Джованні Сілва де Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джованні
Giovanni Silva de Oliveira (2010).JPG
Джованні у 2010 році
Особові дані
Повне ім'я Джованні Сілва де Олівейра
Народження 4 лютого 1972(1972-02-04) (47 років)
  Абаететуба, Бразилія
Зріст 190 см
Вага 84 кг
Громадянство Flag of Brazil.svg Бразилія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991–1992 Бразилія «Туна Лузо» 47 (24)
1993 Бразилія «Клуб Ремо» 15 (5)
1994 Бразилія «Пайсанду» (Белен) 12 (6)
1994 Бразилія «Санкарленсе» 18 (8)
1994–1996 Бразилія «Сантус» 35 (18)
1996–1999 Іспанія «Барселона» 68 (18)
1999–2005 Греція «Олімпіакос» 129 (61)
2005–2006 Бразилія «Сантус» 27 (4)
2006 Саудівська Аравія «Аль-Хіляль» 20 (17)
2006–2007 Греція «Етнікос» (Пірей) 8 (3)
2007–2008 Бразилія «Спорт Ресіфі» 15 (4)
2008–2009 Бразилія «Можі-Мірім» 12 (6)
2010 Бразилія «Сантус» 1 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995–1999 Бразилія Бразилія 18 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Джованні Сілва де Олівейра (порт. Giovanni Silva de Oliveira, нар. 4 лютого 1972, Абаететуба) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника. Найкращий футболіст Бразилії 1995 року[1].

Універсальний плеймейкер, його природною і улюбленою позицією було місце атакуючого півзахисниа, але він міг також грати і як нападник. Відзначався технікою, винятковими навичками дриблінгу та видатним відчуттям м'яча, а також його точністю передач. На рівні клубів найбільш відомий виступами за іспанську «Барселону» грецький «Олімпіакос» і бразильський клуб «Сантус». На міжнародній арені грав за національну збірну Бразилії, провівши 20 матчів і забивши 6 голів; він був частиною бразильської команди, яка досягла фіналу чемпіонату світу 1998 року, а також ставав володарем Кубка Америки за рік до того.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1991 року виступами за команду клубу «Туна Лузо», в якій провів два сезони, взявши участь у 47 матчах чемпіонату.

Згодом грав у складі клубів «Клуб Ремо», «Пайсанду» (Белен) та «Саокарленсе», перш ніж перейти до «Сантуса». Колишня зірка «Сантоса» Пеле сам фінансував перехід Джованні, і проголосив його своїм спадкоємцем; пізніше Джованні отримав номер тринадцять, який Пеле також носив.

У першому сезоні Джованні забив трохи більше половини голів, а в другому — 25 м'ячів у 19 матчах. Пік його кар'єри був, коли він зайняв з «Сантусом» друге місце в чемпіонаті Бразилії 1995 року. У першому півфіналі проти «Флуміненсе» «Сантус» програв 4:1, а Джованні пофарбував волосся червоним, щоб продемонструвати віру у команду. Він провів чудовий другий матч і «Сантус» зумів виграти 5:2, а Джованні забив двічі і віддав результативну передачу на Марсело Пасоса. Нажаль, він не зміг допомогти «Сантосу» здолати «Ботафого» у фінальній грі. Тим не менш, він став відомий багатьма прихильникам «Сантуса» як «Месіас» (укр. Месія), а його шанувальники назвали себе «Свідками Джованні» — посилання на релігію «Свідки Єгови»[2].

Джованні під час виступів за «Олімпіакос» у серпні 1999 року.

Після успішних виступів на батьківщині, Джованні перейшов до іспанського клубу «Барселона» у 1996 році. Він був регулярним гравцем основи у перші два сезони і загалом забив 18 м'ячів. Фани Барселони пам'ятають його за здатність забивати голи проти головних суперників, «Реала». У перший рік з Барселоною він виграв Кубок володарів кубків УЄФА 1996-97 під керуванням Боббі Робсона. Коли Луї ван Гал став головним тренером клубу, Джованні разом із співвітчизником Сонні Андерсоном перестали бути основними гравцями[3], незважаючи на забиття важливих голів у таких іграх, як Суперкубок УЄФА 1997 року проти «Боруссії» (Дортмунд)[4]. Через погані стосунки з ван Галем, Джованні перейшов до грецького клубу «Олімпіакос» влітку 1999 року, за 10 800 000 фунтів стерлінгів.

У Греції Джованні незабаром зарекомендував себе як один з найкращих гравців грецької ліги, відомий своїм винахідливим дриблінгом. Його техніка гри з м'ячем та захоплюючі рішення, які він приймав під час матчів, зробили його дуже популярним гравцем та героїчною фігурою для вболівальників «Олімпіакоса», і він вважається одним із найкращих гравців в історії клубу[5]. Його талант і навички створили йому прізвисько «magos» (μάγος) «чарівник» у Греції[6][7]. У сезоні 2003-04 він був головним бомбардиром у Греції з 21 голом.

У 2005 році Джованні повернувся в «Сантус», граючи разом з Робінью. Він з'явився в 29 матчах клубу, але по завершенні сезону 2005 року йому запропонували залишити клуб за бажанням тренера Вандерлея Лушембурго.

Після короткого повернення в Бразилі Джованні зіграв за кордоном за саудівський «Аль-Хіляль» та грецький «Етнікос» (Пірей), до чергового повернення в Бразилію, щоб грати за «Спорт Ресіфі» та «Можі-Мірім». Нарешті Джованні вирішив знову повернутися до «Сантуса», де він все ще залишався популярною фігурою у фанатів, незважаючи на свій негативний сезон 2005 року з клубом.

Після проходження медичного обстеження Джованні повернувся в «Сантус» у січні 2010 року. Хоча він зіграв лише кілька матчів за клуб, він, нарешті, зумів виграти свій перший титул з «Сантосом», Лігу Пауліста. У 2010 році він оголосив про вихід на пенсію з професійного футболу[8].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 18 матчів, забивши 6 голів.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії, здобувши того року титул континентального чемпіона, чемпіонату світу 1998 року у Франції, де разом з командою здобув «срібло»[9].

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Командні[ред. | ред. код]

«Барселона»: 1997–98, 1998–99
«Барселона»: 1996–97, 1997–98
«Барселона»: 1996
«Олімпіакос»: 1999–00, 2000–01, 2001–02, 2002–03, 2004–05
«Олімпіакос»: 2004–05
«Спорт Ресіфі»: 2008
«Барселона»: 1996–97
«Барселона»: 1997
Бразилія: 1997

Особисті[ред. | ред. код]

  • Володар призу найкращому футболістові чемпіонату Бразилії («Золотий м'яч»): 1995 («Сантос»)
  • Найкращий іноземний гравець чемпіонату Греції: 2000 («Олімпіакос»)
  • Найкращий бомбардир чемпіонату Греції: 2004 («Олімпіакос»)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Джованні / Giovanni (Джованні Сільва де Олівейра / Giovanni Silva de Oliveira)
  2. http://terceirotempo.bol.uol.com.br/quefimlevou/qfl/sobre/giovanni-messias-4254.html
  3. Smakeloze Giovanni: "Van Gaal is net Hitler". Процитовано 6 July 2016. 
  4. uefa.com (1 April 1998). UEFA Super Cup - History – UEFA.com. Процитовано 6 July 2016. 
  5. Τζιοβάνι: Αφιέρωμα στον μάγο που δεν θα ξεχάσουμε ποτέ. Архів оригіналу за 24 June 2014. Процитовано 6 July 2016. 
  6. Interactive, Pegasus. Ο μάγος Τζιοβάνι γράφει για τα μαγικά του στην Ελλάδα!. Архів оригіналу за 24 вересень 2015. Процитовано 6 July 2016. 
  7. Archived copy. Архів оригіналу за 17 June 2013. Процитовано 30 August 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  8. Giovanni não jogará mais pelo Santos, e diretoria prepara despedida. Процитовано 6 July 2016. 
  9. Джованні Сілва де Олівейра на сайті ФІФА (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]