Державний історико-культурний заповідник «Тустань»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Державний історико-культурний заповідник "Тустань"
Тустань, вхід до заповідника.jpg
49°10′55″ пн. ш. 23°24′20″ сх. д. / 49.18194° пн. ш. 23.40556° сх. д. / 49.18194; 23.40556
Розташування: Урич, Сколівський район, Львівська область, Україна
Найближче місто: Борислав, Трускавець
Заснований: 1994 року, 2005 року - створено дирекцію як окрему юридичну особу

Державний історико-культурний заповідник «Тустань» — утворений постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1994 року[1] з метою збереження та раціонального використання наскельного міста-фортеці Тустань біля с. Урич Сколівського району Львівської області.

Місто-фортеця Тустань існувало на урицьких скелях впродовж IX – XVI ст. Це був стратегічний пункт карпатської лінії оборони, що поєднував у собі митницю, адміністративний та військовий центр. За технологією будівництва фортеця не має відомих аналогів у світі[2]. До наших днів дерев’яна забудова не збереглася, проте збереглося понад 4 тис. пазів та врубів, у які вкладалося дерево при будівництві. Їх система дозволила науковцям з високою достовірністю відтворити зовнішній вигляд фортеці Тустань.     

Заповідник опікується залишками фортеці, її природним та історичним середовищем[3].

Ранок у Тустані

Створення[ред. | ред. код]

Після створення заповідника у 1994 р, функції його дирекції було покладено на Львівський історичний музей. Лише 17 жовтня 2005 року розпорядженням Голови Львівської облдержадміністрації № 973 від 17 жовтня 2005 р. було створено дирекцію Державного історико-культурного заповідника «Тустань» як окрему юридичну особу.

З вересня 2016 року юридичну особу перейменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради «Адміністрація державного історико-культурного заповідника «Тустань», скорочена назва – КЗ ЛОР АДІКЗ «Тустань».

Директори:

16.11.05 – 18.08.14 рр. – Василь Рожко.

19.08.14 – до сьогодні – Андрій Котлярчук.

Завдання[ред. | ред. код]

Метою й завданням діяльності заповідника є здійснення заходів з охорони і збереження об’єктів його культурної спадщини, а також проведення науково-дослідної, науково-методичної, інформаційної та культурно-освітньої роботи з метою популяризації культурної спадщини.

Екскурсійні об'єкти[ред. | ред. код]

Територія пам’ятки[ред. | ред. код]

Довкола скельного комплексу «Камінь», де розташовувалася основна частина дерев’яної забудови фортеці Тустань, облаштовано маршрут для відвідувачів, проводяться екскурсії.

До нашого часу дерев’яна забудова фортеці не збереглася. Проте на основі системи пазів та врубів дослідник Тустані Михайло Рожко зміг з високою достовірністю відтворити зовнішній вигляд фортеці. До сьогодні на території пам’ятки збереглися рештки кам’яної стіни, криниця, цистерни, рукотворні печери.

Музей Тустані

Музей Тустані[ред. | ред. код]

Створений в 1997 році. У музеї експонуються ориґінали і копії найцікавіших археологічних знахідок та документів, використовуються мультимедійні засоби та інтерактивні макети, які допомагають осмислити життя фортеці, її вигляд, масштаби та функції. В експозиції представлені реконструкції ґотичних кахель з XVI ст., фраґменти яких знайдено в Тустані під час розкопок.

У Музеї також відтворена кімната воєводи XIII ст. та діє крамниця сувенірів.

Культурний центр «Хата у Глубокім»[ред. | ред. код]

Знаходиться у відреставрованій автентичній дерев'яній бойківській хаті, яку заповідник пристосував під культурно-громадський центр в селі Урич. Це місце зустрічей громади та проведення майстер-класів з народних ремесел. З серпня 2016 тут діє виставка «Непотріб? Історія Урича в предметах і зображеннях». Виставка є результатом багаторічних досліджень культурної спадщини села Урич та складається з п’яти частин. Перші дві в основному презентують фотографії з альбомів уричан, починаючи з третьої додаються предмети побуту. Кожна з частин – це спроба або розкодувати глибше значення, яке заховане в зображеннях чи предметах, або ж знайти нове чи просто інше призначення цим вже непотрібним речам[4]. У виставці також представлені відеозаписи свідчень місцевих старожилів.

Памяткоохоронна діяльність[ред. | ред. код]

Охорона[ред. | ред. код]

Окрім скельних комплексів зі слідами забудови, прилеглою територією з культурним шаром, земляними укріпленнями, історичним торговим шляхом, – заповідник опікується збереженням історичного і природного середовища пам’яток, традиційної архітектури і агроландшафту села Урич, криївок УПА, пам’яток природи, музейного зібрання, архіву, нематеріальної спадщини (фольклор, усна історія)[5].

Наукова робота, дослідження[ред. | ред. код]

Дослідження Тустані мають мультидисциплінарний характер і охоплюють широкий часовий та географічний контексти: освоєння Карпат, Карпатську лінію оборони, Середньовіччя. У цьому напрямку розроблено методику графічної реконструкції дерев’яної наскельної забудови та програму перспективних археологічних досліджень. Здійснюється інвентаризація та копіювання петрогліфів; інвентаризація архітектури села Урич; проводяться етнографічні експедиції та історичні експерименти[5].

Реставрація[ред. | ред. код]

Тустань – це нестандартна пам’ятка до якої важко застосувати традиційні реставраційні підходи та методики, тому здійснюються комплексні дослідження із залученням спеціалістів з різних галузей[6]. Заповідником систематично здійснюються заходи, що мають на меті запобігти руйнуванню пам’ятки – скелі очищуються від чагарників, проводиться моніторинг технічного стану скель, над залишками кам’яних мурувань встановлюються консерваційні накриття.

Наукові конференції[ред. | ред. код]

Заповідником було організовано та проведено три міжнародні наукові конференції:

  • Міжнародна наукова конференція «На пошану Михайла Рожка», 4-5 червня 2009 р.
  • ІI Міжнародна наукова конференція «Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Українських Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі», 6-7 жовтня 2011 р.
  • III Міжнародна наукова конференція «Пам’ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання», 7-8 квітня 2016 р.

Віртуальна Тустань[ред. | ред. код]

В 2007 році Заповідник запустив проект Віртуальна Тустань, створивши 3D-модель скель для подальшого комп'ютерного моделювання архітектури фортеці Тустань[3].3D–модель Тустані є продуктом комп’ютерної графіки, що дозволяє математично представити тривимірні поверхні скель і дерев’яної забудови фортеці за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення. На сьогодні створено 3D-моделі п’яти будівельних періодів дерев’яної забудови Тустані на скельному комплексі Камінь зі скелями та прилеглою територією. Основою стала цифрова модель місцевості на основі аерофотозйомки. 3D-модель скель домодельовано на основі матеріалів лазерного сканування. 3D-моделі дерев’яної архітектури фортеці формувалися на основі графічних реконструкцій дослідника Тустані Михайла Рожка[3].

У 2016 році заповідник презентував мобільний додаток Доповнена реальність, що дозволяє бачити віртуальну модель фортеці Тустань у реальному масштабі на екрані ґаджета.

У 2017 році завдяки активності громадської організації «Тустань» почав діяти вдосконалений додаток доповненої реальності Tustan AR розроблений командою SoftServe. Tustan AR робить фотографії, вмикає анімацію, де це можливо, вмикає фронтальну камеру та впізнає потрібні ракурси скель навіть на фотографіях.

Фестиваль Тустань[ред. | ред. код]

Лицарські бої на фестивалі "Ту Стань!"
Лицарські бої на фестивалі "Ту Стань!"

Найбільшим промоційним заходом на території заповідника є щорічний Фестиваль української середньовічної культури «Ту Стань!». Фестиваль цілісно відтворює середовище – дух, побут, одяг, озброєння, ремесла, фольклор – періоду розквіту фортеці.[6] Захід безперервно відбувається з 2006 року і щорічно гуртує навколо себе молодіжне, мистецьке та наукове середовище.

Традиційними частинами програми є – середньовічний табір, ярмарок ремісників, середньовічна кухня, театральна галявина, вуличні музики, стрільби з лука, середньовічні танці. Незмінними подіями на «Ту Стані!» є нічний штурм фортеці, вогняне шоу та лазерне дійство.

Фестиваль відбувається в перші вихідні серпня поблизу села Урич, Сколівського р-н, Львівської області.

Робота з громадою[ред. | ред. код]

Сусідство пам’ятки з селом зумовлює тісні взаємні впливи і є одним із ключових моментів успішного розвитку краю. Заповідник працює над дослідженням і збереженням народних традицій у громаді (щорічні заходи «Різдвяна Тустань», «Великодня Тустань»), локальної історії (запис свідчень, архівні дослідження, заходи до визначних дат в історії громади), матеріальної спадщини села (реставрація церкви, пам’яткових громадських споруд села, етнографічна експедиція, інвентаризація цінної забудови села).

Збереження сформованого культурного ландшафту села і популяризація агротуризму як основи розвитку громади є складовими збереження пам’яток Тустані (проекти «Територія можливостей. Розвиваємо регіон разом», «Дерев’яна архітектура в культурному ландшафті. Виклики сучасності», встановлення громадських малих архітектурних форм у традиційному стилі).

Інструментом комунікації заповідника з громадою є періодичне друковане видання «Вісник. Тустань», культурно-громадський центр «Хата у Глубокім», відкритий персонал Музею Тустані, публічні презентації діяльності. Заповідник відстоює питання розвитку навколишньої інфраструктури у органах місцевого самоврядування і виконавчої влади[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1994 року № 687 «Про державний історико-культурний заповідник «Тустань» (Львівська область)».
  2. Рожко В. М. Методика графічної реконструкції дерев’яної наскельної архітектури (на прикладі пам’яток IX-XVI століть Західного регіону України): автореф. дис. … канд. архітектури: 18.00.01 / В. М. Рожко. – Лвів, 2013. – 25 с.
  3. а б в Vasyl Rozhko. Tustan Fortress, Ukraine: Virtual Reality Of The Past, a Cultural Landscape For The Future // 24th General Conference Of ICOM - Museums And Cultural Landscapes. – 2016, Milan
  4. Мар’яна Максимів. На Львівщині перетворили «непотріб» на музей локальної історії.
  5. а б в Рожко Василь, Котлярчук Андрій. Минуле майбутнє: 10 років управління пам’яткою Тустань // Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання : матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, 7-8 квітня 2016 р., Львів; Урич / Відп. за вип. Р.Г. Миська. — Львів, 2016. С. 144-146.
  6. а б Рожко Василь, Кондратович Орест. Фестиваль, як прискорювач розвитку: можливості «Ту Стані!» для пам’ятки, заповідника, громади // Пам‘ятки Тустані в контексті освоєння Карпат у доісторичну добу та в середньовіччі; проблеми їх збереження та використання : матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції, 7-8 квітня 2016 р., Львів; Урич / Відп. за вип. Р.Г. Миська. — Львів, 2016. С. 144-146.

Посилання[ред. | ред. код]