Музей Вікторії та Альберта
 | Нейтральність цієї статті під сумнівом. |
.svg){kind=small}
Музей Вікторії й Альберта — великий музей декоративно-ужиткового мистецтва у Лондоні.
Музей Вікторії та Альберта (Лондон) займав 17-те місце в ТОП-20 музеїв світу за чисельністю відвідувань у допандемічному 2019 році за даними Theme Index and Museum Index 2022 (перше місце в ТОП-20 займав Лувр). Музей у 2019 році мав більш ніж 3,9 млн відвідувань. Пандемія Covid-19 сильно вплинула на відвідування — у 2020 році кількість відвідувачів становила 0,9 млн осіб, у 2021 році — 0,9 млн. У 2022 році стан справ покращився, відбулося певне відновлення інтересу до експозицій Victoria & Albert Museum, кількість відвідувань збільшилась до 2,4 млн.[4]
Заснований у 1852-му — наступного року після того, як у Лондоні пройшла перша «Всесвітня виставка виробів промисловості всіх націй». Музей названо на честь тодішньої королеви Великої Британії та її чоловіка, принца Альберта.
Це була перша в історії Всесвітня виставка, після тріумфального завершення якої аналогічні експозиції стали відкриватися й в інших містах Європи. Усього протягом XIX століття їх було проведено 40, включаючи Паризьку виставку в 1889 році, до якої, зокрема, було присвячене зведення Ейфелевої вежі. Проходять такі виставки й у наш час — за назвою EXPO.
В 1851 році тисячі предметів ужиткового мистецтва й дизайну були звезені майже з усього світу й виставлені в спеціально побудованому на території Гайд-парку Кришталевому палаці (пізніше зруйнованому в пожежі). Успіх був приголомшливим. Відтепер саме в ужитковому мистецтві й дизайні народжувалися нові стилі й напрями — еклектика, модерн, Арт Деко. Успіх виставки вразив англійське художнє співтовариство, в результаті в Великий Британії почалася широкомасштабна дискусія про необхідність створення спеціального музею ужиткового мистецтва різних епох і країн. У цьому відбилися не тільки нова мода на дизайн, але й дедалі зростаюча пристрасть людей другої половини XIX сторіччя до такого явища, як музей (перші публічні музеї з'явилися в Європі в 1820-ті роки), і до історії взагалі. XIX сторіччя часто називають епохою історизму або еклектики, часом, коли
-
Пляшка з розписом емалями, скло, 1730 р., Чехія, декоратор Ігнац Прейслер -
Пляшка, розписи емалями, скло, 1730, декоратор Ігнац Прейслер з Богемії -
Правда і Кривда, модель монумента Велінгтону, скульптор Альфред Стевенс (1817–1875) -
Мужність і Підступність, модель монументу Велінгтону, скульптор Альфред Стевенс (1817–1875) -
-
Весільна скриня, 14 ст. Італія. -
Англійське срібло, можливо Тамас Вільсон, 1610–1611 рр. -
Камін 16 ст, Сассекс, Англія
.jpg)
.jpg)
Первісна назва закладу — Музей виробників. Його розмістили спочатку в Мальборо-хаус, потім в Сомерсет Хаус, де мешкала Королівська академія мистецтв. Перший директор музею — Генрі Коул (1808—1882). Він і став ініціатором придбання речей ужиткового мистецтва (і науки) з виставки.
Музей не збирав первісну колекцію. Країнам учасницям не повертали експонати Всесвітньої виставки і Лондон одномоментно став власником чудової збірки, яку залишалося лише доповнювати.
Розпочалися клопотання по проектуванню власного приміщення. І лише у червні 1857 р. новий музейний заклад урочисто відкрила Королева Вікторія. Нововведенням було використання газового освітлення, що давало змогу ознайомлення з експонатами широких верств населення і ремісників. Мета — стимуляція власного, британського виробництва. Тому в музейний заклад перейшла і лондонська школа малюнка (тобто дизайну), яка пізніше стане Королівським коледжем мистецтв і здобуде самостійність лише у 1949 р. До 1880 рр. наукові колекції були виведені окремо. Засновано Музей наук з власним директором.
Назву Музей Вікторії і Альберта заклад отримав лише у 1899 р. (Принц Альберт помер ще у 1861 р., Вікторія — у січні 1901-го).
Музей розташований у районі Південний Кенсінгтон. Будівлі перебудовувались, розбирались і доповнювались. Музейне приміщення доопрацьовували архітектори Френсіс Фоук, Торнер, Вернон, Генрі Скотт та ін. Для оздоб були використані фрески, художній чавун, вітражі, мозаїки, кераміка. Архітектура і оздоби несуть усі ознаки історичних стилів і еклектики.
У роки 2-ї світової війни експонати були евакуйовані і збережені, а будівлі музею, незважаючи на бомбардування Лондону, мали незначні пошкодження. Але музейні галереї втратили вітражі доби королеви Вікторії.
На 1960-ті роки прийшлися добудови приміщень бібліотеки по мистецтву. Розуміючи історичну і мистецьку вартість креслень архітектора, архітектурна графіка зібрана в бібліотеці. Частина музейних приміщень рано отримала електрику. Музей має кафе, лекційну залу, галереї для експозицій, магазини. Музей має 145 галерей для експозицій. Уже є новий план по добудовам на майбутнє.
- Архітектурні фрагменти, гіпсові копії, моделі будівель
- Ужиткове мистецтво Азії
- Ужиткове мистецтво континентальної Європи від античності до сьогодення
- Ужиткове мистецтво Великої Британії
- Кераміка і порцеляна різних країн світу
- Історія моди і ювелірні вироби
- Меблі різних епох
- Вироби зі скла
- Метали і сплави
- Живопис і малюнок, російські ікони
- Фотографія
- Історія театру
- Текстиль
- Скульптура різних епох
- Графіка і книгодрукування
- Відділ реставрації і консервації
- Рекламний і освітній відділ
В цілому колекція музею містить 2,233,293 об'єкти (станом на 31 березня 2012 року):[5]
- 1,180,172 музейних експонатів і творів мистецтва
- 1,052,312 предметів бібліотечного фонду (книги і періодика)
- 809 архівних колекцій (рукописи, листи тощо)
-
-
Колекція нецке (череп- нецке для азартних гравців) -
Гравер Харунобу
-
Рафаель Санті, картон до гобелену -
-
-
-
Ліжко в стилі шинуазрі, Англія. 18 ст. -
-
-
-
Срібні вироби доби маньєризму -
-
-
Золочене срібло, Аугсбург, 1705 р.
-
Фаянс Італії доби Відродження -
Порцеляна Мейсена -
Порцеляна Японії -
Англійська порцеяна Веджвуд
,_Victoria_and_Albert_Museum,_London.jpg)
-
Ширма з текстилем -
Французький мільфльор 15 століття -
Корейська вишивка, династія Чосон, після 1850 р. -
Гобелен «Янголи», ескіз Едвард Берн-Джонс, майстерні Морріс і кампанія, 1878 р.
-
Стіл, лаковий виріб Китаю 15 ст. -
Бодісатва Гуанінь, середньовічний Китай -
Трон китайського імператора династії Цінь, рожевий лак, різьблення -
Порцеляна селадон
-
-
Камін з Дорчестер Хаус -
-
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- ↑ National Heritage List for England
- ↑ TEA/AECOM 2022. Theme Index and Museum Index: The Global Attractions Attendance Report. Publisher: Themed Entertainment Association (TEA)
- ↑ Size of the V&A collections. vam.ac.uk (англ) . Victoria and Albert Museum. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 21 березня 2013.
- The Victoria and Albert Museum: The History of its Building, John Physick 1982
- Western Furniture: 1350 To the Present Day In the Victoria and Albert Museum London, Christopher Wilk 1996
- Design & the Decorative Arts: Britain 1500—1900, Michael Snodin & John Styles 2001
- Creating the British Galleries at the V&A: A study in museology, Christopher Wilk & Nick Humphrey, Editors, 2004
