Джейн Дігбі
| Джейн Дігбі | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
3 квітня 1807[1][2] Гокгем-голлd, Holkhamd, North Norfolkd, Норфолк, Англія, Сполучене Королівство |
| Померла |
11 серпня 1881[1][2][3] (74 роки) Дамаск, Османська імперія[1] ·інфаркт міокарда і дизентерія |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | аристократка |
| Знання мов | англійська |
| Батько | Henry Digbyd[3][4] |
| Мати | Lady Jane Coked[3][4] |
| Брати, сестри | Edward Digby, 9th Baron Digbyd[4] |
| У шлюбі з | Edward Law, 1st Earl of Ellenboroughd[4], Karl Theodore Herbert de Venningen, Baron de Venningend[4], Spyridon Theotokisd[4] і Sheikh Medjwal el Mizrabd[3][4] |
| Діти | Leonidas Theotokisd, Adolf Schwarzenbergd[3], Arthur Dudley Lawd[3][4], Jean Henry Theotokyd[4] і Freiherr Heribert von Venningen Üllnerd[4] |
Джейн Елізабет Дігбі (Jane Elizabeth Digby; 1807 — † 1881) — британська аристократка. Вона стала відомою як коханка і дружина кількох відомих особистостей.
Біографія[ред. | ред. код]
Вона була дочкою адмірала сера Генрі Дігбі (1770—1842) від його шлюбу з леді Джейн Елізабет Коук. Він захопив іспанський корабель зі скарбами Santa Brígida під час акції 16 жовтня 1799 року, і за свою частку призових грошей підтримував сімейний статок. Її дід по материнській лінії, Томас Кок, 1-й граф Лестер був найбагатшим землевласником у Норфолку. Вона провела свої підліткові роки в його особняку Голкгем-Голл. Дідусь влаштував її перший шлюб[5]. 15 жовтня 1824 року Джейн Дігбі вийшла заміж за Едварда Лоу, 2-го барона Елленборо. Від нього вона народила сина Артура Дадлі, який помер у 1830 році у віці двох років.
У їхньому маєтку часто бували закордонні дипломати зі своїми дружинами. Найближчими подругами Джейн стали дружини австрійського та російського послів принцеса Естерхазі та графиня Доротея Лівен. У 1826 Джейн завела коханця, свого двоюрідного брата полковника Джорджа Енсона, а в 1828 її коханцем став австрійський дипломат Фелікс Шварценберг. Про це дізнався чоловік Джейн і зажадав розлучення.[6] Оскільки Едвард Лоу був членом Палати лордів, справа про його розлучення мала розглядатися обома палатами парламенту. Слухання були відкритими, і в 1829 році вся британська преса писала про це скандальне розлучення.
Після розлучення у квітні 1830 року переїхала до Парижа, де жила з Феліксом Шварценбергом, який перебував там у політичних справах. Від Шварценберга у неї народилася донька Матильда (народилася 12 листопада 1829 року в Базелі, Швейцарія, і вихована сестрою Фелікса) і син Фелікс, який помер у 1930 лише через кілька тижнів після народження. Однак Джейн Дігбі марно сподівалася вийти заміж за Шварценберга. Він залишив її в Парижі, а доньку забрав із собою до Австрії. Джейн Дігбі більше ніколи не бачила своєї дочки.
Після розлуки зі Шварценбергом Джейн Дігбі поїхала до Мюнхена, де познайомилася з королем Баварії Людвігом I і розвинула з ним інтенсивну дружбу через спільні інтереси.[5] Те, що вона була коханкою короля було лише чутками, про що свідчать деякі збережені листи. У Мюнхені вона познайомилася з бароном Карлом фон Веннінгеном (6 січня 1806 — 10 червня 1874). Вони одружилися в листопаді 1833 року[7] в придворній церкві Великого Герцога в Дармштадті. У них були діти Геріберт Людвіг (народився 27 січня 1833 в Палермо[8]; † 1885) і Берта (1834—1907). Геріберт Людвіг фон Веннінген продовжив рід Веннінгена.
У 1838 році Дігбі завела нового коханця — грецького графа Спиридона Феотокіса (народився в 1805 році). Веннінген дізнався про це і викликав Теотокіса на дуель, в якій останній був поранений. Веннінген звільнив Дігбі від їхнього шлюбу та взявся піклуватися про їхніх дітей. Вони залишилися друзями на все життя..[9]
Хоча вона не була юридично розлучена з Веннінгеном до 1842 року, Дігбі прийняла грецьку православну віру та вийшла заміж за Теотокіса у 1841 році в Марселі, Франція. Пара переїхала до Греції зі своїм сином Леонідасом (21 березня 1840 Париж, Франція — 1846 Баньї-ді-Лукка, Італія). У 1846 році, після смертельного падіння сина з балкона, Теотокіс і Дігбі розлучилися. Її наступним коханцем став король Греції Оттон I.
Після подорожі на свою стару батьківщину, в Англію, вона закохалася в капітана клефтів Христодулоса Хаціпетроса, албанського грека, який створив армію розбійників. Дігбі недовго була королевою цієї трупи, але покинула капітана, коли той зрадив їй і спробував зазіхнути на її статок[5] . Ще одним коханцем був бедуїн на ім'я Салех.
У віці 46 років Джейн Дігбі вирушила до Сирії, щоб проводити археологічні дослідження у Пальмірі. Тут вона познайомилася і закохалася в 26-річного шейха Меджуеля ель Мезраба. У 1854 році Дігбі вийшла заміж за шейха і взяла ім'я Джейн Елізабет Дігбі ель Мезраб. Вона вивчила арабську мову. Джейн жила з шейхом одну половину року в його кочовому наметі, а іншу половину — у розкішному палаці в Дамаску, який Дігбі побудував на свої заощадження (від розлучення з лордом Еленборо). У Дамаску вона спілкувалася з мандрівником Річардом Френсісос Бертоном, його дружиною Ізабель та алжирським релігійним лідером Абд ель-Кадерою.
Через британського консула в Дамаску Джейн налагодила постачання мезрабам британських гвинтівок, що підвищило їхню військову міць у конфліктах з іншими племенами. Коли в липні 1860 року мусульмани влаштували погром християнських кварталів, Джейн щоночі виходила з дому в бедуїнському вбранні, надаючи медичну допомогу постраждалим і роздаючи їм їжу.
Вона залишалася у Дамаску до самої смерті 11 серпня 1881 року. Померла від дизентерії. Джейн Дігбі поховали на протестантському кладовищі в Дамаску; її надгробок зроблено з білого[10] пальмірського вапняку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119091267 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г д е ж и к л Kindred Britain
- ↑ а б в Antonius Lux (Hrsg.): Große Frauen der Weltgeschichte. Tausend Biographien in Wort und Bild. Sebastian Lux Verlag, München 1963, S. 131.
- ↑ Vgl. Stefan Lippert: Felix Fürst zu Schwarzenberg. Stuttgart, Steiner 1998, S. 78 ff.
- ↑ Eintragung in das kath. Standesbuch Grombach, Nachtrag Ehen 1837, einzusehen Filmrolle Grombach E(Ehen)1778-1882, im Erzbischöfliche Archiv Freiburg
- ↑ Abschrift der Geburtsurkunde aus Palermo im Geburtsbuch der kath. Gemeinde Grombach beigefügt dem Nachtrag der Geburt des Kindes im Jahre 1837, einzusehen im Erzbischöflichen Archiv Freiburg, Filmrolle Grombach T (Taufe) 1776—1850.
- ↑ Abschrift des Gerichtsurteils zur Scheidung Digby/von Venningen-Ullner zur Eintragung der Scheidung im kath. Standesbuch in Grombach von 1842, einzusehen im Erzbischöflichen Archiv Freiburg Filmrolle E (für Ehen) 1778—1882.
- ↑ https://www.wikitree.com/photo.php/thumb/f/f6/Digby-240-3.jpg/300px-Digby-240-3.jpg
Посилання[ред. | ред. код]
- Бібліографія. Джейн Дігбі // Німецька національна бібліотека
- Jane Digby (englisch)
- FemBiografie Jane Digby mit Links und Literaturangaben
|
