Джентіле Белліні
| Джентіле Белліні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Gentile Bellini | ||||
 | ||||
| Автопортрет Джентіле Белліні | ||||
| При народженні | Gentile Bellini | |||
| Народження |
1429 Венеція | |||
| Смерть | 1507 | |||
| Венеція | ||||
| Національність | італієць | |||
| Країна | Італія | |||
| Жанр | портрет | |||
| Діяльність | художник, скульптор, медальєр | |||
| Напрямок | Відродження | |||
| Роки творчості | 1440-1456 | |||
| Вчитель | Якопо Белліні | |||
| Відомі учні | Тиціан | |||
| Твори | вівтарі, фрески, портрети | |||
| Батько | Якопо Белліні | |||
| Брати, сестри | Джованні Белліні[1] і Nicolosia Bellinid | |||
| Родичі | Андреа Мантенья | |||
|
| ||||
 Джентіле Белліні у Вікісховищі | ||||
Дженті́ле Беллі́ні (італ. Gentile Bellini) — італійський художник. Народився, як вважається, в 1429 році у Венеції, помер у 1507 році там само.
Біографія[ред. | ред. код]
Джентіле Белліні є сином Якопо Белліні і, найвірогідніше, старшим братом Джованні Белліні.
Митець зажив слави за життя. У 1479 році Джентіле Белліні вирушив до Константинополя до султана Мехмеда II, що «виписав» собі з Венеціанської республіки «доброго» портретиста.
Художник відомий своїми портретами як венеціанських дожів, так і східних можновладців, є у доробку митця також обсяжні сюжетні полотна. Чимало картин митця було знищено вогнем під час пожежі в Палаці Дожів у 1579 році.
Художня манера митця відрізнялася скутістю та сухістю. Менш обдарований майстер, ніж Джованні Белліні, він залишився представником перехідної добі від венеціанського середньовіччя до раннього відродження.
Вибрані твори[ред. | ред. код]
- «Дож Джованні Моченіго», Музей Коррер, Венеція
- «Королева Кіпру Катерина Корнаро», Музей образотворчих мистецтв (Будапешт)
- «Дож Агостіно Барбаро»
- «Портрет невідомого з сивим волоссям», Лондон
- «Портрет невідомого донатора», Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Київ
- «Мадонна з немовлям та донаторами», Берлін
- «Портрет молодика в червоному»
- «Процесія на площі святого Марка»
Дж. Белліні. «Дож венеції Андреа Вендрамін із секретарем та папським нунціем»
Дж. Белліні.« Писар-секретар в Константинополі », до 1481 року.
«Дож Джованні Моченіго».
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джентіле Белліні |
Див. також[ред. | ред. код]
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
