Джованні Моліно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джованні Моліно
Giovanni Molino.jpg
Особові дані
Народження 3 квітня 1931(1931-04-03) (87 років)
  Карезана, Італія
Зріст 175 см
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1948–1950 Італія «Казале» 66 (0)
1950–1951 Італія «Торіно» 1 (0)
1951–1952   Італія «Казале» 16 (0)
1952–1955 Італія «Торіно» 64 (0)
1955–1961 Італія «Лаціо» 164 (1)
1961–1963 Італія «Наполі» 57 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1963–1964 Італія «Наполі» (помічник)
1964 Італія «Наполі»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джованні Моліно (італ. Giovanni Molino, нар. 3 квітня 1931, Карезана) — італійський футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема, за «Лаціо». По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Дворазовий володар Кубка Італії.

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1948 року виступами за команду клубу «Казале» з третього за силою дивізіону, в якій провів два сезони, взявши участь у 66 матчах чемпіонату.

Згодом з 1950 по 1955 рік був гравцем вищолігового «Торіно», при цьому сезон 1951/52 провів в оренді у тому ж «Казале». Основним гравцем «Торіно» став лише в сезоні 1954/55, в якому взяв участь у всіх 34 іграх команди у чемпіонаті.

А вже наступний сезон 1955/56 розпочав у складі «Лаціо», який боровся за призові місця в італійському чемпіонаті. Відіграв за «біло-блакитних» наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Лаціо», був основним гравцем захисту команди. У її складі 1958 року виборов титул володаря Кубка Італії.

Завершив професійну ігрову кар'єру у складі «Наполі», за команду якого виступав протягом 1961—1963 років. У своєму першому сезоні виступів за цю друголігову на той час команду не лише допоміг їй посісти друге місце у Серії B і вийти до елітного італійського дивізіону, але й тріумфувати у розіграші Кубка Італії.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Завершивши 1963 року ігрову кар'єру, залишився в «Наполі», ставши асистентом його головного тренера Роберто Лерічі. Після звільнення останнього у березні 1964 року був призначений головним тренером «Наполі». Не зміг покращити результати команди, яка безуспішно боролася за повернення до Серії A, і по завершенні сезону, в якому команда фінішувала на восьмому місці у другому дивізіоні, був замінений на Бруно Песаолу. Як головний тренер провів 14 ігор у чемпіонаті, в яких неаполітанці здобули лише 4 перемоги при 6 нічиїх і 4 поразках.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Лаціо»: 1958
«Наполі»: 1961-1962

Посилання[ред. | ред. код]