Джон Бродес Вотсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
John Broadus Watson

Джон Бродес Вотсон (англ. John Broadus Watson; 9 січня 1878 — 25 вересня 1958) — американський психолог, засновник біхевіоризму (від англ. behavior — поведінка) — однієї з найпоширеніших теорій в західній психології XX століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Джон Бродес Уотсон народився 9 січня 1878 року. Емма і Пайкенс Уотсон — батьки Джона — жили в Південній Каліфорнії, в невеликому містечку Тревелерс Рест. Мати була дуже релігійна, тому життя хлопчика було повне обмежень і заборон. Сам Пайкенс волів вести досить розгульне життя, скандали на цьому ґрунті привели до того, що батько пішов з сім'ї в 1891 році, коли хлопчикові було 13 років. Джон був прив'язаний до батька, тому важко переживав розлуку і до кінця життя не зміг пробачити йому це.

Джон Уотсон виріс в Ґрінвілі (Південна Кароліна) і отримав диплом магістра в розташованому там же Університеті Фурмана. За порадою одного зі своїх викладачів він вступив потім до Чиказького університету з метою вивчати філософію під керівництвом Джона Дьюї. Однак, за його власними словами, він не розумів, про що взагалі говорить Дьюї і незабаром вирішив змінити наукового керівника, звернувшись до психолога Джеймса Енджелла і фізіолога Генрі Дональдсона. Він збирався працювати разом з Жаком Льобом над дослідженням мозку собак. Спільний вплив цих вчених привів його потім до формування строгого, об'єктивного підходу до дослідження поведінки.

Його докторська дисертація, захищена в Чиказькому університеті в 1903 році («Навчання тварин: Експериментальне дослідження фізичного розвитку білого щура, пов'язаного з ростом нервової системи») була першою сучасною книгою з поведінки щурів.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Висловлювалось припущення, що засновник біхевіоризму Джон Уотсон мав ан-ідеїзм і що цей дефект міг слугувати одним з факторів його негативного ставлення до психологічних теорій, котрі надавали велике значення уяві. [1] (Рос. "Ан-идеизм" - Термін, що вживається на позначення нездатності довільно рос. "представлять и воображать" будь-які об'єкти, відсутність уяви. Неможливість довільно викликати мисленнєвий образ певної особи чи предмета. Втрата здатності довільно викликати і утримувати в свідомості чіткі мисленнєві (рос. "отчетливые мысленные") образи. Такі образи не виникають (рос. "появляются") і спонтанно. Притаманний загальмованому мисленню при депресії.). [2]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. psydliavsih.wordpress.com/цікаві-факти/
  2. psydliavsih.wordpress.com/словник/а/