Джон Беррімор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джон Беррімор
John Barrymore
англ. John Barrymore
Джон Беррімор у 1922 р.
Джон Беррімор у 1922 р.
Ім'я при народженні Джон Сидні Бліт
John Sidney Blyth
Народився 15 лютого 1882(1882-02-15)
Філадельфія, Пенсильванія
Помер 29 травня 1942(1942-05-29) (60 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія
  • цироз печінки, ниркова недостатність і пневмонія
  • Поховання Голгофа (цвинтар)
    Громадянство Flag of the United States.svg США
    Діяльність Актор театру й кіно
    Alma mater King's College School[d]
    Заклад Warner Brothers
    Роки діяльності 19031941
    У шлюбі з Долорес Костелло, Blanche Oelrichs[d], Elaine Barrie[d] і Katherine Corri Harris[d]
    Діти Джон Дрю Беррімор[d] і Diana Barrymore[d]
    Батьки Maurice Barrymore[d]
    Georgiana Drew[d]
    Брати / сестри Етель Беррімор і Лайонел Беррімор
    IMDb nm0000858

    Джон Беррімор
    John Barrymore
    у Вікісховищі?

    Джон Сидні Бліт Бе́ррімор (англ. John Sidney Blyth Barrymore; *15 лютого 1882 — †29 травня 1942) — американський актор театру, німого й звукового кіно, що вважається одним із найкращих акторів свого покоління. Спершу здобув славу як виконавець шекспірівських ролей у театрі і продовжив кар'єру в кінематографі. З однаковим успіхом грав ролі героїв-коханців і лиходіїв; його майстерність виявилася у виконанні подвійної ролі інтелігентного й шляхетного доктора Джекілла й злочинця містера Хайда в екранізації оповідання Р. Л. Стівенсона «Доктор Джекілл і містер Хайд» (1920), де йому вдавалося переходити з одного образа в інший практично без гриму. Увійшов в історію, слідом за англійським актором Кіном, ще і як уособлення формули «геній і безпутність». Завдяки аристократичній зовнішності й класичним рисам обличчя, одержав прізвисько «Великий профіль» («The Great Profile»), що був вибитий у цементному тротуарі перед «Китайським театром» Граумана у Лос-Анджелесі.

    Представник видатної акторської династії Берріморів, він є молодшим братом Лайонела й Етель Берріморів, а також дідом Дрю Беррімор.

    Зловживав алкоголем і помер від цирозу печінки.

    Відзначений власною зіркою на Голлівудській алеї слави.

    Фільмографія[ред. | ред. код]

    Джон Беррімор у ролі Гамлета, 1922 р.

    Короткометражні фільми[ред. | ред. код]

    • The Dream of a Moving Picture Director (1912) (непідтверджено)
    • The Widow Casey's Return (1912) (непідтверджено)
    • A Prize Package (1912) (непідтверджено)
    • One on Romance (1913) (непідтверджено)
    • National Red Cross Pageant (1917)
    • Life in Hollywood No. 4 (1927)
    • Hamlet — Act I: Scene V / Гамлет — Акт 1: Сцена 5 (1933)
    • For Auld Lang Syne (1938)
    • Hollywood Goes to Town (1938)
    • Unusual Occupations (1941)
    • The Man Who Came to Dinner (1941)

    Посилання[ред. | ред. код]