Джон ван ден Бром

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Джон ван ден Бром
Джон ван ден Бром
Джон ван ден Бром
Особисті дані
Народження 4 жовтня 1966(1966-10-04) (57 років)
  Амерсфорт, Нідерланди
Зріст 190 см
Вага 82 кг
Громадянство  Нідерланди
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1993 Нідерланди «Вітесс» 225 (80)
1993–1995 Нідерланди «Аякс» 44 (7)
1995–1996 Туреччина «Істанбулспор» 22 (3)
1996–2001 Нідерланди «Вітесс» 99 (13)
2002–2003 Нідерланди «Де Графсхап» 42 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1990–1993 Нідерланди Нідерланди 2 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2004 Нідерланди «Беннеком»
2004–2007 Нідерланди «Йонг Аякс»
2007–2010 Нідерланди «Апелдорн»
2010–2011 Нідерланди «АДО Ден Гаг»
2011–2012 Нідерланди «Вітесс»
2012–2014 Бельгія «Андерлехт»
2014–2019 Нідерланди АЗ
2019–2020 Нідерланди «Утрехт»
2020–2021 Бельгія «Генк»
2022 Саудівська Аравія «Ат-Таавун»
2022–2023 Польща «Лех» (Познань)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Джон ван ден Бром (нід. John van den Brom, нар. 4 жовтня 1966, Амерсфорт) — нідерландський футболіст, що грав на позиції захисника, півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Вітесс» та «Аякс», у складі останнього — дворазовий володар Суперкубка Нідерландів, дворазовий чемпіон Нідерландів, переможець Ліги чемпіонів УЄФА. Грав за національну збірну Нідерландів.

Як головний тренер «Андерлехта» — чемпіон Бельгії та дворазовий володар Суперкубка Бельгії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1986 року виступами за команду клубу «Вітесс», в якій провів сім сезонів, взявши участь у 225 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Вітесса», був основним гравцем команди. У складі «Вітесса» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,36 голу за гру першості.

Згодом з 1993 по 1995 рік грав за амстердамський «Аякс», з яким виборов титул володаря Суперкубка Нідерландів, двічі ставав чемпіоном Нідерландів, а в сезоні 1994/95 — переможцем Ліги чемпіонів УЄФА.

Протягом 1995–1996 років грав у Туреччині, захищаючи кольори «Істанбулспора».

1996 року повернувся на батьківщину до свого рідного «Вітесса». Відіграв за команду з Арнема ще п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри.

Завершив виступи на футбольному полі у клубі «Де Графсхап», за команду якого виступав протягом 2002—2003 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Нідерландів. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 2 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2003 року, очоливши тренерський штаб нижчолігового клубу «Беннеком», де пропрацював з 2003 по 2004 рік.

Протягом 2004–2007 років співпрацював з одним зі своїх колишніх клубів, «Аяксом», в структурі якого займався підготовкою молодіжної команди «Йонг Аякс». Після цього протягом трьох сезонів очолював тренерський штаб команди «Апелдорн» з Еерстедивізі, в останньому сезоні з якою вивів її до плей-оф за право підвищення у класі до найвищого нідерландського дивізіону.

2010 року став головним тренером вищолігової команди «АДО Ден Гаг», тренував команду з Гааги один рік, за результатами якого здобув для неї право представляти Нідерланди у Лізі Європи 2011/12.

Згодом протягом 2011–2012 років очолював тренерський штаб свого рідного клубу, «Вітесса», який також вивів до Лізі Європи.

2012 року прийняв пропозицію попрацювати з бельгійським «Андерлехтом», який в сезоні 2012/13 привів до перемоги у національному чемпіонаті. Проте вже навесні 2014 року, до завершення сезону 2013/14, був звільнений.

27 вересня 2014 року очолив тренерський штаб команди АЗ. Пропрацювавши на чолі цієї команди п'ять років, влітку 2019 року став головним тренером «Утрехта».

9 листопада 2020 року повернувся до Бельгії, ставши головним тренером «Генка».

У червні 2022 року змінив Мачєя Скоржу на посаді головного тренера познанського «Леха». Був звільнений з посади 17 грудня 2023 року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Аякс»: 1993, 1994
«Аякс»: 1993-94, 1994-95
«Аякс»: 1994-95

Як тренера[ред. | ред. код]

«Андерлехт»: 2012-13
«Андерлехт»: 2012, 2013
«Генк»: 2020-21

Посилання[ред. | ред. код]