Вальтер Маццаррі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Вальтер Маццаррі
Walter Mazzarri.jpg
Особові дані
Народження 1 жовтня 1961(1961-10-01) (57 років)
  Сан-Вінченцо, Італія
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1976–1979
1979–1981
Італія «Фоллоніка»
Італія «Фіорентина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1981–1983 Італія «Фіорентина» 0 (0)
1981–1982   Італія «Пескара» 26 (4)
1982   Італія «Кальярі» 4 (1)
1982–1983   Італія «Реджяна» 12 (1)
1983–1988 Італія «Емполі» 91 (4)
1988–1989 Італія «Ліката» 8 (0)
1989–1990 Італія «Модена» 21 (1)
1990–1991 Італія «Нола» 30 (3)
1991–1992 Італія «В'яреджо» 11 (0)
1992–1994 Італія «Ачиреале» 32 (1)
1994–1995 Італія «Торрес» 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1996–1998 Італія «Болонья» (помічник)
1998–1999 Італія «Наполі» (помічник)
1999–2001 Італія «Болонья» (дублери)
2001–2002 Італія «Ачиреале»
2002–2003 Італія «Пістоєзе»
2003–2004 Італія «Ліворно»
2004–2007 Італія «Реджина»
2007–2009 Італія «Сампдорія»
2009–2013 Італія «Наполі»
2013–2014 Італія «Інтернаціонале»
2016–2017 Англія «Вотфорд»
2018– Італія «Торіно»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Вальтер Маццаррі (італ. Walter Mazzarri, нар. 1 жовтня 1961, Сан-Вінченцо, Італія) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2018 року очолює тренерський штаб «Торіно».

Протягом ігрової кар'єри виступав за низку клубів у нижчих італійських дивізіонах, а також за «Кальярі» та «Емполі» в Серії А. Єдиним трофеєм за всю ігрову і тренерську кар'єру є Кубок Італії, взятий 2012 року з «Наполі» (як тренер).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Вихованець юнацької команди «Фоллоніка», з якої 1979 року потрапив до академії «Фіорентини», де за свою гру отримав прізвисько «Новий Антоньйолі». Жднак за основний склад «фіалок» так і не дебютував, виступаючи на правах оренди за «Пескару», «Кальярі», в складі якого дебютував в Серії А, і «Реджяні».

1983 року перейшов до «Емполі». Відіграв за команду з Емполі наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, допомігши клубу вперше в історії вийти в Серію А в 1985 році.

1988 року, після вильоту «Емполі» з елітного дивізіону, Маццарі перейшов до «Лікати», де провів один сезон у Серії В, але в команді закріпитись так і не зумів.

В подальшому виступав за нижчолігові клуби «Модена», «Нола», «В'яреджо» та «Ачиреале».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Торрес», за команду якого виступав у Серії C2, четвертому за рівнем дивізіоні країни, протягом сезону 1994-95 років.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Початок роботи[ред. | ред. код]

Маццаррі розпочав тренерську кар'єру в клубі «Болонья», де працював асистентом Ренцо Улівьєрі, потім, разом з Улівьєрі, тренував «Наполі». 1999 року почав самостійну тренерську кар'єру, очоливши молодіжний склад «Болоньї».

2001 року очолив клуб Серії С2, «Ачіреале», з яким зайняв 9-е місце в чемпіонаті. По завершенню сезону Маццаррі очолив «Пістоєзе» з Серії С1, зайнявши з клубом 10-е місце, після чого також покинув команду.

Робота в Серії А[ред. | ред. код]

У наступному сезоні Маццаррі працював з клубом Серії В, «Ліворно», який вивів вперше з 1949 року з третього місця в Серію А. Однак в клубі Маццаррі не залишився і став головним тренером іншої команди Серії А «Реджини», де провів 3 сезони. Під час роботи в «Реджині», Маццаррі допомагав клубу залишатися в серії А. Більш того, 2006 року, через Кальчополі, команда почала першість з показником −15 очок (пізніше зменшених до −11 очок), однак Маццаррі все-одно за підсумками наступного сезону зміг зберегти для команди «прописку» в Серії А. Завдяки цьому результату, Маццаррі був визнаний почесним жителем міста Реджо-ді-Калабрія[1][2].

31 травня 2007 року Маццаррі підписав дворічний контракт з клубом «Сампдорія»[3]. У своєму першому сезоні в клубі він привів команду до 6-го місця та завоюванню права на виступи в Кубку УЄФА. Проте паралельно з цим що клуб провів кілька провальних матчів, включаючи поразку від «Мілана» з рахунком 0:5, через що Маццаррі навіть був змушений був спілкуватись з уболівальниками, які прийшли на базу команди[4]. Також при ньому повернувся в Італію Антоніо Кассано[5]. 22 травня 2008 року Маццаррі продовжив контракт з «Сампдорією» до 2010 року[6]. Наступного року «Сампдорія» виступала невдало: вона весь сезон боролася за «виживання» в Серії А, а також вибула в 1/16 Кубка УЄФА, програвши харківському «Металісту», при цьому Маццарі оголосив, що його клуб був слабшим української команди[7]. При цьому, більшу частину сезону Маццаррі говорив, що його клуб не знаходиться в кризі[8] та часто, після програних матчів, стверджував, що «Сампдорія» в цих іграх була сильнішою суперника[9][10]. Єдиним досягненням клубу в цей період став вихід у фінал Кубка Італії, де «Сампдорія» програла «Лаціо» в серії пенальті[11]. 31 травня 2009 року Маццаррі оголосив, що покидає «Сампдорію» після закінчення сезону[12], хоча керівництво клубу і висловлювало свою довіру тренеру[13].

«Наполі»[ред. | ред. код]

6 жовтня 2009 року Маццаррі очолив «Наполі», замінивши звільненого Роберто Донадоні[14][15]. Контракт з тренером був підписаний до 2011 року з щорічною заробітною платою 1,3 млн євро[16]. У його першій грі «Наполі» перемогло «Болонью» з рахунком 2:1[17]. При ньому «Наполі» провело 13-матчеву безпрограшну серію, що включала матчі чемпіонату та Кубка Італії, яка завершився лише поразкою від лідера італійського футболу «Ювентуса» (3:0)[18]. В чемпіонаті «Наполі» під керівництвом Маццаррі зіграв 15 матчів без поразок, що всього на 1 гру менше клубного рекорду, встановленого в сезоні 1989/1990, коли клуб став чемпіоном. Президент команди, Ауреліо Де Лаурентіс, сказав, що Маццаррі кращий за Жозе Моурінью в 10 разів, особливо по грі в атаці[19]. За підсумками сезону команда посіла 6 місце. Після двох поспіль нічиїх в сезоні 2010/2011 Маццаррі сказав, що на клуб створюється занадто великий тиск[20]. До кінця календарного року команда набрала відмінний хід, вийшла з групи в Лізі Європи, зайняла третє місце в Серії А, а також виграла Кубок Італії, обігравши в фіналі все той же «Ювентус» (2:0). У сезоні 2012/2013 Маццаррі привів команду з Неаполя до срібних медалей чемпіонату Італії. 20 травня 2013 року Маццаррі оголосив про завершення роботи з «Наполі» по закінченню сезону.

«Інтернаціонале»[ред. | ред. код]

24 травня 2013 року підписав дворічний контракт з «Інтернаціонале»[21]. Влітку 2014 року термін дії контракту було подовжено на рік, до 30 червня 2016 року. Проте вже 14 листопада 2014 року Вальтер Маццарі був звільнений з посади головного тренера «Інтернаціоналле»[22] через низку незадовільних результатів.

«Вотфорд»[ред. | ред. код]

21 травня 2016 року уклав трирічну угоду з англійським «Вотфордом». В сезоні 2016/17 команда під керівництвом італійця успішно вирішала питання збереження місця У Прем'єр-лізі, хоча й фінішувала на останньому «рятівному» місці у турнірній таблиці. Попри це 17 травня 2017 року було оголошено про розірвання контракту між тренером і клубом[23].

«Торіно»[ред. | ред. код]

4 січня 2018 року був призначений головним тренером «Торіно».

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів[ред. | ред. код]

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1981-82 Італія «Пескара» B (ІІ) 26 4 КІ ? ? 26+ 4+
1982-83 Італія «Кальярі» A 4 0 КІ ? ? 4+ 0+
1982-83 Італія «Реджяна» B (ІІ) 12 1 КІ ? ? 12+ 1+
1983-84 Італія «Емполі» B (ІІ) 28 2 КІ ? ? ? 2+
1984-85 B (ІІ) 25 0 КІ ? ? 25+ 0+
1985-86 B (ІІ) 9 2 КІ ? ? 9+ 2+
1986-87 A 14 0 КІ ? ? 14+ 0+
1987-88 A 15 0 КІ ? ? 15+ 0+
Усього за «Емполі» 91 4 ? ? 91+ 4+
1988-89 Італія «Ліката» B (ІІ) 8 0 КІ ? ? 8+ 0+
1989-90 Італія «Модена» C1 (ІІІ) 21 0 КІС ? ? 21+ 0+
1990-91 Італія «Нола» C1 (ІІІ) 24 3 КІС ? ? 24+ 3+
1991-92 C1 (ІІІ) 6 0 КІС ? ? 6+ 0+
Усього за «Нолу» 30 3 ? ? 30+ 3+
1991-92 Італія «В'яреджо» C2 (ІV) 11 0 КІС ? ? 11+ 0+
1992-93 Італія «Ачиреале» C1 (ІІІ) 19 1 КІС ? ? 19+ 1+
1993-94 B (ІІ) 13 0 КІ ? ? 13+ 0+
Усього за «Ачиреале» 32 1 ? ? 32+ 1+
1994-95 Італія «Торрес» C2 (ІV) 9 0 КІС ? ? 9+ 0+
Усього за кар'єру 244 15 ? ? 244+ 15+

Досягнення[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

«Наполі»: 2011-12

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Mazzarri-Samp, è fatta
  2. Reggina, tutti cittadini onorari
  3. Вальтер Мадзарри назначен новым тренером «Сампдории»
  4. Болельщики «Сампдории» сорвали тренировку команды
  5. Кассано дебютирует в составе «Сампдории» в матче против «Беллиндзоны»
  6. Маццарри продлил контракт с «Сампдорией»
  7. Вальтер Маццари: «Металлист» выиграл исключительно потому, что был сильнее"
  8. Вальтер Мадзарри: «Не думаю, что у „Сампдории“ кризис»
  9. Вальтер Маццарри: "Должны были выигрывать у «Ювентуса»
  10. Вальтер Маццарри: "Мы играли лучше «Интера»
  11. Вальтер Мадзарри: «Я сожалею, что мы проиграли в финале Кубка Италии»
  12. Вальтер Маццари: "В следующем сезоне я не буду работать с «Сампдорией»
  13. Руководство «Сампдории» не намерено увольнять главного тренера
  14. Маццари сменит Донадони у руля «Наполи»
  15. Маццари официально возглавил «Наполи»
  16. Mazzarri è il nuovo allenatore del Napoli
  17. Napoli-Bologna 2-1
  18. Juventus-Napoli 3-0
  19. Президент «Наполи»: «Маццари гораздо лучше Моуринью»
  20. Маццари: такое ощущение, что мы не «Наполи», а «Реал» из Неаполя
  21. "Інтер "оголосив про зміну головного тренера — Маццаррі замість Страмаччоні — Чемпіонат.com
  22. Інтер звільнив Маццаррі і запросив Манчіні
  23. Statement: Walter Mazzarri. Watford FC. 17 May 2016. Процитовано 17 May 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]