Джироламо Фрескобальді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джироламо Фрескобальді
італ. Girolamo Frescobaldi
Girolamo Frescobaldi (1583-1643), engraving by Claude Mellan (1619).jpg
Народився 13 вересня 1583(1583-09-13) або 12 вересня 1583(1583-09-12)[1]
Феррара, Емілія-Романья
Помер 1 березня 1643(1643-03-01)[2][3][…] (59 років)
Рим, Папська держава[2]
Діяльність органіст, композитор, клавесиніст
Вчителі Луццаско Луццаскі
Відомі учні Johann Jakob Froberger[d], Johann Kaspar Kerll[d] і Franz Tunder[d]
Знання мов італійська[3]
Напрямок Барокова музика і бароко
Жанр Барокова музика
IMDb nm1523177
Джироламо Фрескобальді, гравюра Клода Меллана, 1619

Джироламо Фрескобальді (італ. Girolamo Frescobaldi, нар. 9 вересня 1583(15830909), Феррара — пом. 1 березня 1643, Рим) — італійський композитор, органіст та клавесиніст.

Народився у Феррарі. Навчався у відомого органіста і мадригаліста Луццаско Луццаскі та, імовірно, у Джезуальдо та Веноза. З 1607 року служив у церкві Санта Марія в Трастевері в Римі як органіст, а з 1608 до самої смерті служив органістом в соборі Святого Петра, за винятком 1615, коли був органістом в Мантуї, і 16281634, коли служив органістом при дворі Медічі під Флоренції.

Фрескобальді є автором ряду мадригалів, мотетів і мес, творів для клавіру. Органну творчість Фрескобальді цінував Й. С. Бах, який мав у себе копію збірки його творів органних італ. «Fiori musicali» («Музичний букет»), а також Генрі Перселл. Фрескобальді вважається першим в історії музики прикладом циклу варіацій на власну тему[5].

Факсимілія Aria detta la Frescobalda (1627), один з перших творів у варіаційній формі

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. а б Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118896229 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. SNAC — 2010.
  5. Silbiger, p.5
  6. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література[ред. | ред. код]

  • Hammond F. Girolamo Frescobaldi. Cambridge: Harvard UP , 1983
  • Klein H. Die Toccaten Girolamo Frescobaldis. Mainz; London; New York; Paris; Tokyo: Schott , 1989
  • Place A. de Girolamo Frescobaldi. Paris: Fayard , 2002
  • Silbiger, Alexander, ed. Frescobaldi Studies. Durham: Duke University, 1987. 1-10.

Посилання[ред. | ред. код]