Джеральд Даррелл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеральд Малкольм Даррелл
англ. Gerald Malcolm Durrell
Джеральд Даррелл у заповіднику «Асканія-Нова», 1985 р.
Народився 7 січня 1925(1925-01-07)[4][1][…]
Джамшедпур, Bihar and Orissa Provinced, Британська Індія, Британська імперія
Помер 30 січня 1995(1995-01-30)[1][2][…] (70 років)
Джерсі
Країна  Велика Британія[5]
Діяльність Натураліст, письменник
Галузь зоологія
Знання мов англійська[6]
Заклад Джерсійський зоопарк
Жанр мемуари
Батько Лоренс Семюель Дарреллd[7]
Мати Луїза Дарреллd[7]
Брати, сестри Маргарет Даррелл, Лоренс Даррелл[7] і Леслі Даррелл
У шлюбі з Джекі Даррелл,
Лі Даррелл
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії Order of the Golden Ark
IMDb ID 0244355

Дже́ральд Ма́лкольм Да́ррелл (англ. Gerald Durrell; 7 січня 1925 — 30 січня 1995) — британський зоолог, засновник Джерсійського тресту збереження диких тварин, письменник-анімаліст, молодший брат Лоренса Даррелла.

Біографія[ред. | ред. код]

Статуя Додо охороняє вхід до Джерсійського зоопарку

Джеральд Даррелл народився в 1925 році в індійському місті Джамшедпур. За свідченням родичів, вже в дворічному віці Джеральд захворів на «зооманію», а його мати навіть стверджувала, що його першим словом було не «мама», а «zoo» (зоопарк).

У 1928 році після смерті батька сім'я переїхала до Великої Британії, а п'ять років потому — на запрошення старшого брата Джеральда Лоуренса Даррелла — на грецький острів Корфу. Серед перших домашніх вчителів Джеральда Даррелла було мало справжніх педагогів. Єдиним винятком був натураліст Теодор Стефанідес (1896—1983). Саме від нього Джеральд отримав перші пізнання із зоології. Стефанідес не раз з'являвся на сторінках найвідомішої книги Джеральда Даррелла — роману «Моя родина та інші звірі». Йому присвячена й книга «Натураліст-аматор» (1968).

У 1939 році (після початку Другої світової війни) Джеральд з родиною повернувся назад у Велику Британію і влаштувався на роботу в один з лондонських зоомагазинів. Але справжнім початком кар'єри Даррелла-дослідника стала робота в зоопарку Уіпснейд в Бедфордшірі. Сюди Джеральд влаштувався відразу після війни на посаду «хлопчика на побігеньках». Саме тут він отримав першу професійну підготовку і почав збирати «досьє», що містило відомості про рідкісні та зникаючі види тварин, ще за 20 років до появи Міжнародної Червоної Книги.

У 1947 році Джеральд Даррелл організував дві експедиції — в Камерун і Гаяну. Прибутку ці експедиції не принесли, і на початку 50-х років Джеральд виявився без роботи. Жоден зоопарк Австралії, США та Канади не зміг запропонувати йому посаду. У цей час Лоуренс Даррелл, старший брат Джеральда, порадив йому взятися за перо, тим більше, що «англійці обожнюють книги про тварин».

Пам'ятник Джеральду Дарреллу в зоопарку Джерсі

Перше оповідання Джеральда — «Полювання на волохату жабу» — мало несподіваний успіх, автора навіть запросили виступити по радіо. Його перша книга — «Перевантажений ковчег» (англ. The Overloaded Ark, 1952) була присвячена подорожі в Камерун і викликала схвальні відгуки як читачів, так і критиків. Автор був помічений великими видавцями, а гонорар за «Перевантажений ковчег» і другу книгу Джеральда Даррелла — «Три квитки до Пригоди» (англ. Three Tickets To Adventure, 1953) дозволив йому організувати в 1954 році експедицію в Південну Америку. Однак в Парагваї тоді стався військовий переворот, і майже всю живу колекцію довелося кинути. Свої враження про цю поїздку Даррелл описав у наступній книзі — «Під завісою п'яного лісу» (англ. The Drunken Forest, 1955). Тоді ж на запрошення Лоуренса Джеральд Даррелл відпочивав на Корфу. Знайомі місця викликали масу дитячих спогадів — так з'явилася знаменита «грецька» трилогія: «Моя родина та інші звірі» (англ. My Family and Other Animals, 1955), «Птахи, звірі і родичі» (1969) та «Сад богів» (англ. The Gardens of The Gods, 1978). Перша книга трилогії мала шалений успіх. Тільки у Великій Британії «Моя родина та інші звірі» перевидавалась 30 разів, у США — 20 разів.

Всього Джеральд Даррелл написав понад 30 книг (майже всі вони перекладені на десятки мов) і зняв 35 фільмів. Дебютний чотирьохсерійний телефільм «У Бафут за яловичиною», що вийшов у 1958 році, був дуже популярний у Великій Британії. Через тридцять років Дарреллу вдалося провести знімання в СРСР, при активній участі і допомозі радянської сторони. Результатом став тринадцятисерійний фільм «Даррелл в Росії» (також демонструвався по першому каналу радянського телебачення в 1988 році) і книга «Даррелл в Росії» (англ. «Durrell in Russia»). У СРСР Даррелла друкували неодноразово і великими накладами.

У 1959 році Даррелл створив на острові Джерсі зоопарк, а в 1963 році на базі зоопарку був організований Джерсійський трест збереження диких тварин. Основна ідея Даррелла полягала в розведенні рідкісних тварин в умовах зоопарку і подальшому розселенні їх в місця природного існування. У 21-му столітті ця ідея стала загальноприйнятою науковою концепцією. Якщо б не Джерсійський трест, багато видів тварин збереглися б тільки у вигляді опудал у музеях. Завдяки Фонду від повного зникнення були врятовані рожевий голуб, маврикійський боривітер, мавпи — левовий тамарин золотий та мармозетка, австралійська жаба корроборі, промениста черепаха з Мадагаскару і багато інших видів.

Джеральд Даррелл помер 30 січня 1995 р. після невдалої операції на печінці на 71 році життя.

Основні твори[ред. | ред. код]

Тварини, названі на честь Джеральда Даррелла[ред. | ред. код]

Переклади українською[ред. | ред. код]

  • Джеральд Даррелл. Моя сім'я та інші звірі. — К.: Веселка, 1989. Переклад Людмили Гончар;
    • (передрук) Моя сім'я та інші звірі. [пер. з англ. Л. Гончар ; іл. Т. Капустіної]. — Тернопіль : Гавчальна книга — Богдан, 2010 — 238 с. — ISBN 978-966-10-1243-0
  • Джеральд Даррелл. Балакучий згорток. — К.: Зелений пес, 2008. Переклала Наталія Трохим («Для тих, хто не любить читати»). ISBN 978-966-2938-78-4
  • Джеральд Даррелл. Гончаки Бафуту. Переклад з англійської: О. Лесько. Харків: КСД, 2017. — 208 с. ISBN 978-617-12-2450-6
  • Джеральд Даррелл. Птахи, звірі та родичі. [пер. з англ. Ю. Красиленко ; іл. М. Рудська]. — Тернопіль : Гавчальна книга — Богдан, 2019. — 320 с. — ISBN 978-966-10-5624-3

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]