовтня 2005 р.).

З вересня 2016 року переіменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради “Адміністрація державного історико-культурного заповідника “Тустань”, скорочена назва – КЗ ЛОР АДІКЗ “Тустань”.

16 листопада 2005 року директором заповідника став Василь Рожко, син дослідника Тустані Михайла Рожка.

18 серпня 2014 року на посаду директора Заповідника було призначено Андрія Котлярчука.

Із використанням сучасних безпілотних літальних апаратів, лазерного сканування та фотограметрії створено 3D-модель фортеці, а також мобільний додаток, завдяки якому, навівши камеру на скелі, можна побачити, який вигляд мала дерев'яна фортеця.

2015 року після п'яти років судової тяганини знесено незаконну забудову на території Тустані. За словами Андрія Котлярчука, цей готельний комплекс почали зводити за ініціативи бізнесмена з міста Борислав Михайла Щура, чия дружина володіє земельною ділянкою на території заповідника. Унаслідок земляних робіт було змінено русло місцевого струмка.[2]

Заповідник прагне розвивати туризм і використовувати традиційну бойківську дерев'яну архітектури, яка збереглася в селі Урич. Керівництво планує залучити кошти Європейської комісії для створення генплану села, а також підготувати рекомендації для потенційних забудовників, розробивши п'ять типових проектів (три варіанти житлових будинків, невеликий готель і ресторан)[3].

Завдання[ред.ред. код]

Метою й завданням діяльності заповідника є здійснення заходів з охорони і збереження об’єктів культурної спадщини заповідника, пов’язаних з ними територій та рухомих предметів, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної та культурно-освітньої роботи з метою популяризації культурної спадщини.

Ранок у Тустані

Структура[ред.ред. код]

До складу заповідника входять:

  • центральна частина оборонного комплексу давньоукраїнського міста-фортеці Тустань:
    • комплекс скель Камінь,
    • Острий Камінь,
    • Мала Скеля,
    • Жолоб та скелі, що територіально прилягають до хребта Воронового;
  • прилегла до вказаних скель територія з культурними шарами від найдавніших часів до періоду середньовіччя включно;
  • система оборони (багаторядні рови та вали) наскельного комплексу Тустань;
  • гідроспоруда (дамба) в урочищі «Стави»;
  • землі, на яких розташовані пам'ятки природи

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]