Джон Стендіш Ґорт
Джон Стендиш Сертис Прендергаст Веркер Ґорт | |
---|---|
John Standish Surtees Prendergast Vereker | |
Народження | 10 липня 1886 Лондон, Сполучене Королівство |
Смерть | 31 березня 1946 (59 років) Лондон, Велика Британія рак печінки |
Країна | Велика Британія |
Приналежність | Британська армія |
Освіта | Школа Герроу і Королівська військова академія |
Роки служби | 1904–1945 |
Звання | Фельдмаршал |
Формування | Гвардійський гренадерський полк |
Командування | Британські експедиційні сили |
Війни / битви | Перша світова війна, Друга світова війна |
Титул | віконт і Віконт Горт |
Діти | Charles Standish Verekerd[1], Jocelyn Cecil Verekerd[1] і Jacqueline Verekerd[1] |
Нагороди | |
Джон Стендіш Ґорт у Вікісховищі |
Джон Стендиш Сертис Прендергаст Веркер Ґорт (англ. John Standish Surtees Prendergast Vereker; 10 липня 1886, Лондон — 31 березня 1946) — фельдмаршал британської армії. У Першій світовій війні служив офіцером, був нагороджений крестом Вікторії. У 1930-х призначен головним Імператорського генерального штабу. У Другій світовій війні командував британськими експедиційними силами у Франції. 72-й губернатор Гібралтару, 32-й губернатор Мальти
Народився у Лондоні. Мати Елеонора Серітес, була дочкою письменника Роберта Сміта Серітеса. Сім'я Прендергаст Верекер — члени англо-ірландського дворянства.
З початком Другої світової війни у вересні 1939 року призначений командувати британськими експедиційними силами у Франції. Після початку Другої світової війни Горт отримав командування Британськими експедиційними силами (БЕС) у Франції, які прибули 19 вересня 1939 року. Протягом цього часу він зіграв роль у політичному скандалі, що призвело до звільнення військового міністра Леслі Хор-Беліші. Хор-Беліша, не вражений його здібностями до команди, назвав його абсолютно безмозким і нездатним зрозуміти найпростішу проблему. Після вторгнення німецьких військ (травень 1940 року) БЕС зазнали поразки і відступили до Дюнкерка. Організував оборону плацдарму у Дюнкерку та розпочав евакуацію своїх військ.
31 травня здав командування БЕС генерал-майору Харольд Александеру на вимогу прем'єр-міністра Вінстона Черчилля.
З липня 1940 року — генерал-інспектор військового навчання та інспектор збройних сил в метрополії.[2]. У серпні 1941 — травні 1942 років був генерал-губернатором Гібралтару. У травні 1942 — жовтні 1944 років — генерал-губернатор Мальти — стратегічного пункту для доль Північно-Африканської кампанії. 1943 року отримав чин фельдмаршала. З жовтня 1944 по листопад 1945 року був Верховним комісаром у Палестині і Трансиорданії, одночасно — Головнокомандувачем британськими військами в Палестині і генерал-ад'ютантом Його Величності.
З листопада 1945 року в відставку. 1946 року отримав титул британського віконта. Помер після важкої хвороби.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Lord John Gort [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.] // History Learning Site (англ.)
- Народились 10 липня
- Народились 1886
- Уродженці Лондона
- Померли 31 березня
- Померли 1946
- Померли в Лондоні
- Випускники Королівської військової академії у Вуліджі
- Кавалери Воєнного Хреста (Велика Британія)
- Кавалери хреста Вікторії
- Командори ордена Британської імперії
- Кавалери ордена «За видатні заслуги» (Велика Британія)
- Нагороджені Великим Хрестом ордена Почесного легіону
- Лицарі Великого Хреста ордена Лазні
- Кавалери чехословацького Воєнного хреста 1939
- Англійці ірландського походження