Джироламо Саккері

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джироламо Саккері
Народився 5 вересня 1667(1667-09-05)[1][2][3]
Санремо, Провінція Імперія, Лігурія, Італія
Помер 25 жовтня 1733(1733-10-25)[1][2][3] (66 років)
Мілан, Міланське герцогство
Галузь наукових інтересів геометрія


CMNS: Джироламо Саккері на Вікісховищі

Джироламо Саккері (італ. Giovanni Girolamo Saccheri; 16671733) — італійський математик, єзуїт, творець першого начерку неевклідової геометрії.

У Турині і Павії викладав богослов'я, логіку, метафізику, арифметику, алгебру, геометрію та інші математичні науки. Під впливом математика Джованні Чева були написані Саккері два математичні твори: «Quaesita Geometrica etc.» (Мілан, 1693) і «Neostatica» (ib., 1708). У пресі з'явилися ще його «Logica demonstrativa» (Павія, 1701) і твори з богослов'я.

Цілком оригінальним мислителем можна постав Саккері в своїй головній праці під назвою «Евклід, очищений від усіх плям» («Euclides ab omni naevo vindicatus»), виданому в Мілані, в 1733 році. В ньому автор, випередивши на століття творців неевклідової геометрії, Лобачевського і Бойяї, замінює п'ятий постулат Евкліда на альтернативний постулат гіперболічної геометрії (Лобачевського) і доводить цілий ряд теорем цієї геометрії. Він розглядає чотирикутник, аналогічний чотирикутника Ламберта і правильно відкидає одну з трьох альтернатив щодо четвертого кута: гіпотезу тупого кута. Однак далі, в результаті обчислювальної помилки він робить невірний висновок, що ця геометрія містить в собі протиріччя і відкидає і гіпотезу гострого кута, яка, насправді, не може бути спростована в рамках абсолютної геометрії.

Твір Саккері було оцінено лише після створення неевклідової геометрії.

Джироламо Саккері відомий також, як один з найсильніших італійських шахістів свого часу. Сучасників він дивував здатністю грати наосліп одночасно на трьох — чотирьох дошках.[4]

Примітки[ред.ред. код]